Тема №8

“ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ ТА ЗАХИСТ СУБ'ЄКТІВ підприємницької діяльності та СПОЖИВАЧІВ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ”

Література:

1. Господарський кодекс України: Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р. — К.: Школа, 2003.

2. Цивільний кодекс України: Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р. — К.: Школа, 2003.

3. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» / ВВР України. — 1993. — № 36.

4. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» / ВВР України. — 1992. — № 21.

5. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Урядовий кур'єр. — 1996. — 29 червня.

5. Дойников И.В. Предпринимательское (хозяйственное) право. — М., 1997.

6. Літкевич В. Правове регулювання монополізму в економіці України. — Право України, 1992.

7. Правові основи підприємницької діяльності. — К.: ЕУФЇМ, 2002.

8. Саніахметова Н.А. Правовий захист підприємництва в Україні. — К., 1999.

10. Семенова Л,Н. Антимонопольне і конкурентне право. Курс лекцій. — К.: ЕУФІМ, 1999.

11. Щербина В.С. Попередження господарських правопорушень. — К., 1993.

12. Щербина В.С. Господарське право. — К.: Юрінком їнтер, 2001.

1. Антимонопольне законодавство і його значення.

2. Основні поняття, суб’єкти і об’єкти антимонопольної політики. Монопольне становище і обмеження конкуренції.

3. Правове регулювання діяльності природних монополій.

4. Антимонопольний комітет України, його структура, функції і повноваження.

5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.

1. Антимонопольне законодавство і його значення

Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення рівних можливостей для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, а також розвиток конкуренції, яка змушує виробників підвищувати якість продукції і стимулює виготовляти товари, необхідні споживачам.

Стан ринку якого-небудь товару або послуги, протилежний конкуренції, називається монополією. Монополія — це домінуюче становище суб'єкта господарювання, що дає йому можливість самостійно або з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку повного товару.

З огляду на негативні наслідки монополізму для розвитку економіки, країни з ринковими відносинами стали застосовувати правові засоби обмеження цього явища. Цю функцію взяла на себе держава, що є єдиним суб'єктом у системі ринкових відносин, що може реалізувати антимонопольні функції.

На основі суперечностей, які існують між монополією і конкуренцією, і небезпеки монополізму для розвитку економіки ринкового типу, випливає необхідність обмеження монополізму і правового регулювання з боку держави цього процесу. Таке регулювання спрямоване на формування і розвиток конкурентного середовища, яке забезпечувало б ефективне використання ресурсів, вільне відходження на ринок підприємців, свободу споживачів у виборі товарів різноманітного асортименту, кращої якості за більш низькими цінами.

Оскільки монополія є одним з тих економічних утворень, при наявності яких ринковий механізм не може виконувати свої регулюючі функції, те загальноприйнятою практикою є прийняття певних законів, які перешкоджають монополізації ринків одним підприємством або групою підприємств. Основою обмеження монополізму в економіці України є антимонопольне законодавство.

Формування антимонопольного законодавства в Україні почалося 18 лютого 1992 р., коли Верховна Рада України прийняла Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності» та Господарському кодексі України (ст. 21—43), де визначаються правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення несумлінної конкуренції і здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства.

Деякі положення Закону «Про Антимонопольний комітет України», прийнятий Верховною Радою України 26 листопада 1993 р., який встановлює структуру і правовий статус Антимонопольного комітету — державного органу, що повинен здійснювати контроль за дотриманням антимонопольного законодавства також використовуються на практиці.

Важливими законами, що регулюють антимонопольну діяльність, є також Закон України «Про захист від несумлінної конкуренції» від 7 червня 1996 р. і Закон України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р.

На основі перерахованих вище законів формується і здійснюється антимонопольна політика України, яка спрямована на запобігання монопольної діяльності, її обмеження і припинення, а також на розвиток конкуренції.