Документ Microsoft Word (4)

Уперше з творів Шекспіра на українській сцені було виставлено «Макбета» трупою «Кийдрамте» (1920, режисер Лесь Курбас). Найчастіше українські театри виставляють комедії Шекспіра: «Приборкання гострухи», «Віндзорські витівниці», «Багато галасу даремно» та ін. «Отелло» вперше поставив львівський театр «Руська бесіда» (1923, режисер і виконавець гол. ролі Олексій Загаров), а слідом театр імені Марії Заньковецької в Катеринославі (1926, режисер Панас Саксаганський, у гол. ролі Борис Романицький). Українська прем'єра «Гамлета» відбулася у Львові (1943, режисер Йосип Гірняк, у головній ролі Володимир Блавацький), потім у Харкові (1956, у гол. ролі Я. Геляс). Роль короля Ліра в однойменній виставі театру імені Івана Франка (1959) виконав Мар'ян Крушельницький.

Протягом 1920-х років до творчості Шекспіра зверталися режисери Лесь Курбас («Ромео і Джульєтта», 1918–1919; «Макбет», 1919–1920, 1924), Панас Саксаганський («Отелло», 1926), Гнат Юра («Сон літньої ночі», 1927). Першим постановам Шекспіра в Радянській Україні присвячено монографію Ірини Макарик «Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років» (пер. з англ. Микола Климчук; К.: Ніка-Центр, 2010. — 348 с.: 41 іл.).

Крім поодиноких видань Шекспіра, збіркою вийшли «Вибрані твори», І — II (1950 — 52), «Твори», І — III (1964), повне видання «Твори», І — VI (1983 — 86). Повне видання сонетів вийшло на еміграції в перекладі І. Костецького (1958) і в Києві (1964, в перекладі Д. Паламарчука).

[ред.]

Твори

[ред.]

Історичні хроніки

[ред.]

Перша тетралогія

Генріх VI (частина перша)

Генріх VI (частина друга)

Генріх VI (частина третя)

Річард III (п'єса)

[ред.]

Друга тетралогія

Річард II (п'єса)

Генріх IV (частина перша)

Генріх IV (частина друга)

Генріх V (п'єса)

[ред.]

Інші

Король Джон

Генріх VIII (п'єса)

[ред.]

Комедії

Два веронці

Буря (п'єса)

Багато галасу даремно

Марні зусилля кохання

Сон літньої ночі

Венеціанський купець

Приборкання норовливої

Дванадцята ніч

[ред.]

Трагедії

Ромео та Джульєта

Юлій Цезар

Макбет (п'єса)

Гамлет

Король Лір

Антоній і Клеопатра

[ред.]

Екранізації та інтерпретації

Докладніше: Екранізації Шекспіра

2011 — Гномео та Джульєта

[ред.]

Див. також

Шекспіризм

Честерівська збірка

Сонет

Роджер Меннерс

Містифікація

Сонети Шекспіра

Північне Відродження

[ред.]

Виноски

↑ Деякі джерела подають транскрипцію Уільям, зокрема стаття М. С. Шаповалової в Українській радянській енциклопедії

↑ Смирнов А. А. Уильям Шекспир // Шекспир У. Полное собрание сочинений в 8 томах. М.: Искусство, 1957. Т. 1.

↑ Шекспир или Шакспер? // Знание — сила, № 2, 1998.

↑ Baldwin, T. W. William Shakspere's Small Latine and Less Greeke. 2 Volumes. Urbana-Champaign: University of Illinois Press, 1944: passim. See also Whitaker, Virgil. Shakespeare's Use of Learning. San Marino: Huntington Library Press, 1953: 14-44.

↑ Germaine Greer «Past Masters: Shakespeare» (Oxford University Press 1986, ISBN 0-19-287538-8) pp1-2

↑ "Шекспир или Шакспер? // Знание — сила, № 2, 1998.

↑ Рацкий И. Проблема трагикомедии и последние пьесы Шекспира // Театр. 1971. № 2.

↑ Аникст А. А. Поэмы, сонеты и стихотворения Шекспира // Шекспир У. Полное собрание сочинений в 8 томах. М.: Искусство, 1960. Т. 8. С. 594.

[ред.]

Джерела Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Вільям Шекспір

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Вільям Шекспір

Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Вільям Шекспір. К., 1939;

Франко І. [Вірші]. // Франко І. Зібрання творів, т. 12. К., 1978;

Франко І. [Статті]. // Франко 1. Твори, т. 18. К., 1955;

Ваніна І. Г. Українська шекспіріана. К., 1964;

Вільям Шекспір. Львів. 1964;

Шаповалова М. С. Шекспір в українській літературі. Львів. 1976.