- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Відання правителя Любові
Віданню Любові підлягають, по-перше, дітонародження та нагляд за тим, щоб з’єднання чоловіків і жінок давало б найкраще потомство. І вони глузують з того, що ми, дбаючи ретельно про поліпшення порід собак та коней, нехтуємо одночасно породу людську. І відання того самого правителя є виховання новонароджених, лікування, виготовлення ліків, засіви, жнива та збирання плодів, землеробство, скотарство, харчування і взагалі все, що стосується їжі, одежі та статевих зносин. У його розпорядженні є багато наставників і наставниць, приставлених наглядати за всіма цими справами.
Чоловіки і жінки ... навчаються всяких наук разом. Після двох і третього року діти навчаються говорити і вчать азбуку, гуляючи навколо стін будинків; вони поділяються на 4 загони, яких доглядають поставлені на чолі їх четверо вчених старих чоловіків. Ці самі старі чоловіки через деякий час займаються з ними гімнастикою, бігом, метанням диску та іншими вправами й іграми, в яких рівномірно розвиваються всі їх члени. При цьому до сьомого року вони ходять завжди босоніж і з непокритою головою. Одночасно з цим водять їх у майстерні до шевців, пекарів, ковалів, теслярів, живописців і т.д. для з’ясування нахилів кожного.
На восьмому році, після початкового навчання основ математики за рисунками на стінах, ходять вони на лекції з усіх природознавчих наук. Для кожної дисципліни є по 4 лектори, і протягом 4 годин усі чотири загони слухають їх по черзі; отже, в той час, як одні займаються фізичними вправами або виконують громадські обов’язки, інші ретельно займаються на лекціях.
Далі всі вони беруться вивчати абстрактніші науки: математику, медицину та інші знання, постійно й ретельно займаючись обмірковуваннями, диспутами. Пізніше всі дістають посади в галузі тих наук чи ремесел, де вони досягли найбільшого успіху, – кожен за вказівками свого ватажка або керівника. Вони ходять на поля та на пасовища спостерігати і вчитися землеробства та скотарства, і того вважають найбільш знатним та гідним, хто вивчив більше мистецтв та ремесел і хто вміє застосовувати їх з великим знанням справи...
Обрання найвищого правителя
Але ніхто, однак, не може досягти звання найвищого правителя, крім того, хто знає історію всіх народів, усі їх звичаї, релігійні обряди, закони, всі республіки та монархії, законодавців і винахідників наук та ремесел і будову та історію неба. Так само вважається для цього необхідним ознайомитися з усіма ремеслами. Так само треба знати й науки фізичні, і математичні, і астрологічні. Не так важливе знайомство з мовами, бо вони мають багато перекладачів – граматиків. Але передусім необхідно збагнути метафізику та богослів’я; пізнати коріння, основи та доказ усіх мистецтв і наук; подібності та відміни в речах; необхідність, долю та гармонію світу; могутність, мудрість та любов у речах і Богові... Таким чином, вже задовго відомо, хто стане найвищим правителем. Але ніхто, проте, не дістає цього звання раніше, ніж дійде тридцятирічного віку. Посада ця незмінювана доти, доки знайдеться той, хто буде мудрішим від свого попередника і здібнішим за нього до управління.