Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки.doc
Скачиваний:
77
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
814.08 Кб
Скачать

Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя

1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м

(ц і к а в и м) !

…ми запитуємо, як зробити навчання цікавим, і відповідаємо: 1) за допомогою різноманітності; 2) жвавості вчителя; 3) всієї його особистості взагалі. „Різноманітність – втіха життя”, – говорить відоме прислів’я. … Учитель … повинен шукати різноманітності не в різних предметах, але у формі, манері викладу.

Більш важливіша жвавість, рухливість, бадьорість вчителя, його природна любов до викладання і до занять з дітьми, його радість навіть при незначних успіхах і т.д. … Висловлюючись лаконічно, намагайся викликати інтерес до навчання за допомогою всієї своєї особистості! Якщо не належиш у цьому відношенні до числа людей, щедро наділених природою, то намагайся вдосконалюватися в цьому наскільки можеш! … Хто здатний привернути до себе увагу слухачів, той їх володар. …

Поставимо ще раз запитання: чим можна заохотити учня до навчання, чим викликати в нього почуття радості при вивченні предмета? По-перше, любовним ставленням до останнього; любов учителя до предмета передається учню; по-друге, тим, що передбачається бажання до навчання в учня під час навчання; по-третє, що зрозуміло, – дидактичним викладанням предмета, по-четверте, і головним чином, – збудженням в учня почуття й усвідомлення, що він дещо знає й уміє, що він просунувся вперед.

… Знавець людства і друг юнацтва викликає бажання вчитися, він постійно повертається до вивченого, знову змушує над ним вправлятися. Використовує на наступних ступенях те, що вивчено на попередніх, дає учню на кожній зупинці огляд уже пройденого, бо для нього це найважливіше, ніж вивчення нового. Так збуджує він в учня живильне почуття набутої сили. Хто набув це почуття, той не потребує ніякого іншого збудження до старанності. Він любить учителя, школу, предмет, а коли залишає школу, у нього зберігаються одержані ним там стимули. Заглибитися у предмет, бути ним поглинутим – означає знову знайти самого себе.

2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !

Тільки людина рішуча, енергійна, з твердим характером, знаюча чого вона хоче, чому вона хоче і які засоби ведуть до виконання її волі, – тільки така людина може виховати рішучих, енергійних, сильних характером людей.

… Підіть у школу, де вчитель дихає енергією, і подивіться, що він творить! Результатом його діяльності є стійка напружена увага, яка проявляється в погляді учнів, в їх зовнішній виправці, добре розвиненій мові – одним словом, у всьому. …

3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и

н а в ч а л ь н и й м а т е р і а л ! С л і д к у й з а в ж д и з а д о б р о ю

в и м о в о ю, ч і т к и м н а г о л о с о м, я с н и м в и к л а д о м

і л о г і ч н о ю п о б у д о в о ю м о в и !

Тут мова піде про учнів: потрібно слідкувати за тим, щоб вони виконували вище вказані вимоги. ...

Учень повинен викладати все засвоєне без будь-якого виключення усно власними словами. ...

Говорити самому (тобто учити) значно легше, ніж змусити говорити іншого, привчати його до правильної, вільної мови. Це вимагає невичерпного терпіння, постійної уваги до учня: не тільки до змісту його мови, але також і до форми і до способу викладу. ... Наступні положення є для нас непохитними істинами:

1. Учень знає добре те, що він вміє правильно висловлювати.

2. Він засвоює правильно тільки те, що його змушують висловлювати.

3. Як кращі вихователі лаконічні там, де мова йде про правильну діяльність самого учня, так і кращі вчителі, якщо не лаконічні, то в будь-якому випадку неговіркі, небагатослівні. Балакучі вчителі – найгірші з усіх.

В учня повинно увійти у звичку все, що він чує і вчить, виражати подумки про себе правильними реченнями, хоча б від нього і не вимагалось передачі їх у голос. ...

Ясність викладу полягає в усуненні всього двозначного і невизначеного, як і всього, що не стосується справи; логічна побудова мови – в такій послідовності думок, в якій вони природно ідуть одна за одною в нашій свідомості. ...

Учня обов’язково потрібно змусити викласти хід думок у зв’язному і послідовному порядку і ні в якому іншому. Із зворотнім випадком ніколи не потрібно згоджуватися! Інакше ніколи не з’явиться ясність і міцність знань, чіткість суджень і послідовність висновків. Як пташку по співу, так учня можна пізнати по мові.