5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства

Антимонопольне законодавство України встановлює кілька видів санкцій за порушення норм цього законодавства, а також у загальному вигляді визначає порядок застосування таких санкцій.

Головна цивільно-правова санкція — відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем і несумлінною конкуренцією (ст.22 Закону України «Про обмеження монополізму»). Ці збитки підлягають відшкодуванню за позовами зацікавлених осіб у порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Майнова відповідальність у вигляді накладення штрафів передбачена ст.19, 20 вищевказаного Закону.

Штрафи на підприємців — юридичних осіб накладаються Антимонопольним комітетом України за:

• відхилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України — у розмірі п'яти відсотків від виторгу підприємця від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передує року, у якому накладається штраф;

• непредставления, несвоєчасна подача або подача свідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітетові України і його територіальним відділенням — у розмірі половини відсотка виторгу підприємця від реалізації продукції/товарів, робіт, послуг/за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф.

У випадку, якщо підприємець працював менше одного року, штрафи обчислюються від виторгу підприємця за час, що передував порушенню.

Рішення щодо накладення штрафів у розмірах понад чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються винятково Антимонопольним комітетом України на його засіданнях.

Досить радикальною санкцією за порушення антимонопольного законодавства є встановлення матеріальної відповідальності у вигляді вилучення незаконно отриманого прибутку. Прибуток, незаконно отриманий суб'єктами підприємницької діяльності в результаті порушення статей 4, 5 і 7 названого Закону (зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірні договори між підприємцями, несумлінна конкуренція), вилучається судом або господарським судом у державний бюджет.

Крім цього, передбачається і така санкція, як примусовий розподіл монопольних утворень у випадку зловживання монопольним становищем.

Розпорядження про примусовий розділ підприємств (об'єднань) підлягає виконанню у встановлений термін, але не пізніше шести місяців. Примусовий поділ не може застосовуватися в тих випадках, коли неможливо розірвати технологічний процес, якщо внутрішня частина обороту підприємств менше 30% у загальному обсязі валової продукції.

Відповідальність за несумлінну конкуренцію передбачена Законом України «Про захист від несумлінної конкуренції». До винного можуть бути застосовані такі види санкцій:

1. Накладення штрафів:

• на господарюючих суб'єктів — юридичних осіб і їхнього об'єднання — у розмірі до 300% виторгу від реалізації товарів, робіт, послуг за останній звітний рік;

• на юридичних осіб, їхні об'єднання й об'єднання громадян, що не є господарюючими суб'єктами — до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Адміністративні стягнення за чинним законодавством.

2. Відшкодування збитків, що здійснюється за позовами зацікавлених осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

3. Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням і копій виробів іншого господарюючого суб'єкта.

4. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей.

Перераховані санкції можуть бути застосовані Антимонопольним комітетом України в результаті розгляду справ про порушення норм антимонопольного законодавства.

Лекцію підготував:

Начальник кафедри,

теорії та прктики управління в ОВС кандидат юридичних наук майор міліції А.А. Манжула

Затверджено на засіданні кафедри теорії та прктики управління в ОВС 10.09.2004, протокол № 1

Рецензент:

Доктор юридичних наук,

професор, академік АПрН України А.С.Васильєв

13