- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Томазо кампанелла (1568 – 1639)
Джованні Доменіко (монаше ім’я – Томазо) Кампанелла – італійський філософ, представник раннього утопічного соціалізму. Твір „Місто Сонця” написав написав у 1601 – 1602 рр. в неаполітанській в’язниці, в яку він потрапив за участь у змові проти іспанського панування в рідній Калабрії (південноіталійська область) і засуджений на довічне ув’язнення. Спочатку твір був написаний італійськю мовою. Окремі аркушики з великим ризиком передавав з тюрми знайомим, які переписували їх у багатьох примірниках. До наших днів дійшло 11 списків італійського тексту, виконаних на самому початку ХVІІ ст. Згодом, 1613 р., сам Кампанелла переклав італійський текст латинською мовою, що була в той час міжнародною. Саме цей латинський текст твору вийшов у світ 1623 р. у Франкфурті-на-Майні.
Праця Кампанелли написана, безперечно, під впливом „Утопії” Т.Мора. Так само, як і „Утопія”, написана у формі діалогу між двома людьми: мореходом Генуезцем, який повернувся з далекого плавання, і монахом Гостиником. Мореход розповідає про своє навколосвітнє плавання, під час якого опинився в індійському океані на чудовому острові Тапробані, на якому оселилися вихідці з Індії й заснували державу з містом Сонця. Держава заснована, за уявленнями автора, на принципах справедливості й гуманізму. В ній немає приватної власності, всі працюють однаково, всі мають можливості вивчати науки і займатися мистецтвами. Значне місце у творі займає опис виховання, яке доступне всім громадянам держави різного віку, має громадський характер.
Уривки з твору Т.Кампанелли „Місто Сонця” друкуються за виданням: Мор Т., Кампанелла Т. Утопія. Місто Сонця /Перекл. з лат; Вступ.слово Й.Кобова та Ю.Цимбалюка; Передм. Й.Кобова. – К.: Дніпро, 1988. – С.132 – 182.
Місто сонця
На великій рівнині підноситься високе узгір’я, на якому і розташована більша частина міста; численні ж його околиці виходять далеко за підніжжя гори... Поділяється місто на сім великих поясів, або кіл, які називаються за сімома планетами. З одного кола в інше потрапляють по чотирьох брукованих вулицях крізь чотири брами, обернені по чотирьох сторонах світу.
Верховний правитель у них – священник, який зветься їхньою мовою „Сонце”, нашою ж мовою ми назвали б його Метафізиком. ... При ньому є троє співправителів: Пон, Сін і Мор, чи по-нашому: Могутність, Мудрість і Любов.
Віданню Мудрості підлягають вільні мистецтва, ремесла, всілякі науки, також відповідні службові особи та вчені, а так само є навчальні заклади. Число підлеглих йому службових осіб відповідає числу наук: є Астроном, також і Космограф, Геометр, Історіограф, Поет, Логік, Ритор, Граматик, Медик, Фізик, Політик, Мораліст. І мають вони лише одну книгу під назвою „Мудрість”, де на диво стисло й доступно викладено всі науки. Її читають народові за обрядом піфагорійців.
З веління Мудрості, в усьому місті стіни, внутрішні й зовнішні, нижні й верхні, розмальовані чудовим живописом, у напрочуд гармонійній послідовності, що відображає всі науки. На зовнішніх стінах храму та завісах, які спадають, коли священник виголошує слово, щоб не губився його голос, минаючи слухачів, зображено всі зірки з зазначенням при кожній з них у трьох віршах її сил та рухів.
На внутрішньому боці стіни першого кола зображено всі математичні фігури, яких значно більше, ніж відкрито Архімедом та Евклідом. Величина їх відповідає розмірам стін, і кожна з них має відповідний пояснювальний напис в одному вірші: там є і визначення, і теореми, і т.ін. На зовнішньому вигині стіни є насамперед велике зображення всієї землі в цілому; за ним ідуть особливі карти різних областей, при яких вміщено короткі описи в прозі звичаїв, законів, побуту, походження та сил їх жителів; також і алфавіти, вживані у цих областях, накреслені тут над алфавітом Міста Сонця.
На внутрішньому боці стіни другого кола, чи другого ряду будівель, можна побачити як зображення, так і справжні шматки дорогоцінних та простих всякого роду каменів, мінералів та металів, з поясненнями при кожному в двох віршах. На зовнішньому боці зображені моря, ріки, озера та джерела, що існують на світі; так само, як і вина, масла та всі рідини; вказано їх походження, якості та властивості, а на виступах стіни стоїть посуд, наповнений рідинами, витриманими від сотні до трьохсот років, для лікування різних недуг. Там само, з відповідними віршами, є і справжні зображення граду, снігу, грози та всіх повітряних явищ.
На внутрішньому боці стіни третього кола намальовані всі види дерев і трав, а деякі ростуть там у горщиках на виступах зовнішньої стіни будівель; до них додано пояснення, де які вперше знайдені, яку мають силу та якості і чим схожі вони на явища небесні, серед металів, у людському тілі і в морі, як вживати їх у медицині й т.д. На зовнішньому боці – найрізноманітніші породи риб річкових, озерних та морських, їх звичаї та особливості, способи розмноження, життя, розведення; яка від них користь світові й нам, так само, як і подібність їх з предметами небесними й земними, створеними природою чи штучно... І все, гідне вивчення, показано там у гідних подиву зображеннях і має пояснювальні написи.
На внутрішньому боці четвертого кола зображені всілякі породи птахів, їх якості, розміри, вдача, забарвлення, спосіб життя тощо. І Фенікса вони вважають за справді існуючого птаха. На зовнішньому боці видно всі породи плазунів: змій, драконів; черв’яків і комах: мух, комарів, сліпнів, жуків тощо, з зазначенням їх особливостей, властивостей, отруйності, способів вживання й т.ін. І їх там набагато більше, ніж навіть можна собі уявити.
На внутрішньому боці стіни п’ятого кола є вищі земні тварини, кількість видів яких просто разюча: ми не знаємо й тисячної їх частини. І така їх сила, і такі їх розміри, що зображені вони й на зовнішньому боці кругової стіни. Скільки там самих тільки кінських порід, які все це прекрасні зображення, і як докладно все це пояснено!
На внутрішньому боці стіни шостого кола зображені всі ремесла з їх знаряддям та застосуванням їх у різних народів. Розміщені вони відповідно до їх значення і з додатком пояснень. Тут же зображені і їх винахідники. На зовнішньому ж боці намальовані всі винахідники наук, озброєння та законодавці; бачив я там Мойсея, Озіріса, Юпітера, Меркурія, Лікурга, Помпілія, Піфагора, Замолксія, Солона і багатьох інших; є в них і зображення Магомета, до якого, однак, вони ставляться з презирством, як до безглуздого і нікчемного законодавця. Зате на найпочеснішому місці побачив я образ Ісуса Христа та дванадцяти апостолів, яких вони глибоко шанують та величають, вважаючи їх за надлюдей. Бачив я Цезаря, Олександра, Пірра, Ганнібала та інших славних мужів, що прославилися на війні та в мирних справах... Коли ж я почав здивовано запитувати, звідки відома їм наша історія, мені пояснили, що вони знають всі мови й постійно посилають по цілому світу спеціальних розвідачів та послів для ознайомлення із звичаями, силами, способами правління та історією окремих народів і всього, що є в них доброго й поганого, і для донесення потім своїй республіці, і все це надзвичайно їх цікавить. ... Для всіх цих зображень є наставники, а діти без труднощів і, немов би бавлячись, знайомляться з усіма науками наочним способом раніше, ніж досягнуть десяти років.