- •1. Загальна характеристика голонасінних рослин. Характеристика життєвого циклу сосни звичайної
- •2. Охарактеризуйте основні принципи та механізми аеробного та анаеробного дихання рослин.
- •3. Розкрийте особливості анатомічної та морфологічної будови кореня.
- •3. Анатомічна будова кореня
- •5. Опишіть анатомічну та морфологічну будову листка.
- •6. Охарактеризуйте суть та значення фотосинтезу, навести особливості пробігу світлових і темнових реакцій.
- •Типи фотосинтезу
- •Просторова локалізація
- •Світлова (світлозалежна) стадія
- •Фотохімічна суть процесу[ред. • ред. Код]
- •Світлозбиральні комплекси[ред. • ред. Код]
- •Темнова стадія
- •С3 — фотосинтез, цикл Кальвіна
- •С4 — фотосинтез, цикл Хетча-Слека-Карпілова
- •Сам фотосинтез
- •Значення фотосинтезу
- •7. Наведіть сучасну класифікацію та систематику рослинного світу. Дайте загальну характеристику вищих та нижчих рослин.
- •Загальна характеристика вищих рослин
- •Загальна характеристика водоростей
- •8. Наведіть класифікацію насіння, сухих та соковитих плодів; охарактеризуйте основні способи їх поширення.
- •9. Охарактеризуйте фізіологію дихання.
- •10. Охарактеризуйте анатомічну та морфологічну будову стебла однодольних та дводольних рослин.
- •Морфологічна будова пагона
- •Кореневище, бульба, цибулина
- •11. Охарактеризуйте основні закономірності водного режиму рослин різних екологічних груп.
- •12. Дайте порівняльну характеристику голонасінних та покритонасінних рослин, навести класифікацію, систематику та особливості основних таксонів насінних рослин.
- •Систематика[ред. • ред. Код]
- •13. Навести головні механізми надходження та руху води в рослинному організмі. Дати визначення транспірації, її механізмів та різновидів.
- •1.1Корневая система як орган поглинання води
- •1.2 Основні двигуни водного струму
- •1.3 Рух води по рослині
- •2.1 Призначення транспірацію
- •2.2 Ліст як орган транспірацію
- •14. Охарактеризуйте особливості будови, функції та класифікації кореневих систем та метаморфозів кореня.
- •Основні функції
- •Типи коренів
- •Видозміни коренів
- •Коренева система
- •Зони кореня
6. Охарактеризуйте суть та значення фотосинтезу, навести особливості пробігу світлових і темнових реакцій.
Фотоси́нтез (від грец. φωτο- — світло та грец. σύνθεσις — синтез, сукупність) — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу таводи з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів (хлорофіл у рослин, хлорофіл, бактеріохлорофіл ібактеріородопсин у бактерій), часто з виділенням кисню як побічного продукту. Це надзвичайно складний процес, що включає довгу послідовність координованих біохімічних реакцій. Він відбувається у вищих рослинах, водоростях, багатьох бактеріях, деяких археях інайпростіших — організмах, відомих разом як фототрофи. Сам процес відіграє важливу роль у кругообігу вуглецю у природі.
Фотосинтез – єдиний процес у біосфері, який призводить до засвоєння енергії Сонця і забезпечує існування як рослин, так і всіхгетеротрофних організмів.[1]
Рослина поглинає не всю сонячну енергію, а лише її фотосинтетичну активну радіацію, під впливом якої проходить фотосинтез, що впливає на майбутній врожай культур.[2]
Узагальнене рівняння фотосинтезу (брутто-формула) має вигляд:
6СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + 6О2
Типи фотосинтезу
Розрізняють оксигенний і аноксигенний типи фотосинтезу. Оксигенний найбільш поширений, його здійснюють рослини, ціанобактерії і прохлорофіти. Аноксигенний фотосинтез проходить у пурпурних, деяких зелених бактеріях та геліобактеріях.
Виділяють три етапи фотосинтезу: фотофізичний, фотохімічний та хімічний. На першому етапі відбувається поглинання фотонів світла пігментами, їх перехід взбуджений стан і передача енергії до інших молекул фотосистеми. На другому етапі відбувається розділення зарядів в реакційному центрі, перенесення електронів по фотосинтетичному електронотранспортному ланцюзі, що закінчується синтезом АТФ і НАДФН. Перші два етапи разом називають світлозалежною стадією фотосинтезу. Третій етап відбувається вже без обов'язкової участі світла і включає біохімічні реакції синтезу органічних речовин з використанням енергії, накопиченої на світлозалежній стадії. Найчастіше в якості таких реакцій розглядається цикл Кальвіна і глюконеогенез, утворення цукрів і крохмалю з вуглекислого газу повітря.
Просторова локалізація
Фотосинтез рослин здійснюється в хлоропластах, відособлених двомембранних органелах клітини. Хлоропласти можуть бути в клітинах плодів, стебел, проте основним органом фотосинтезу, анатомічно пристосованим до його здійснення, є листя. У листку найбагатша хлоропластами тканина — палісадна, або фотосинтезуюча/стовпчаста/хлорофілоносна, паренхіма. У деяких сукулентів з виродженим листям (наприклад, кактусів) основна фотосинтетична активність пов'язана із стеблом.
Світлова (світлозалежна) стадія
В ході світлової стадії фотосинтезу утворюються високоенергетичні продукти: аденозинтрифосфат, що служить в клітині джерелом енергії, і НАДФН, що використовується як відновник. Як побічний продукт виділяється кисень.
Фотохімічна суть процесу[ред. • ред. Код]
Двостадійний фотосинтез («Z-схема»)
Хлорофіл має два рівні збудження (з цим пов'язана наявність двох максимумів на його спектрі поглинання): перший пов'язаний з переходом на вищий енергетичний рівень електрона системи зв'язаних подвійних зв'язків, другий, — із збудженням неспарених електронів азоту і кисню порфіринового ядра. При незмінному спіні електрона формуються синглетні перший і другий збуджений стан, при зміненому — триплетні перший і другий.
Другий збуджений стан найбільш високоенергетичний, нестабільний, і хлорофіл за 10−12 с переходить з нього на перший, з втратою 100 кДж/моль енергії тільки у вигляді тепла. З першого синглетного і триплетного станів молекула може переходити восновний з виділенням енергії у вигляді світла (флуоресценція) або тепла, з перенесенням енергії на іншу молекулу, або, оскільки електрон на високому енергетичному рівні слабко зв'язаний з ядром, з переносом електрона на іншу сполуку.
Друга можливість реалізується в світлозбиральних комплексах, перша — в реакційних центрах, де переведений в збуджений стан при поглинанні кванта світла хлорофіл стає донором електрона (відновлювачем) і передає його на первинний акцептор. Щоб запобігти поверненню електрона на позитивно заряджений хлорофіл, первинний акцептор передає його вторинному. Крім того, час життя отриманих сполук вищий, ніж у збудженої молекули хлорофілу. Відбувається стабілізація енергії і розділення зарядів. Для подальшої стабілізації вторинний донор електронів окислює позитивно заряджений хлорофіл, первинним донором же у разі оксигенного фотосинтезу є вода.
Проблемою, з якою стикаються при цьому організми з оксигенним типом фотосинтезу, є відмінність окислювально-відновних потенціалів води (E0=+0,82 В) і НАДФ+(E0=-0,32 В). Хлорофіл при цьому повинен мати в основному стані потенціал, більший за +0,82, В щоб окиснювати воду, але при цьому мати у збудженому стані потенціал менший, ніж −0,32, В щоб відновлювати НАДФ+. Одна молекула хлорофілу не може відповідати обом вимогам. Тому сформувалися дві фотосистеми і для повного проведення процесу необхідно два кванти світла і два хлорофіли різних типів.