
- •1. Що таке світогляд.
- •2. Виникнення релігії. Теологічні теорії походження релігії.
- •3. Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- •5. Історичний характер релігії
- •6. Поява релігії
- •7. Чому виникла релігія
- •8. Первісні вірування
- •9. Форми первісних вірувань
- •10. Накопичення відомостей про рослини і тварин у первісному суспільстві.
- •11. Знання про живу природу в ранніх рабовласницьких державах Азії й Східного Середземномор'я.
- •12. Біологічні уявлення в стародавній Індії та Китаї
- •13. Біологічні знання в стародавній Греції до початку V століття до н.Е.
- •14. Біологічні переконання грецьких філософів-натуралістів (Анаксагор, Емпедокл, Демокрит). V століття до н.Е.
- •15. Гіппократ і його школа
- •16. Платон і Аристотель. Біологічні погляди Теофраста. Іv-ііі століття до н.Е.
- •19. Біологічні знання в середні століття
- •20. Епоха Відродження та революція в ідеології і природознавстві.
- •21. Розвиток принципів природничонаукового пізнання природи в працях Бекона, Галілея і Декарта.
- •22. Лейбніц та ідея "драбини істот".
- •23. І. Ньютон.
- •24. Французький матеріалізм xvііі століття
- •25. Преформізм і епігенез в ембріології.
- •26. Панування метафізичного мислення
- •27. Концепція сталості видів і преформізм
- •28. Ідеалістичне трактування органічноїдоцільності
- •29 . Найважливіші питання в працях натуралістів і філософів XVII - xviiIст. Допущення обмеженої мінливості видів
- •30. Уявлення про « природному спорідненості » і « загальних родоначальників »
- •31 . Фактор часу в зміні організмів
- •32 . Послідовність природних тел. «Драбина істот »
- •33. Ідея « прототипу » і єдності плану будови організмів
- •34. Ідея трансформації органічних форм .
- •35. Ідея самозародження в її ставленні до трансформізму
- •36. Природне виникнення органічної доцільності
- •37. Ламарк. Короткі біографічні відомості.
- •38. Філософські погляди Ламарка
- •39. Сутність життя за Ламарком
- •40. Уявлення Ламарка про походження життя
- •41. Розвиток від простого до складного й градація форм за Ламарком
- •42. Заперечення реальності видів
- •43. Причини розвитку живої природи за Ламарком
- •44. Промислова революція xvііі століття та її соціальні наслідки
- •45. Французька революція і долі просвітительської ідеології.
- •46. Реакція на механіцизм xvіі-xvііі століть
- •47. Виникнення історичного способу мислення.
- •48. Характерні риси й основні тенденції природознавства першої половини хіх століття
- •49. Кант. Принцип діяльності в теорії пізнання
- •50. Фихте. Діяльність і суперечність як загальні принципи філософії
- •51. Романтизм першої третини XIX століття і його роль у формуванні історичного мислення
- •52. Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.
- •53. Натурфілософія і ідея розвитку природи
- •54. Абсолютизація волі
- •55. О. Конт і оформлення позитивізму у філософську систему
- •56. Матеріалістичні течії в першій: половині XIX століття. Виникнення марксизму.
- •57Боротьба трансформізму й креаціонізму на початку хіх століття
- •58. Шеллінгіанська натурфілософія і проблема розвитку органічного світу.
- •59. Йоганн Вольфганг Ґьоте.
- •60. Диспут Кювье і э. Жоффруа Сент-Илера і його вплив на розробку ідеї еволюції
- •61. Зародження ідеї відбору
- •62. Шарль Нодэн і його уявлення про еволюцію
- •64. Філософські течії та ідейна атмосфера у природознавстві другої половини xіх ст.
- •65. Безпосередні соціально-економічні та наукові передумови виникнення дарвінізму
- •66. Вирішення основного питання філософії
- •67. Науковий і релігійний світогляд про пізнання світу
- •68. Відношення наукового й релігійного світогляду до розуму
- •69. Спекуляція релігії на невирішених питаннях науки
- •70. Суспільна роль релігійного й наукового світогляду
- •71. Наука й релігія про розвиток суспільства
- •72. Світогляд і конкретні науки
- •73. Наука й релігія про будову Всесвіту
- •74. Наука й релігія про походження й сутність людини
- •75. Наукове передбачення й релігійне пророцтво
- •76. Протиріччя релігійного світогляду
8. Первісні вірування
У сучасній етнографічній, історичній, філософській та іншій літературі часто вживається термін "первісна релігія". Він досить точно визначає час існування явища, яке ми розглядаємо. Але він не зовсім точний у своєму буквальному змісті, бо в первісному суспільстві релігійні уявлення та ідеї ще не набрали системного вигляду, їх форма та зміст тільки усталювалися. Це був розпливчастий комплекс розрізнених поглядів і почуттів, хоч і пройнятих єдиною ідеєю про наявність надприродного, і який доповнювався діями, спрямованими на нього. У первісному суспільстві ще не було релігії в повному розумінні цього слова, як не було "первісної" держави, суду, війська, церкви. Тому слід пам'ятати про умовність терміну "первісна релігія"; доречнішим буде термін "первісні вірування".
Первісні вірування досить повно відображали розуміння первісними людьми оточуючого їх світу. Вони виконували певні суспільні функції: регулювали відносини між людьми в первісній общині, сприяли організації колективного виробничого процесу, регулювали розподіл здобутого продукту, утверджували первісну мораль, задовольняли духовні потреби суспільства. Окремої релігійної общини не існувало, вона була тотожна родовій общині. Демократичний характер роду відбивався на демократичному характері релігійного культу, він здійснювався всіма членами общини спільно. Духовенства як окремої соціальної групи не було, природний авторитет старійшин включав у себе й авторитет керівника релігійного культу, якщо в ньому була потреба.
Первісні релігійні вірування і релігійний культ насамперед започатковувалися на анімістичних уявленнях про нематеріальні, духовні сутності, про душу і духів. Ці уявлення спочатку були дуже конкретними. Душу ототожнювали з диханням, кров'ю, вважали, що вона міститься в серці, очах. Згодом почали вважати, що вона розчинена в усій людині, вона є, але може існувати без тіла. Так виник первісний анімізм.
Свої уявлення про надприродне люди образно викладали в своєрідних розповідях - міфах, які передавалися усно з покоління в покоління. Предметом міфів були практичні дії людей у реальному світі, і тут міфи відігравали роль хранителя інформації. У міфах формулювались і усталювались моральні принципи та норми. Міфи мали й світоглядний зміст, вони в художній формі викладали погляди на світ, його походження, суть, порядок. Так, у гвінейців йоруба існує міф про ориша - предків, які спустилися з неба і, перетворившись на каміння, пішли під землю. Серед ориша були і божества: Обатала та його дружина Одудава - уособлення неба і землі. Згідно з міфом, Одудава народила п'ятнадцять дітей, які керують світом: Оругун відає повітрям, Олокун - сонцем, Ому - місяцем, Шаног - блискавкою і громом і т. ін. Отакою була первісна міфологія.
Буйно розквітла в первісних релігійних віруваннях магія. Первісні люди вважали, що перш ніж братись до роботи, обов'язково треба вплинути на надприродні сили магічними засобами: заклинанням, особливими співами і танцями, жертвоприношенням. Це мало вблагати чи примусити діяти ці сили на користь людям. З таких специфічних дій виникли перші релігійні обряди, релігійний культ.
Жодна магія не може існувати без системи заборон і обмежень, так званих табу, які поширювалися на їжу, відносини з чужинцями, проживання на певній території, на певні предмети, особливо знаряддя праці і зброю, на певних осіб (вождів, царів, воїнів, породіль тощо). Багатьом з них можна знайти раціональне пояснення, інші несуть соціальні функції. З первісних табу виросли сучасні культові обмеження багатьох релігій: пости, харчові обмеження, специфічні культові заборони і правила та ін.
У первісних віруваннях широко практикувався фетишизм - наділення надприродними властивостями матеріальних предметів, обожнення їх. Фетиші - важливі учасники магічних церемоній, їм надається неабияке надприродне значення, вони наявні в міфологічних розповідях. Фетиш супроводжує мисливця чи рибалку на його промислі, без фетиша неможлива щаслива подорож, фетиші присутні на будь-якій події в житті общини, родини чи окремої особи. Це настільки важливий атрибут релігії, що деякі дослідники пов'язують з ним її виникнення. Численні фетиші наявні і в сучасному релігійному культі.
Усі ці елементи первісних вірувань - анімізм, міфологія, магія, фетишизм - ніколи не існували поодинці, вони завжди були в комплексі.