V Пасіка

’пасіка, місце, де стоять вулики’ пасіка, бджільник, тічок, пчільник, пчолинець, бджоли, пасівка, пасійка, пасока, бджолярня, бджільня, пчілник, пчолинок, пчолинець, пчельник, пчелник, пчольник, пчельня, опчельня, пчолярник, бджольник, бдолярник, пчоли, тік, тічки, тічок, точок, вулики, вулля, островок, стойло і т.ін.;

’група вуликів’ пасіка, пасік, пасєка і т.ін.

VI Збирання роїв

’пристрій для збирання бджіл’ роївниця, роївня, приманка, ящик, рійниця, рогоносець і т.ін.;

’процес відділення з вулика нової сім’ї’ відводок і т.ін.

Viі Лексика, пов’язана з медозбором

’узяток, здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин’ взяток, узятка, добича, пожиток, прихоп, прибуток, польза, брання, збирання, підбір, посід, підбирання і т.ін.;

’літати за взятком (про бджіл)’ пастися і т.ін.;

’нектар, солодка, цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин’ никтар, патока, сок, мед, роса і т.ін.;

’стільник, суцільний лист воскових комірок для меду, яєчок, перги, виховання потомства та перебування дорослих бджіл’ стельник, щільник, щілник, цілник, ставник, стальник, стольник, пласт, пласток, скрепель, шкрепель, соти, чашечки, комірки, крига, крага, кряга, зачаток, осоття, павізь, пасуш, восковик і т.ін.;

’комірка з воску в стільнику’ сота, сот, сотка, сотая, чашка, чашечка, ямка, ямочка, кадка, кадочка, кодочок, чарочка, бочечка, гладишечка, ступка, ступочка, мисочка, око, очко, вічко, віконце, уза, вуза, ячейка, кормушка, восковина, заглибина, стільничок, дірочка, клітка, кліточка і т.ін.;

’закривати заповнені медом комірки стільника восковими кришечками (консервувати мед)’ крити, печатати і т.ін.

Продукти бджільництва

’мед (загальна назва)’ квітковий нектар, мід, мнюд, мьод, мідь (ж.р.) і т.ін.;

’мед (за походженням)’ квітковий, падевий, цукровий і т.ін.;

’квітковий мед’ липовий, гречаний, гречнєвий, гречишний, соняшниковий, сояшниковий, еспарцетовий, ріпаковий, коріандровий і т.ін.;

’віск – продукт, що виділяється восковими залозами бджіл’ воск, восок, уск, жир і т.ін.;

’маточне молочко – продукт виділення слинних залоз бджоли годують маточних личинок’ апілак і т.ін.;

’прополіс – смолиста речовина темно-зеленого або буро-зеленого кольору з специфічним приємним запахом’ бджолиний клей, прополюс і т.ін.;

’квіткові пилкові зерна, що містять чоловічі статеві клітини рослин, які утворюються в пиляках’ обніжжя бджолине, обножка, бджолиний хліб, пилок, пильця, пилиця, пил і т.ін.;

’перга, консервований бджолами квітковий пилок’ пирга, пилок, пильця, пилиця, пил, цвітень, медівниця, поноска, обніжка, обнаж, обмаж, обнож, перва, перь, перха, перх, перхоть, попелець, хліб, обнорка і т.ін.;

’отрута, продукт виділення із залоз бджоли’ отрута, трут, яд, яди і т.ін.;

’вощана основа стільника, в якій немає меду’ суш, пасуш, суха вощина і т.ін.

Vііі Назви дій, пов’язаних із бджільництвом

’з’єднання та посилення родин’ приєднання, підселення, підсажування і т.ін.;

’ловлення роїв’ ловля, знімання, відлов і т.ін.;

’годування бджіл’ підкормка, підгодовування і т.ін.;

’відкачка меду’ качання, медозбір і т.ін.;

’збирання пилку’ відбір, отбір, одбір і т.ін.;

’перетоплення воскової сировини’ воскотопка, витопка, розтоплення, плавлення, переплавлення, переварювання і т.ін.;

’виведення маток’ вивід, вирощування і т.ін.

Назви, пов’язані з процесом бджільництва влітку

Підготовчі роботи:

’збивання рамок’ збирання, заготовка і т.ін.;

’проколювання отворів’ шилення, дрелення, пробивання і т.ін.;

’натягування, дроту’ нанизування, надівання і т.ін.;

’навощування рамок’ наващування, накладання, наложення вощини, покривання і т.ін.;

’вибраковування рамок’ винищення, викидка, знищення, відбирання, сортування, отбирання, відсіяння і т.ін.;

’перетоплювання воскової сировини’, ’добування воску із вощини’ плавлення, переварювання, переплавлювання, топлення, топка, чавлення, вироблення, биття і т.ін.;

’приміщення або підприємство, де добувають віск із вощини’ воскобійня, воскобитня, восколитня, воскотопка і т.ін.;

’воскобоїни, залишки після добування воску з вощини’ воскодавини, вощечина і т.ін.;

’утеплення гнізд’ укутування, укуклення, умощування, укривання упаковування, вдягання, удягання, втеплення, обмощування і т.ін.;

’побілка стін та стелі зимівника’ розмальовка, фарбування, освіжування, красіння, підфарбовка, освіження, підбілка і т.ін.;

’поновлення гнізд’ оновлення, зміна рам, заміна і т.ін.;

Профілактика та лікування бджіл:

’дезінфекція вуликів та інвентарю’ очищення, освіження, прибирання, миття, освіжування і т.ін.;

’підгодівля бджіл’ підкормлювання, підгодовування і т.ін.;

’підставляння рамок з вощиною в гнізда на відбудову’ добавляння, підставлення і т.ін.;

’розширення гнізд одним корпусом’, ’розширення гнізд додатковим корпусом’ роширення, розшир, розширеніє і т.ін.;

’відбирання рамок, стільників на зберігання’ відбір, одбір і т.ін.

Назви, пов’язані з процесом бджільництва взимку

’приміщення для зимівлі бджіл’ стебник, ваточний, омшаник, імшень, темник, зимник, зимівник, зимовник, сутирини, пчолярня, хоромина і т.ін.;

’добувати віск із вощини’ плавити, переварювати, переплавляти, топити, чавити, виробляти, бити і т.ін.;

’огляд’ огляд, обход, осмотр і т.ін.

ІХ Бджолярський інвентар

’бджолярське приладдя (у загальному значенні)’ снасть, снастя, снасті, приладдя, бджоляче і т.ін.;

’пасічницький ніж для очищення вощини’ ніж, ножик, різак, скребок, лопатка, бортницький ніж, кривий ніж, віброніж і т.ін.;

’димар, прилад з мішком для обкурювання бджіл’ димар, піддирка, димниця, ваточник, димокур, вуглярка, вуглярик, фукалка, фаюрник і т.ін.;

’роївня, обтягнутий тканиною кошик чи коробка з аточникйною сіточкою для збирання рою, що вилетів, або для пересадки рою в інший вулик’ роїльня, роївня, рійниця, ройовня, рийовня, роєвник, рояльник, ройовик, рійба, кошель, кіш і т.ін.;

’стамеска служить для розсовування рамок, коли оглядають бджолину сім’ю’ скребачка, важіль і т.ін.;

’ящик для перенесення порожніх та медових стільників і тимчасового їх зберігання’ пасічна коробка і т.ін.;

’напувалка’для напування бджіл водою напувалка, напувачка і т.ін.;

’ситечко для проціжування меду’ ситечко, цідильце, проціджувач, перепускач, очищувач і т.ін.;

’пиловловлювач невеличке пристосування до льотка вулика для збирання обніжок’ ящичок, пилковловлювач, пилкозбирач, пильцезбирач і т.ін.;

’кліточка для маток’ скринька, клєточка, хатка, будиночок, сєточка і т.ін.;

’пасічний візок призначений для внутрішньо пасічних перевезень невеликих вантажів’ тачка, повозка і т.ін.;

’медогонка’ медогонка, медниця, медокачка і т.ін.

Х Одяг бджоляра

’сітка, предмет особливої форми з перехресних ниток, що одягається на голову для захисту обличчя від укусів бджіл’ райовик, ваточник, лицева сітка, сітка, сєтка, шапка, пчолярська шапка, лицьова сітка-маска і т.ін.;

’халат’ накидка, плаття і т.ін.;

’костюм’ роба, комбінезон, комбінізон і т.ін.;

’нарукавники’ нарукавники, нарукава, налокотники і т.ін.

XІ Опис типового бджільництва. Опис сезонного виїзду на пасіку бджоляра. Талісман бджоляра (якщо є, то що?).

ХІІ Оповідання чи розповідь бджоляра про свою роботу. Усмішки. Анекдоти бджолярів (записи).

Напр.: Визначення зрілості меду

[ну^Çот^Çјак уз^|нат’/ з^|р’іліс’т’ ^|меду?// ^|разниц’у м’іж^Çз^|р’ілим і^Çне^идоз^|р’ілим ^|медом ста^|је ^|видно ^|п’ісл’а ^|того/ јак^Çв’ін с’іў/ кристал’ізу^|ваўс’а// ну^Çот^Çз^|р’ілиǐ мед/ шо^Çс’іў/ ^|даже при^Çзбе^ире^|ган’:і при^Ç|комнатн’іǐ темпира^|тур’і бу^|ваје нас^|т’іки гус^|тим/ шо^Çјо^|го ^|можна наби^|рат’ ^|т’іки дерев^|јаноју або^Çстал’^|ноју ло^|паткоǐ/ а^Çне^Ç|ложкоǐ чи^Çно^|жом// част’ з^|р’ілого ^|меду/ ^|того/ шо^Çс’іў/ ја^|ку пок^|лали на^Çб^|л’удце/ ^|через ^|пару ча^|соў сохра^|н’а сво^|ју ^|форму/ не^Çрозт’і^|кајіц’а// а^Çот^Çнез^|р’ілиǐ мед/ і^Ç|посл’і того/ јак^Ç|с’аде/ оста^|јец’:а р’ідку^|ватим/ т’істопо^|добним/ ^|легко наби^е|рајіц’а ^|ложкоју ǐ^Çз^|разу розт’і^|кајіц’а// к^|роме ^|того/ во^Çў^|ремја збере^|ган’:а нез^|р’ілого ^|меда на^Çпо^|верхнос’ц’і по^|суди/ ў^Çја^|ку в’ін з^|литиǐ/ пош^|ти ўс’іг^|да појаў^|л’ајіц’а р’ід^|киǐ/ сиропопо^|добниǐ оцс^|тоǐ// з^|р’ілиǐ мед ви^|держује ^|доўге збере^|ган’:а ǐ^Ç|може збере^|гац’:а вобш^|че го^|дами// не^из^|р’ілиǐ мед нач’і^|на ^|портиц’а/ ски^|сат’ ше^Ç|перид^Çтим/ јак^Çо^|с’аде/ а^Çјак у^|же о^|с’аде/ ^|буде бро^|дит’ з^Çпотеп^|л’ін’:ам/ вес^|ноју на^Çс^|л’едујушч’іǐ год// а^|бо^Çнапри^|м’ер/ з^|р’ілиǐ мед ^|буде ^|т’іки обт’і^|кат’ ^|ложку/ ја^|ку ^|бистро обер^|тајут’/ но^Çне^Çсте^|че з^Ç|нејі// ше шо?// з^|р’ілиǐ мед ^|можна зачерп^|нут’ ў^Ç|ложку з^Çвер^|хом/ і^Çјак^|шо мед п’ід’іг^|р’іт’/ то^Çјо^|го х^|ватит’ дл’а^Çдвох тр’ох ^|ложок/ у^Çто^Çв^|ремја/ јак во^|ди ^|можна зачерп^|нут’ ^|т’іки ў^|ровен’ з^Çкра^|јами// ја з^|нају/ шо^Çз^|р’ілиǐ мед ^|через п’іўто^|ра два ^|м’іс’ац’а ^|п’ісл’а ви^|качуван’:а/ в’ін кристал’і^|зујіц’а/ с’і^|даје ^|полнос’ц’у/ без^Çсиропопо^|добного оцс^|тоју на^Çпо^|верхнос’т’і//]

Записала в 1996 році Громко Тетяна Василівна

від Петрова Павла Івановича, 1912р.н.,

с.Піщаний Брід Добровеличківського району

ХІІІ Фразеологізми, пов’язані з бджолярством

Напр.:

мати бджоли „займатися бджолярством”,

курорт бджолам „вивіз бджіл на гречане поле”,

сахарний мед „варений у воді цукор – підробка меду”,

поцілували бджоли „покусали бджоли” тощо.

ХІV Вімості про інформаторів

Напр.: 1) Перехрест Микола Олексійович, 1964р.н.,

м.Новомиргород Новомиргородського району,

займається бджолярством 10 років;

2)Хащевацький Никонор Мефодійович, 1925р.н.,

с.Підвисоке Новоархангельського району,

займається бджолярством понад 50 років.

© Громко Т.В., 2008

Діалектологічна практика. Кіровоград, 2012