10. Методи оцінювання:

Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять, поточне написання контрольних робіт за кожний модуль, виконання підсумкових завдань до основного модуля, знання основних термінів.

Екзаменаційна оцінка повинна спиратися на ряд критеріїв:

• Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні систематичні й глибокі знання учбово-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та додаткову літературу. Як правило оцінка «відмінно» виставляється студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни з їх значенням для своєї майбутньої професії, які проявили творчі здібності в розуміння, викладі та використанні учбово-програмного матеріалу;

• Оцінки «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання учбово-програмного матеріалу, успішно виконав передбачені в програмі завдання, засвоїв основну літературу. Як правило оцінка «добре» виставляється студентам, які показали системний характер знань з дисципліни і здатні до їх самостійного поновлення та поповнення;

• Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного учбово-методичного матеріалу в об’ємі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої роботи, який здатний виконати поставлені завдання, що передбачені програмою. Як правило, оцінка «задовільно» виставляється студентам, які припустилися помилки у відповідях на іспиті та при виконанні завдань на семінарах чи іспиті;

• Оцінки «незадовільно» заслуговує студент, який виявив прогалини в знаннях основного учбово-методичного матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не здатний продовжувати навчання чи займатися професійною діяльністю по закінченні вузу без додаткових знань з відповідної дисципліни.

11. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу.

Оцінювання навчальної діяльності проводиться відповідно до видів роботи:

1. Лекційна робота, з підсумковим контролем засвоєння лекційного матеріалу.

2. Проведення семінарських занять згідно тематики курсу.

3. Виконання самостійних завдань трьох рівнів: збору та опрацювання науково-дослідної інформації, підготовка аналітичної довідки, написання реферативної роботи.

Методи та критерії оцінювання

Усі види навчальної діяльності студентів із засвоєння модулів оцінюються за чотирибальною шкалою.

Критерії оцінювання знань

При оцінці знань студентів враховується:

• застосування системного підходу: вміння бачити місце питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• правильність та повнота розкриття питання, вміння чітко, логічно, систематизовано викласти матеріал;

• рівень осмислення навчального матеріалу, повнота розкриття змісту понять, характеру закономірних зв’язків та залежностей між явищами, які вони відображають, точність застосування наукових термінів;

• рівень виявлення аналітичних вмінь, вмінь обґрунтувати основні положення викладеного матеріалу, демонструючи навички наукового узагальнення проблеми та вміння зробити достатньо мотивовані висновки;

• вільне володіння матеріалом – мається на увазі як вміння зробити його повний або концентрований виклад так і вміння використовувати матеріал у новій навчальній ситуації, знання основних концепцій проблеми, яка розглядається, вміння мотивовано викласти власну точку зору;

• вміння бачити прикладний аспект (практичне застосування) знань, що висвітлюються;

• використання додаткової літератури;

• культура мовлення.

Оцінка „Відмінно” (5) ставиться, якщо у відповіді:

• зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• правильно і повно розкрито зміст матеріалу в обсязі програми, відповідь має чіткий, логічний та послідовний характер;

• повністю розкрито зміст понять, точно використано наукові терміни;

• відповідь насичена глибокими та розгорнутими судженнями;

• зроблено аргументовані висновки;

• студент демонструє творче застосування знань при переформатуванні запитання;

• у відповіді майже не трапляються мовленнєві помилки.

Оцінка „Добре” (4) ставиться, якщо у відповіді:

• зазначено і простежується розуміння місця питання, що розглядається, як в структурі теми, так і в структурі курсу в цілому;

• майже повно розкрито основний зміст матеріалу, відповідь структурована, проте наявні окремі помилки у послідовності викладу;

• надано правильне визначення понять і чітко використано наукові терміни;

• недостатньо виваженою та аргументованою є доказова база, недостатньо мотивовані висновки;

• студент вільно оперує знаннями, може застосовувати їх у новій навчальній ситуації;

• у відповіді трапляються окремі мовленнєві помилки.

Оцінка „Задовільно” (3) ставиться, якщо у відповіді:

• зміст навчального матеріалу викладено неповно, фрагментарно, відповідь має недостатньо стійкий (студент відповідав невпевнено) та послідовний характер;

• допущено певні помилки й неточності у використанні наукової термінології та визначенні понять;

• відповідь має формальний та переважно репродуктивний характер, висновки не аргументовані та не охоплюють всього змісту викладеного матеріалу;

• у новій навчальній ситуації студент використовує лише окремі знання вивченого матеріалу;

• у відповіді наявні фактичні та мовленнєві помилки.

Оцінка „Незадовільно” (2) ставиться, якщо у відповіді:

• студент неспроможний відтворити зміст навчального матеріалу у певній послідовності, у відповіді окремі фрагменти знань перемежовуються з розрізненими фактами та загальними фразами;

• допущено грубі помилки при визначенні понять та використанні термінології;

• викладений матеріал не узагальнено, висновки не сформульовано;

• у відповіді наявні грубі фактичні та мовленнєві помилки.

Після опрацювання навчального матеріалу кожного модуля здійснюється модульний контроль. За відсутністю студента на контрольному заході з неповажної причини у відомість проставляється 2 бали (матеріал не опановано).

Підсумковий контроль (залік) – це комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів за середньозваженим балом.

Визначення середньозваженого бала обраховується за формулою:

(Б І х Т І)+ (Б ІІ х Т ІІ)+ (Б ІІІ х Т ІІІ)

СБ = ------------------------------------------------

Т І + Т ІІ + Т ІІІ

де:

Б І - бал за 1-й модуль за чотирибальною шкалою;

Б ІІ - бал за 2-й модуль за чотирибальною шкалою – являє собою середньоарифметичний бал трьох оцінок, що їх отримав студент на семінарських заняттях та оцінки за «термінологічний» диктант;

Б ІІІ - бал за 3-й модуль за чотирибальною шкалою;

Т І - час на засвоєння 1-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) ;

Т ІІ - час на засвоєння 2-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) ;

Т ІІІ - час на засвоєння 3-го модуля (години самостійної роботи) .

де:

Б І - бал за 1-й модуль за чотирибальною шкалою;

Б ІІ - бал за 2-й модуль за чотирибальною шкалою – являє собою середньоарифметичний бал трьох оцінок, що їх отримав студент на семінарських заняттях та оцінки за «термінологічний» диктант;

Т І - час на засвоєння 1-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) – 30 г;

Т ІІ - час на засвоєння 2-го модуля (аудиторні години та години самостійної роботи) ;

При незадовільній оцінці з будь-якого модулю автоматично проставляється (незалежно від інших оцінок) підсумкова оцінка «незадовільно» або «не зараховано», що вважається академічною заборгованістю.

Середньозважений бал за поданою таблицею відповідності трансформується в оцінки національної шкали та шкали ECTS:

Середньозважений бал за національною шкалою	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0	A	Відмінно(зараховано)
4,25…4,74	B	Добре (зараховано)
3,75…4,24	C	Добре (зараховано)
3,25…3,74	D	Задовільно (зараховано)
3,0…3,24	E	Задовільно (зараховано)
2,5…2,99	FX	Незадовільно (не зараховано)
2,0…2,49	F	Незадовільно (не зараховано)