- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
А б о
правдивий і старанно обдуманий спосіб створювати по всіх
общинах, містах і селах кожної християнської держави
такі школи, в яких би все юнацтво тієї і другої
статі, без всякого, де б то не було, винятку,
могло навчатися наук, вдосконалюватися
у норовах, сповнюватися благочестя
і таким чином в роки юнацтва
навчитися всього, що потрібне
для теперішнього і
майбутнього
життя
КОРОТКО, ПРИЄМНО, ГРУНТОВНО,
ДЕ ДЛЯ ВСЬОГО, ЩО ПРОПОНУЄТЬСЯ,
ОСНОВИ почерпаються із самої природи речей;
ІСТИННІСТЬ підтверджується паралельними прикладами з галузі
механічних мистецтв;
ПОРЯДОК розподіляється по роках, місяцях, днях і годинах, нарешті, указується
ЛЕГКИЙ І ПРАВДИВИЙ ШЛЯХ для успішного здійснення цього на практиці.
Привіт читачам
1. Дидактика є теорія навчання. В останній час деякі видатні мужі, зворушені сізіфовою працею шкіл, вирішили дослідити цю теорію. Але як починання їх, так і успіх були неоднакові.
3. Ми зважуємося обіцяти Велику Дидактику, тобто універсальне мистецтво всіх навчати усього. І при тому навчати з певним успіхом; так, щоб неуспіху бути не могло; навчати швидко, щоб ні тим, хто навчає, ні тим, хто учиться, не було нудьги, щоб навчання йшло швидше, з найбільшим задоволенням для тієї і другої сторони; навчати ґрунтовно, не поверхово і, отже, не для форми, але ведучи учнів вперед до істинної науки, добрих норовів і глибокого благочестя. Нарешті, все це ми з’ясовуємо а priori, тобто з самої справжньої незмінної природи речей, точно примушуючи витікати з живого джерела невичерпні струмені; потім, з’єднуючи їх в одну велику ріку, ми встановлюємо деяке універсальне мистецтво створювати загальні школи...
Користь дидактики
П р а в и л ь н а п о с т а н о в к а д и д а к т и к и в а ж л и в а:
1. Для батьків, які досі здебільшого не були ознайомлені, чого їм сподіватися від своїх дітей. Вони наймали вчителів, зверталися до них з просьбами, загоджували їх подарунками, навіть міняли їх часто так само даремно, як і з деякою користю. Але якщо метод виховання доведено до безпомилкової вірності, то результат, якого завжди сподіваються, не може, з божою допомогою, не настати.
2. Для вчителів, більшість яких зовсім не знала дидактики і через те, бажаючи виконати свій обов’язок, мучили себе і виснажували свої сили працьовитістю і старанністю; намагаючись досягти успіху то тим, то іншим способом, вони змінювали метод не без тяжкої втрати часу і праці.
3. Для учнів, щоб можна було довести їх до вершин наук без труднощів, нудоти, гримання і биття, а ніби граючись і жартуючи.
4. Для шкіл, які при правильному методі не тільки можна буде зберігати в квітучому стані, але й без краю помножувати. Адже, вони будуть справді місцями ігор, домами насолоди і втіх. І коли (через не помилковість методу) з якого завгодно учня вийде учений (в більшій чи меншій мірі), ніколи не буде недостачі в хороших начальниках шкіл і наукові заняття завжди будуть процвітати.
5. Для держав – за … свідченням Ц и ц е р о н а …: „Що є основою всієї держави? – Виховання юнаків”. Адже, ніколи виноградні лози не дадуть корисного плоду, якщо за ними не буде доброго догляду.
6. Для церкви, тому що правильна побудова шкіл тільки лише може довести до того, щоб у церкви не було недостачі в учених пастирях, а в учених пастирів – у сприйнятливих слухачах…