
- •1. Загальна характеристика голонасінних рослин. Характеристика життєвого циклу сосни звичайної
- •2. Охарактеризуйте основні принципи та механізми аеробного та анаеробного дихання рослин.
- •3. Розкрийте особливості анатомічної та морфологічної будови кореня.
- •3. Анатомічна будова кореня
- •5. Опишіть анатомічну та морфологічну будову листка.
- •6. Охарактеризуйте суть та значення фотосинтезу, навести особливості пробігу світлових і темнових реакцій.
- •Типи фотосинтезу
- •Просторова локалізація
- •Світлова (світлозалежна) стадія
- •Фотохімічна суть процесу[ред. • ред. Код]
- •Світлозбиральні комплекси[ред. • ред. Код]
- •Темнова стадія
- •С3 — фотосинтез, цикл Кальвіна
- •С4 — фотосинтез, цикл Хетча-Слека-Карпілова
- •Сам фотосинтез
- •Значення фотосинтезу
- •7. Наведіть сучасну класифікацію та систематику рослинного світу. Дайте загальну характеристику вищих та нижчих рослин.
- •Загальна характеристика вищих рослин
- •Загальна характеристика водоростей
- •8. Наведіть класифікацію насіння, сухих та соковитих плодів; охарактеризуйте основні способи їх поширення.
- •9. Охарактеризуйте фізіологію дихання.
- •10. Охарактеризуйте анатомічну та морфологічну будову стебла однодольних та дводольних рослин.
- •Морфологічна будова пагона
- •Кореневище, бульба, цибулина
- •11. Охарактеризуйте основні закономірності водного режиму рослин різних екологічних груп.
- •12. Дайте порівняльну характеристику голонасінних та покритонасінних рослин, навести класифікацію, систематику та особливості основних таксонів насінних рослин.
- •Систематика[ред. • ред. Код]
- •13. Навести головні механізми надходження та руху води в рослинному організмі. Дати визначення транспірації, її механізмів та різновидів.
- •1.1Корневая система як орган поглинання води
- •1.2 Основні двигуни водного струму
- •1.3 Рух води по рослині
- •2.1 Призначення транспірацію
- •2.2 Ліст як орган транспірацію
- •14. Охарактеризуйте особливості будови, функції та класифікації кореневих систем та метаморфозів кореня.
- •Основні функції
- •Типи коренів
- •Видозміни коренів
- •Коренева система
- •Зони кореня
2. Охарактеризуйте основні принципи та механізми аеробного та анаеробного дихання рослин.
О́бмін речови́н або метаболі́зм — сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовиндо простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) — реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується.
Майже всі метаболічні реакції пришвидшуються ферментами — каталізаторами білкової природи. Ферменти не тільки роблять можливим швидке протікання у клітині великої кількості реакцій, що за інших умов потребували би дуже високих температурабо/і тиску, а й дозволяють регулювати їх за потреби. Реакції каталізовані ферментами часто об'єднуються у послідовності, де продукт однієї стає субстратом для наступної, такі серії реакцій називаються метаболічними шляхами. Метаболічні шляхи в свою чергу поєднуються між собою, утворюючи складні розгалужені сітки.
Важливою характеристикою основних метаболічних шляхів та їх компонентів є те, що вони є спільними для більшості живих організмів, що свідчить про єдність походження живої природи. Проте певні особливості метаболізму має не тільки кожен вид, а й окремі особини в межах виду.
Реакції катаболізму — це окиснення органічних речовин, тобто відщеплення від них електронів. Кінцевим акцептором цих електронів можуть виступати ендогенні органічні речовини, наприклад піровиноградна кислота, такий тип катаболізму називається бродінням переважно протікає за відсутності кисню і є основним шляхом отримання енергії для багатьох мікроорганізмів. Якщо у серії катаболічних реакцій кінцевим акцептором електронів є екзогенні речовини, то вона називається клітинним диханням. Дихання поділяється на аеробне, при якому акцептором виступає кисень, та анаеробне, акцепторами є інші речовини, переважно неорганічні, такі як NO-3, SO2-4, CO2, Fe3+, SeO-4 тощо, але інколи і органічні, наприклад фумарат. Усі типи клітинного дихання включають ланцюги транспорту електронів.
Основні етапи клітинного дихання на прикладі розщеплення глюкози (вихідні речовини на зеленому тлі, продукти (крім АТФ) - на рожевому)
Аеробне дихання хемоорганогетеротрофних організмів можна поділити на три стадії:
Підготовчий етап — перетравлення, розщеплення біополімерів до їх мономерів. Цей етап відбувається у травній системі, або внутрішньоклітинно у лізосомах. У хімічних реакціях не виділяється достатньої кількості енергії для синтезу АТФ, вся вона втрачається у формі тепла. Продуктами підготовчого етапу є амінокислоти, моносахариди,жирні кислоти, гліцерол та інші речовини.
Безкисневий (анаеробний етап) — розщеплення мономерів до ще менших молекул, переважно ацетил-КоА, на цьому етапі у реакціях субстратного фосфорилювання синтезується певна кількість АТФ та відновлюється НАД або/і ФАД. Одним із основних метаобілічних шляхів другого етапу аеробного дихання є гліколіз, у якому перетворюється глюкоза та інші сполуки.
Кисневий (аеробний етап) включає цикл Кребса та електронтраспортний ланцюг, відбувається у мітохондріях. На цьому етапі органічні речовини окиснюються до вуглекислого газу, а всі відщеплені від них електрони та протонипереносяться на кисень, внаслідок чого утворюється вода. На цьому етапі відбувається як субстратне так і окисне фосфорилювання і синтезується найбільша кількість АТФ.
Катаболізм | |
Етапи (види) |
Значення |
Підготовчий етап |
Підготовчий етап — розщеплення високомолекулярних органічних речовин до мономерів на основі реакцій гідролізу у травному каналі або у лізосомах клітин за участі равних ферментів:
Енергія, яка утворилася на цьому етапі, розсіюється у вигляді тепла |
Безкисневий етап (гліколіз) |
Гліколіз відбувається за участі ферментів, що розміщені у розчинній частині цитоплазми. 60% енергії втрачається у вигляді тепла, а 40% йде на синтез двох молекул АТФ. Крім АТФ у процесі гліколізу утворюються дві молекул пірвиноградної кислоти (пірувату) та відновлюються дві молекуликоферменту НАД до НАДН(Н+):
Складові реакції гліколізу [показати] |
Аеробне окиснення,цикл Кребса(аеробні організми) |
Аеробне (кисневе) окиснення здійснюється в мітохондріях, куди потрапляє піровинградна кислота. В матриксі мітохондрій відбувається окисне декарбоксилювання пірувату, що має наслідком утворення однієї молекули ацетил-коферменту А, виділення однієї молекули вуглекислого газу та відновлення однієї молекули НАД. Ацитил-КоА поступає у цикл Кребса, за один оборот цього циклу окиснюється одна молекула ацетил-КоА, відновлюються три молекули НАД та одна молекула ФАД, і як побічний продукт виділяються дві молекули вуглекислого газу. Складові реакції циклу Кребса [показати] Відновіні еквіваленти НАДН та ФАДН2 переносять електрони та протони до електронтранспортного ланцюга внутрішньої мембрани мітохондрій, де відбувається окисне фосфорилювання із утворенням 3ох молекул АТФ, при перенесенні електронів від НАДН і 2ох молекул АТФ при перенесенні електронів від ФАДН2 . Кінцевим акцептором електронів є кисень:
|
Бродіння(анаеробні організми) |
Бродіння — безкисневе перетворення пірувату на інші речовини.
У аеробних організмів за інтенсивної роботи м'язів відбувається молочнокисле бродіння. Це забезпечує певну незалежність м'язів від об'єму кисню, який може окиснювати піруват за певний проміжок часу |