74. Наука й релігія про походження й сутність людини

Відповідно до релігійних поглядів, людина з'явилася в результаті одноразового акту божественного творіння. Вона була створена відразу в готовому, закінченому вигляді. Людина - це "творіння, істотно відмінне від всіх інших земних тварин і незрівнянно вище їх... образ і подібність божа". Науковий світогляд, що ґрунтується на даних конкретних наук, відкидає ці релігійні домисли. Наука дає ряд безперечних доказів спорідненості анатомічних особливостей будови організму людини й тварин. Особливо близьке споріднення людини й людиноподібних мавп, які мають дуже багато спільних ознак. Уже сама по собі численність спільних ознак людиноподібної мавпи й людини приводить до висновку про те, що немає ніяких підстав виділяти людину в особливий світ із загального світу тварин.

Однак в розпорядженні вчених у наш час перебуває вже безліч речових доказів тваринного походження людини. Починаючи з позаминулого століття в різних районах земної кулі знаходять останки наших далеких предків. Їхня анатомічна будова самим переконливим образом свідчить про те, що людина вийшла із тваринного світу. У джерел людського роду стояли австралопітеки (тобто південні мавпи), які поступово, за мільйони років, перетворилися в мавполюдей. Вирішальну роль у цьому процесі зіграла праця, суспільно-трудова діяльність.

Чим далі розвивалася людина, тим усе більше вирішальним для її подальшого формування ставав соціальний фактор. На противагу релігійному віровченню, яке розглядає людину поза часом, поза конкретною історичною обстановкою, науковий світогляд виходить із того, що немає людини взагалі, що кожна людина є продукт своєї епохи, що в ній втілюються пануючі в даному суспільстві соціальні відносини. Змінюючи умови матеріального життя суспільства, інакше кажучи, своє суспільне буття, людина тим самим змінює й свою сутність.

Намагаючись дискредитувати науковий світогляд, богослови доводять, що він принижує значення людини, оскільки зводить її в розряд тварин. У дійсності науковий світогляд завжди підкреслював й підкреслює якісні відмінності людини від тварини. Найголовніші із цих відмінностей - трудова діяльність, мова й мислення. Якщо тварина пасивно пристосовується до природи, то людина активно змінює її у своїх інтересах.

75. Наукове передбачення й релігійне пророцтво

Наука не тільки осягає таємниці світобудови, але й передбачає майбутнє, пророкує ті або інші явища природи й громадського життя. Наукове передбачення ґрунтується на знанні законів розвитку матеріального світу. Свідомість не пасивно відбиває дійсність: вона аналізує явища об'єктивного світу, за випадковими фактами і явищами вловлює закономірності.

Всі явища природи й суспільства мають свої природні причини, підкоряються певним законам. Світ - єдине, нерозривне ціле.

З'ясувавши внутрішні необхідні зв'язки різних явищ, ми встановлюємо закономірності в природі. Вивчивши окремі речі і явища, ми знаходимо в них загальні сторони, виділяємо найбільш істотні, стійкі ознаки. Узагальнюючи потім їх, ми відкриваємо, знаходимо об'єктивні закони, яким підкоряється хід явищ у природі й суспільстві.

Історія знає багато прикладів наукового передбачення. Так, наприклад, детально вивчивши закономірності руху небесних тіл, учені виявляють шляхи руху комет і на підставі цього, роблячи математичні розрахунки, заздалегідь визначають, у якому місці та або інша комета буде перебувати в той або інший час. Так, англійський вчений Едмунд Галлей (П8) напророчив, що новоявлена в 1682 р. комета в Сонця буде знову побачена на небі приблизно через 76 років.

А французький математик Алекси Клод Клеро, зробивши більш точні розрахунки, визначив більш точну дату появи цієї комети. Він помилився всього на один місяць.

В 1846 р. ученими шляхом математичних розрахунків, на основі знання законів природи була відкрита невідома раніше планета - Нептун. Ф. Енгельс назвав це відкриття науковим подвигом. Сонячна система Коперніка, писав він, протягом 300 років залишалася гіпотезою, найвищою мірою ймовірною, але все-таки гіпотезою. Коли ж Урбейн Джейн Джозеф Леверрье (1811-1877) - відомий французький астроном на підставі даних цієї системи не тільки довів, що повинна існувати ще одна невідома дотепер планета, але й визначив за допомогою обчислення місце, займане нею в небесному просторі, і коли після цього німецький астроном Галле дійсно знайшов цю планету, система Коперніка була доведена.

Вивчаючи історію Землі, геологи відкрили закони, за якими утворюються в земній корі скупчення корисних копалин. Знаючи ці закони, можна передбачати, де, у сполученні з якими породами повинні перебувати поклади того або іншого мінералу, природного палива, руди й газу.

Передбачення - постійний фактор соціального життя людей. Воно є умовою їхньої успішної діяльності. З поглибленням пізнання об'єктивного світу область явищ, які можливо передбачити, розширюється. Приватні пророкування, які не стосуються віддаленого майбутнього й не носять глибокого характеру, людина може робити на основі досвіду, науково не осмисленого. Пророкування такого роду засновані на спостереженні сталості зв'язку певних подій, хоча причинні зв'язки виявляються невстановленими. Наприклад, існує народна прикмета: якщо ластівки літають низько над землею, то бути дощу. Це спостереження підтверджується досвідом. Для пояснення ж зв'язку між цими двома подіями не вистачає проміжних ланок, а саме того, що перед дощем змінюється тиск повітря, підвищується його вологість, при цьому - комахи опускаються нижче до поверхні землі, а слідом за ними спрямовуються ластівки, які харчуються цими комахами. Таким чином, багато народних прикмет засновані на правильному, хоча й поверхневому, відбитті дійсності.

На відміну від них марновірні (суеверные) прикмети зв'язують один з одним такі явища, які в дійсності не зв'язані причинно-наслідковими відносинами. Пророкування на основі таких прикмет є обманом або самообманом, який підтримується лише випадковими збігами.

Для успішного наукового передбачення треба добре знати найбільш загальні закони розвитку природи й суспільства, керуватися таким методом пізнання дійсності, який дозволяє правильно оцінювати й узагальнювати явища природи й суспільства. І чим глибше й точніше знання об'єктивних, незалежних від нашої свідомості законів, за якими живе природа, розвивається людське суспільство, чим краще, повніше ми розкриваємо причини явищ, тим достовірніше наші пророкування, тим з більшою точністю вони збуваються.