Чарівні слова

Ми часто говоримо один одному: бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра та щастя. Це не тільки вияв ввічливості. У цих словах ми виявляємо всю людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров'я.

Цим ми висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині «здрастуйте» - значить виявити своє моральне невігластво. Адже слово це має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває їм душі.

Звертаючись один до одного з проханням, ми говоримо: будь ласка. У цьому простому і чудовому вислові, що здатне чудодійно впливати, захована наша повага до гідності людини, шанування в ній самостійності, незалежності,доброї волі (В,Сухомлинський).

• Випишіть дієслова. Поясніть їх вимову та написання. Визначте вид і час. Поясніть орфограми у виділених словах.

• А як часто вживаєте чарівні слова ви? Яку роль відіграють вони в повсякденному спілкуванні?

Будьте добрими дітьми

Будьте добрими дітьми своїх батьків і матерів.

Що означає бути добрим сином,доброю дочкою? Це означає приносити в сім'ю тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносити тривоги, горя, прикрості, ганьби. Не допустити, щоб старість батька та матері була отруєна твоєю ганебною поведінкою. Турбота про мир і спокій в сім'ї, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням твого життя. Якщо в сім'ї горе, нещастя, неприємність, твоя відповідальність за її благополуччя зростає в сто разів. Тільки наполегливою працею ти можеш полегшити життя своїх батьків (В.Сухомлинський)

• Напишіть пояснювальний диктант. Зробіть повний усний розбір кількох прикметників і дієслів як частин мови. Поясніть спосіб творення виділених слів

• Що ви можете додати до слів Василя Олександровича про те, що означає бути добрим сином чи доброю донькою?

Використовуються і тексти В.Сухомлинського для написання різних видів переказів: «Велика це біда – бездумність вчинку» (7кл.), «Материнська любов – найсвятіша» (7кл.), «Байдужість до батька-матері не прощається» (9кл.), «Треба вирішувати самому. З листів до сина (8кл.), «Корни жизни» (переказ-переклад, 8кл.). і т.д..

Після виконання таких вправ помічаєш, що учні стають м’якшими, добрішими, людянішими. Зникає розв’язність, грубість. А очі світяться щастям від того, що є найрідніші люди, які люблять і дбають про них.

Використання моделі навчальної

теми (алгоритму) на уроках

української мови

Мова, як і будь-яке інше явище матеріального світу, характеризується своїми закономірностями, структурою, що піддаються логічному осмисленню, моделюванню. Модель здатна узагальнювати певну наукову інформацію, передавати за допомогою абстрактних законів і знань. Маючи її перед собою, учні легко можуть конкретизувати певне правило, навести приклади, відтворити у пам'яті вивчене раніше. Обов’язково слід залучати школярів до створення тієї чи іншої моделі та алгоритму. І тоді осмислення нового та його засвоєння буде для них не тимчасовим, а постійним.

Існують різні шляхи опрацювання навчальної моделі учнями. Використовуються вони залежно від підготовленості класу, інформаційного обсягу мовного явища, підготовки вчителів та учнів.

Один із шляхів такий. Учитель пропонує учням уже готову модель теми. Учні разом із ним за допомогою підручника з’ясовують зміст моделі, добирають приклади, осмислюють суть мовного явища, роблять узагальнення і висновки.

Інший варіант – це самостійна робота учнів над складанням навчальної моделі за вже відомим логічними сигналами. Маючи інформацію з підручника й від учителя, підкріплену прикладами, вони отримують завдання самостійно або, коли це потрібно, консультуючись один із одним, скласти модель правила. Звичайно, результати будуть різні, але в процесі аналізу запропонованих схем приходимо до єдиного варіанту.

Досвід підтверджує, що саме така робота дає найкращі результати,адже в неї включаються всі учні. При цьому кожен із ни х має можливість проявити себе, відбувається економія часу на засвоєння теоретичного матеріалу.

В.О.Сухомлинський радив робити учнів співавторами уроку. Коли ж на уроці вчитель демонструє малюнок учня, це викликає почуття самоповаги, піднімає авторитет юного художника серед товаришів. Наше завдання – навчити бачити красиве, розуміти його. Адже у школі Ткаченка має естетично виховувати кожен метр. Тому ми часто влаштовуємо виставки юних художників, виставки кращих учнівських робіт. Діти самі творять красу,одночасно творячи себе. Саме в цьому і полягає принцип естетичного виховання І.Г.Ткаченка та В.О.Сухомлинського.

Пробуємо перо.

Кращі творчі роботи

У повсякденному житті нам доводиться не тільки переказувати те, що прочитали, але й висловлювати власні міркування, відстоювати, переконливо аргументувати їх, ділитися враженнями від подій. Саме цього і вчить робота над твором.

Завдання, яке ставиться перед учнями, - чітко усвідомити, про що писати. Адже захоплюємося художнім твором, де все вмотивовано, немає нічого зайвого. Тому і учні, приступаючи до написання творів, повинні добре обдумати задану тему і намагатись якнайповніше розкрити її. Ніколи не обмежую їх у виборі тем: пропоную декілька на вибір або заохочую до формулювання власної.

Ще одна важлива запорука успіху в складанні письмового висловлювання – визначення основної думки роботи, тобто авторський задум. Весь виклад має бути йому підпорядкований. Основна думка може бути сформульована у назві твору,а може випливати і з його змісту.

Усвідомивши, про що буде учень писати і з якою метою, можна приступати до збору матеріалів. Джерелом є саме життя, відображення його у тексті художнього твору, у інших видах мистецтва. Твори, в яких доречно вжито цитати, є більш аргументованими, глибшими за змістом. Далі треба встановити, в якій послідовності використати дібраний матеріал. Результатом такої систематизації стане план творчої роботи, який допоможе учневі організувати свою увагу, попередньо заглибитись у тему, вибрати із своїх знань, робочих матеріал найсуттєвіше.

Після цього учні проступають до написання творчої роботи. Вміння творити словом слід розвивати упродовж усіх років навчання у школі. «Чим більше розвинене це вміння, тим вища естетична і загальна культура людини, тонші її почуття, глибші переживання. Ось чому ми надаємо великого значення творчим письмовим роботам – творам», - писав В.О.Сухомлинський.