
- •1. Що таке світогляд.
- •2. Виникнення релігії. Теологічні теорії походження релігії.
- •3. Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- •5. Історичний характер релігії
- •6. Поява релігії
- •7. Чому виникла релігія
- •8. Первісні вірування
- •9. Форми первісних вірувань
- •10. Накопичення відомостей про рослини і тварин у первісному суспільстві.
- •11. Знання про живу природу в ранніх рабовласницьких державах Азії й Східного Середземномор'я.
- •12. Біологічні уявлення в стародавній Індії та Китаї
- •13. Біологічні знання в стародавній Греції до початку V століття до н.Е.
- •14. Біологічні переконання грецьких філософів-натуралістів (Анаксагор, Емпедокл, Демокрит). V століття до н.Е.
- •15. Гіппократ і його школа
- •16. Платон і Аристотель. Біологічні погляди Теофраста. Іv-ііі століття до н.Е.
- •19. Біологічні знання в середні століття
- •20. Епоха Відродження та революція в ідеології і природознавстві.
- •21. Розвиток принципів природничонаукового пізнання природи в працях Бекона, Галілея і Декарта.
- •22. Лейбніц та ідея "драбини істот".
- •23. І. Ньютон.
- •24. Французький матеріалізм xvііі століття
- •25. Преформізм і епігенез в ембріології.
- •26. Панування метафізичного мислення
- •27. Концепція сталості видів і преформізм
- •28. Ідеалістичне трактування органічноїдоцільності
- •29 . Найважливіші питання в працях натуралістів і філософів XVII - xviiIст. Допущення обмеженої мінливості видів
- •30. Уявлення про « природному спорідненості » і « загальних родоначальників »
- •31 . Фактор часу в зміні організмів
- •32 . Послідовність природних тел. «Драбина істот »
- •33. Ідея « прототипу » і єдності плану будови організмів
- •34. Ідея трансформації органічних форм .
- •35. Ідея самозародження в її ставленні до трансформізму
- •36. Природне виникнення органічної доцільності
- •37. Ламарк. Короткі біографічні відомості.
- •38. Філософські погляди Ламарка
- •39. Сутність життя за Ламарком
- •40. Уявлення Ламарка про походження життя
- •41. Розвиток від простого до складного й градація форм за Ламарком
- •42. Заперечення реальності видів
- •43. Причини розвитку живої природи за Ламарком
- •44. Промислова революція xvііі століття та її соціальні наслідки
- •45. Французька революція і долі просвітительської ідеології.
- •46. Реакція на механіцизм xvіі-xvііі століть
- •47. Виникнення історичного способу мислення.
- •48. Характерні риси й основні тенденції природознавства першої половини хіх століття
- •49. Кант. Принцип діяльності в теорії пізнання
- •50. Фихте. Діяльність і суперечність як загальні принципи філософії
- •51. Романтизм першої третини XIX століття і його роль у формуванні історичного мислення
- •52. Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.
- •53. Натурфілософія і ідея розвитку природи
- •54. Абсолютизація волі
- •55. О. Конт і оформлення позитивізму у філософську систему
- •56. Матеріалістичні течії в першій: половині XIX століття. Виникнення марксизму.
- •57Боротьба трансформізму й креаціонізму на початку хіх століття
- •58. Шеллінгіанська натурфілософія і проблема розвитку органічного світу.
- •59. Йоганн Вольфганг Ґьоте.
- •60. Диспут Кювье і э. Жоффруа Сент-Илера і його вплив на розробку ідеї еволюції
- •61. Зародження ідеї відбору
- •62. Шарль Нодэн і його уявлення про еволюцію
- •64. Філософські течії та ідейна атмосфера у природознавстві другої половини xіх ст.
- •65. Безпосередні соціально-економічні та наукові передумови виникнення дарвінізму
- •66. Вирішення основного питання філософії
- •67. Науковий і релігійний світогляд про пізнання світу
- •68. Відношення наукового й релігійного світогляду до розуму
- •69. Спекуляція релігії на невирішених питаннях науки
- •70. Суспільна роль релігійного й наукового світогляду
- •71. Наука й релігія про розвиток суспільства
- •72. Світогляд і конкретні науки
- •73. Наука й релігія про будову Всесвіту
- •74. Наука й релігія про походження й сутність людини
- •75. Наукове передбачення й релігійне пророцтво
- •76. Протиріччя релігійного світогляду
14. Біологічні переконання грецьких філософів-натуралістів (Анаксагор, Емпедокл, Демокрит). V століття до н.Е.
Основи матеріалізму, які були закладені в VІ ст. до н.е. іонійськими натурфілософами, в подальшому успішно розвивали давньогрецькі філософи-натуралісти, які намагалися розв'язати проблему будови й розвитку матерії з позицій античної атомістичної теорії, створеної, за свідченням Аристотеля, Левкіппом (бл. 500-440 до н.е.) - вчителем Демокрита.
У тісному зв'язку з атомістичними уявленнями перебувало вчення Анаксагора (500-428 до н.е. ). Він вважав, що матерія складається із дрібних часток, які він сам називав "насінням" і які, за ініціативою Аристотеля, одержали надалі назву "гомойомерій", тобто "ті які уподібнюються часткам". Згідно Анаксагору, насіння різних речовин, які зустрічаються в природі, - землі, води, повітря, вогню, золота, заліза, м'яса, кісток, крові й т.д. - за своїми властивостями подібні тілам, до складу яких вони входять. У відповідності зі своїм загальнофілософським вченням Анаксагор пояснював і процеси харчування й росту живих організмів. На його думку, їжа (наприклад, хліб або вода) тільки з виду здається однорідною, насправді ж вона представляє собою суміш усілякого сім'я, у тому числі й такого, з якого складаються тканини нашого тіла. У процесі травлення це сім'я розділяється, причому часточки м'язів з'єднуються з м'язами тіла, часточки крові попадають у кров і т.д. Анаксагор думав, що спочатку організми утворилися із з'єднання сім'я, захопленого краплями дощу з неба на землю, з сім'ям, яке перебувало в землі. При цьому у вологому середовищі виникли зародки, з яких розвилися живі істоти; надалі останні придбали здатність народжуватися один від одного. Відмінність статей закладене вже в сім'ї, причому сім'я виходить від самця; самка ж лише надає для нього місце. Зародки чоловічої статі попадають у праву сторону матки, жіночого ж - у ліву. У ході розвитку в зародка насамперед формується мозок, з яким пов'язані відчуття зору, слуху, смаку, нюху й дотику. Теорія відчуттів, запропонована Анаксагором, заснована на ідеї взаємодії протилежностей у предметі, який ми сприймаємо і у наших органах чуттів. Із цієї причини всяке відчуття, на його думку, зв'язано зі стражданням, тільки ми не завжди його помічаємо.
Емпедокл (ок. 490-430 до н.е. ) поклав в основу свого вчення уявлення про чотири елементи (стихії), або "коріння". Виникнення живих істот Емпедокл уявляв собі так. Спочатку частки чотирьох елементів, з'єднуючись, утворили органи й частини тіла тварин, які існували самостійно. Потім з окремих членів і частин тіла виникли різного роду потворні неповноцінні істоти, нежиттєздатні з тієї причини, що в них не було всіх органів, необхідних для життя й розмноження; лише надалі, також у результаті випадкових сполучень, виникли гармонічні організми, які стали розмножуватися статевим шляхом.
Харчування й ріст живих організмів Емпедокл, як і Анаксагор, пояснював прагненням часток з'єднуватися із собою подібними. Тканини людського тіла, за Емпедоклом, відрізняються різними пропорціями, в яких перебувають вхідні в них чотири елементи.
Цікаві міркування Емпедокла з питань фізіології й ембріології. Так, він вважав, що слух залежить від напору повітря на вушний хрящ, що висить у юшці наче дзвіночок і коливається при ударі. Головну роль в організмі, на думку Емпедокла, грає кров, і тому верховенство належить тій частині або тим органам, у яких крові найбільше. Душа вмирає разом з тілом, тому що вона представляє собою лише кількісне відношення змішаних у тілі елементів.
На відміну від Анаксагора Емпедокл вважав, що зародок утворюється зі змішання чоловічого сім'я з жіночим, причому стать зародка залежить від температури, у якій він розвивається.
Біологічні погляди Емпедокла зіграли важливу роль у поширенні ідеї про природне походження живих істот. Вона була далі успішно розвинена Демокритом (460-370 до н.е. ), який стверджував, що світ складається із дрібних неподільних часток - атомів, що рухаються в порожнечі. Атоми вічні й незмінні; вони ніколи й ніким не були створені й не можуть бути знищені. Рух властивий атомам від природи, і для пояснення його немає потреби прибігати до сил, які перебувають поза матерією. Атоми відрізняються один від одного тільки за своєю формою й величиною. Цього одного досить, за Демокритом, для того, щоб пояснити виникнення всіх тіл природи - неживих і живих. Так як все складається з атомів, то народження будь-якої речі є з'єднання атомів, а смерть - їхнє роз'єднання.
Живі істоти виникли, на думку Демокрита, у той період розвитку нашого світу, коли земля, яка була насичена вологою, вся складалася з м'якого мулу. Під дією сонячного жару в окремих місцях, де накопичувалася волога, виникло гниття, що дало початок утворенню оболонок усередині яких зародилися перші тварини. Демокрит висунув теорію про виділення сім'я всім тілом, тобто допускав наявність у сім'я часток від всіх органів і частин тіла.
Згідно переконанням Демокрита, під час перебування зародка в матці спочатку утворюється пупок, а потім живіт і голова. Потвори виходять внаслідок неправильного зрощення різних порцій сім'я, яке спотворює форму частин зародка, які розвиваються.