- •1. Що таке світогляд.
- •2. Виникнення релігії. Теологічні теорії походження релігії.
- •3. Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- •5. Історичний характер релігії
- •6. Поява релігії
- •7. Чому виникла релігія
- •8. Первісні вірування
- •9. Форми первісних вірувань
- •10. Накопичення відомостей про рослини і тварин у первісному суспільстві.
- •11. Знання про живу природу в ранніх рабовласницьких державах Азії й Східного Середземномор'я.
- •12. Біологічні уявлення в стародавній Індії та Китаї
- •13. Біологічні знання в стародавній Греції до початку V століття до н.Е.
- •14. Біологічні переконання грецьких філософів-натуралістів (Анаксагор, Емпедокл, Демокрит). V століття до н.Е.
- •15. Гіппократ і його школа
- •16. Платон і Аристотель. Біологічні погляди Теофраста. Іv-ііі століття до н.Е.
- •19. Біологічні знання в середні століття
- •20. Епоха Відродження та революція в ідеології і природознавстві.
- •21. Розвиток принципів природничонаукового пізнання природи в працях Бекона, Галілея і Декарта.
- •22. Лейбніц та ідея "драбини істот".
- •23. І. Ньютон.
- •24. Французький матеріалізм xvііі століття
- •25. Преформізм і епігенез в ембріології.
- •26. Панування метафізичного мислення
- •27. Концепція сталості видів і преформізм
- •28. Ідеалістичне трактування органічноїдоцільності
- •29 . Найважливіші питання в працях натуралістів і філософів XVII - xviiIст. Допущення обмеженої мінливості видів
- •30. Уявлення про « природному спорідненості » і « загальних родоначальників »
- •31 . Фактор часу в зміні організмів
- •32 . Послідовність природних тел. «Драбина істот »
- •33. Ідея « прототипу » і єдності плану будови організмів
- •34. Ідея трансформації органічних форм .
- •35. Ідея самозародження в її ставленні до трансформізму
- •36. Природне виникнення органічної доцільності
- •37. Ламарк. Короткі біографічні відомості.
- •38. Філософські погляди Ламарка
- •39. Сутність життя за Ламарком
- •40. Уявлення Ламарка про походження життя
- •41. Розвиток від простого до складного й градація форм за Ламарком
- •42. Заперечення реальності видів
- •43. Причини розвитку живої природи за Ламарком
- •44. Промислова революція xvііі століття та її соціальні наслідки
- •45. Французька революція і долі просвітительської ідеології.
- •46. Реакція на механіцизм xvіі-xvііі століть
- •47. Виникнення історичного способу мислення.
- •48. Характерні риси й основні тенденції природознавства першої половини хіх століття
- •49. Кант. Принцип діяльності в теорії пізнання
- •50. Фихте. Діяльність і суперечність як загальні принципи філософії
- •51. Романтизм першої третини XIX століття і його роль у формуванні історичного мислення
- •52. Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.
- •53. Натурфілософія і ідея розвитку природи
- •54. Абсолютизація волі
- •55. О. Конт і оформлення позитивізму у філософську систему
- •56. Матеріалістичні течії в першій: половині XIX століття. Виникнення марксизму.
- •57Боротьба трансформізму й креаціонізму на початку хіх століття
- •58. Шеллінгіанська натурфілософія і проблема розвитку органічного світу.
- •59. Йоганн Вольфганг Ґьоте.
- •60. Диспут Кювье і э. Жоффруа Сент-Илера і його вплив на розробку ідеї еволюції
- •61. Зародження ідеї відбору
- •62. Шарль Нодэн і його уявлення про еволюцію
- •64. Філософські течії та ідейна атмосфера у природознавстві другої половини xіх ст.
- •65. Безпосередні соціально-економічні та наукові передумови виникнення дарвінізму
- •66. Вирішення основного питання філософії
- •67. Науковий і релігійний світогляд про пізнання світу
- •68. Відношення наукового й релігійного світогляду до розуму
- •69. Спекуляція релігії на невирішених питаннях науки
- •70. Суспільна роль релігійного й наукового світогляду
- •71. Наука й релігія про розвиток суспільства
- •72. Світогляд і конкретні науки
- •73. Наука й релігія про будову Всесвіту
- •74. Наука й релігія про походження й сутність людини
- •75. Наукове передбачення й релігійне пророцтво
- •76. Протиріччя релігійного світогляду
11. Знання про живу природу в ранніх рабовласницьких державах Азії й Східного Середземномор'я.
У період цивілізації Стародавнього Сходу людство зробило значний крок уперед у пізнанні природи. Накопичені тут знання зробили згодом вплив на науку античної Греції і Риму.
Хоча елементи древніх уявлень про організми часто огорталося в релігійну форму, а медицина розвивалася в основному як система магічних впливів і залишалася в руках жерців, все-таки медико-біологічні погляди починали поступово відокремлюватися від релігії і магії та здобувати характер натурфілософських систем.
Найдавніші (ІV тисячоліття до н.е. ) відомості про біологічні об'єкти в Месопотамії (Двуріччя – область в середній і нижній течії річок Тигр і Євфрат в Зах. Азії) знаходяться в клинописних табличках (клинопис - писемність, знаки якої складаються із груп клиноподібних рисок, знаки видавлювалися на сирій глині). У багатьох з них приводяться списки тварин і рослин. Народи Месопотамії розділяли тваринний світ на "риб", тобто водних тварин взагалі; членистих, змій, птахів і чотириногих. Серед останніх розрізняли м'ясоїдних (собаки, гієни, леви) і травоїдних (осли, коні, верблюди). Рослини підрозділялися на дерева, овочі, пряності, лікарські трави. У вавилонській і ассірійській (Ассирія – стародавня держава в півн. Дворіччі – територ. сучасного Іраку) медичній табличках описані різні хвороби й способи їх лікування, однак відомості про будову й діяльність органів людини відсутні. На думку вавілонян, життя пов'язане із кров'ю, а печінка - головний орган життя, що містить запас крові. Органом мислення вважали серце.
Значні успіхи були досягнуті народами Месопотамії при виведенні нових порід свійських тварин, зокрема верхівкових коней. Під впливом Ассиро-Вавілонії в Хетській державі (Мала Азія) в середині XІ ст. до н.е. з'явився трактат про конярство - один з найбільш древніх рукописів, цілком присвячених спеціальній біологічній темі, й імовірно, один з найперших творів з біології, що зберегли ім'я автора - Киккулі з Митаннії (область у Малій Азії у верхів'ях Євфрату).
У Месопотамії були виведені крупні породи ослів, робочих коней, овець і великої рогатої худоби. Тут, а також у деяких інших країнах Азії і Європи схрещували домашню рогату худобу з диким туром. Шляхом спарювання осла з кобилою вперше був виведений мул.
Важливим практичним відкриттям народів древньої Месопотамії було штучне запилення фінікової пальми, що привело до широкого застосування гібридизації її різновидів і одержанню великої сортової розмаїтості цього дерева.
Біологічні знання й погляди древнього Єгипту дуже близькі до згаданих уявлень ассиро-вавілонян. У так званому папірусі Еберса, який датується XVІ сторіччям до н.е., є вже досить диференційована анатомічна термінологія, пов'язана з описом захворювань різних органів. Єгипетський автор говорить, що серце є найважливішим органом тіла, а биття пульсу показує, що "голос серця може бути почутий у всіх членах". У папірусі Еберса перерахована велика кількість лікарських рослин, простий перелік яких показує, як багато культурних рослин було освоєно в древньому Єгипті.
Великих успіхів досягло землеробство: єгиптяни культивували в той час кілька видів хлібних злаків, безліч різних овочів, фруктових дерев, льон і маслину.
У Єгипті розводили велику рогату худобу, коней, ослів, овець, кіз, свиней. Були одомашнені одногорбий верблюд, кілька видів антилоп, кішка, гусаки, качки, лебеді, голуби. З Індії були завезені кури. Подібно китайцям, єгиптяни практикували інкубацію курячих яєць в особливого роду пічках.