
- •1. Що таке світогляд.
- •2. Виникнення релігії. Теологічні теорії походження релігії.
- •3. Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- •5. Історичний характер релігії
- •6. Поява релігії
- •7. Чому виникла релігія
- •8. Первісні вірування
- •9. Форми первісних вірувань
- •10. Накопичення відомостей про рослини і тварин у первісному суспільстві.
- •11. Знання про живу природу в ранніх рабовласницьких державах Азії й Східного Середземномор'я.
- •12. Біологічні уявлення в стародавній Індії та Китаї
- •13. Біологічні знання в стародавній Греції до початку V століття до н.Е.
- •14. Біологічні переконання грецьких філософів-натуралістів (Анаксагор, Емпедокл, Демокрит). V століття до н.Е.
- •15. Гіппократ і його школа
- •16. Платон і Аристотель. Біологічні погляди Теофраста. Іv-ііі століття до н.Е.
- •19. Біологічні знання в середні століття
- •20. Епоха Відродження та революція в ідеології і природознавстві.
- •21. Розвиток принципів природничонаукового пізнання природи в працях Бекона, Галілея і Декарта.
- •22. Лейбніц та ідея "драбини істот".
- •23. І. Ньютон.
- •24. Французький матеріалізм xvііі століття
- •25. Преформізм і епігенез в ембріології.
- •26. Панування метафізичного мислення
- •27. Концепція сталості видів і преформізм
- •28. Ідеалістичне трактування органічноїдоцільності
- •29 . Найважливіші питання в працях натуралістів і філософів XVII - xviiIст. Допущення обмеженої мінливості видів
- •30. Уявлення про « природному спорідненості » і « загальних родоначальників »
- •31 . Фактор часу в зміні організмів
- •32 . Послідовність природних тел. «Драбина істот »
- •33. Ідея « прототипу » і єдності плану будови організмів
- •34. Ідея трансформації органічних форм .
- •35. Ідея самозародження в її ставленні до трансформізму
- •36. Природне виникнення органічної доцільності
- •37. Ламарк. Короткі біографічні відомості.
- •38. Філософські погляди Ламарка
- •39. Сутність життя за Ламарком
- •40. Уявлення Ламарка про походження життя
- •41. Розвиток від простого до складного й градація форм за Ламарком
- •42. Заперечення реальності видів
- •43. Причини розвитку живої природи за Ламарком
- •44. Промислова революція xvііі століття та її соціальні наслідки
- •45. Французька революція і долі просвітительської ідеології.
- •46. Реакція на механіцизм xvіі-xvііі століть
- •47. Виникнення історичного способу мислення.
- •48. Характерні риси й основні тенденції природознавства першої половини хіх століття
- •49. Кант. Принцип діяльності в теорії пізнання
- •50. Фихте. Діяльність і суперечність як загальні принципи філософії
- •51. Романтизм першої третини XIX століття і його роль у формуванні історичного мислення
- •52. Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.
- •53. Натурфілософія і ідея розвитку природи
- •54. Абсолютизація волі
- •55. О. Конт і оформлення позитивізму у філософську систему
- •56. Матеріалістичні течії в першій: половині XIX століття. Виникнення марксизму.
- •57Боротьба трансформізму й креаціонізму на початку хіх століття
- •58. Шеллінгіанська натурфілософія і проблема розвитку органічного світу.
- •59. Йоганн Вольфганг Ґьоте.
- •60. Диспут Кювье і э. Жоффруа Сент-Илера і його вплив на розробку ідеї еволюції
- •61. Зародження ідеї відбору
- •62. Шарль Нодэн і його уявлення про еволюцію
- •64. Філософські течії та ідейна атмосфера у природознавстві другої половини xіх ст.
- •65. Безпосередні соціально-економічні та наукові передумови виникнення дарвінізму
- •66. Вирішення основного питання філософії
- •67. Науковий і релігійний світогляд про пізнання світу
- •68. Відношення наукового й релігійного світогляду до розуму
- •69. Спекуляція релігії на невирішених питаннях науки
- •70. Суспільна роль релігійного й наукового світогляду
- •71. Наука й релігія про розвиток суспільства
- •72. Світогляд і конкретні науки
- •73. Наука й релігія про будову Всесвіту
- •74. Наука й релігія про походження й сутність людини
- •75. Наукове передбачення й релігійне пророцтво
- •76. Протиріччя релігійного світогляду
19. Біологічні знання в середні століття
У середньовічних текстах, що мали в певній мірі природничонауковий характер, природничонаукове й образне бачення світу як би зливаються. Це не дозволяє виділити в них власне біологічні знання. Тому про біологію в середні століття можна говорити дуже умовно.
Найбільш фундаментальними джерелами відомостей про біологічні знання середньовіччя є багатотомні твори енциклопедичного характеру Альберта Великого й Венсана де Бове, які відносяться до XІІІ ст. В енциклопедії Альберта Великого (1206-1280) є спеціальні розділи "Про рослини" і "Про тварини". Детальні описи відомих у той час видів рослинного й тваринного царств багато в чому запозичені в древніх, головним чином в Аристотеля. Наслідуючи Аристотеля, Альберт зв'язував життєдіяльність рослин з "вегетативною душею".
Розвиваючи вчення про функції окремих частин рослин (стовбур, гілки, коріння, листя, плоди), Альберт Великий відзначав їхню функціональну подібність з окремими органами у тварин. Зокрема, корінь він вважав тотожним роту тварини. У середні століття була виявлена наявність рослинних масел і отруйних речовин у плодах деяких рослин. Були описані різноманітні факти з селекції культурних рослин. Ідея змінюваності рослин під впливом середовища виражалася в досить фантастичних твердженнях, начебто бук перетворюється в березу, пшениця - у ячмінь, а дубові гілки - у виноградні лози.
На енциклопедію Альберта багато в чому схожий звід середньовічних знань - "Дзеркало природи", що належав Венсану де Бове (XІІІ ст.).
В природничонауковій частини енциклопедії де Бове мова йде про рослини й тварини. Відомості про рослини запозичені із середньовічної поеми "Про сили трав". Описи тварин у де Бове докладні й образні. Кюв'є відзначав, що риби й птахи в де Бове описані точніше, ніж в Альберта Великого, хоча джерела й у того, і в іншого були, очевидно, загальними - твори Плінія й енциклопедичні "Першооснови" єпископа VІ ст. Ісідора Севільського (13) (VІ ст.). У багатьох випадках описи де Бове містять відомості про практичну користь тих або інших рослин або тварин. Ссавці підрозділені на домашні й дикі. Окрема книга присвячена плазунам і комахам, особлива увага приділена опису поводження бджіл.
У творах середньовічних авторів багато чого носить символічний характер. Рослина або тварина часто цікавлять автора не стільки самі по собі, скільки як символи, що позначають і виражають ідею творця.
"Про повчання й подібності речей" домініканського ченця Іоанна де Санто. Розташування тут також алфавітне, але не за об'єктами природи, а за символами, якими служили ті або інші рослини або тварини. Так, відомості про лева - символі мужності, треба було шукати на слово "мужність".
Джерелами відомостей не тільки про хімічні, але й про біологічні знання можуть служити алхімічні "Книга рослин" видатного алхіміка XV сторіччя Іоанна Ісаака Голланда становить значний інтерес як своєрідний алхімічний звід біологічних знань. Вивчаючи процеси гниття, бродіння, алхіміки знайомились з хімічним складом рослинної речовини. У зв'язку з лікуванням до вивчення тварин і рослин допускалося інше, часом чисто практичне відношення. Лікувальні дії трав і мінеральних речовин ставали предметом спеціального інтересу лікуючих ченців пізнього середньовіччя.
Питання про інстинкти й поведінку тварин і людини розглядав Роджер Бекон. Порівнюючи поведінку тварин зі свідомою діяльністю людини, він вважав, що тварині властиві тільки сприйняття, що виникають незалежно від досвіду, тоді як людина має розум.
Субстратом будь-яких життєвих і психічних явищ Ібн-Сина (980-1037) вважав пневму - летючу субстанцію, яка зароджується із чотирьох пароподібних соків організму. Пневма, згідно Ібн-Сині, може бути носієм різних, у тому числі і душевних сил, але вони їй не властиві з самого початку.
Назвемо ще три твори, які присвячені областям практичної описової біології: "Травник із Гланстобері" (перша половина X ст.), який містив докладний опис лікарських рослин; праця лондонського лікаря й натураліста Едварда Уоттона (1492-1555) "Про відмінності тварин" (перша половина XVІ ст.) і, нарешті, одна з перших праць з описової ентомології (XVІ ст.) лондонського лікаря Томаса Моуфета (1533-1599). Ці твори не містять які-небудь істотні теоретичні узагальнення.
У пору зрілого середньовіччя пробудився помітний інтерес до природи, коло тодішніх уявлень про тварин і рослинність далеких країн розширювали поетичні описи подорожей у заморські краї. Мануїл Філ (ХШ-XІV ст.) його перу належать три віршованих твори, що містили великий пізнавальний біологічний матеріал. Це поеми "Про властивості тварин", "Короткий опис слона" і "Про рослини".
Вивчення історії біологічних знань у середні століття переконує в тім, що й у цій області просування вперед досягалося в напруженій боротьбі між раціональним і теолого-містичним поглядами на природу.