
- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
(ц і к а в и м) !
…ми запитуємо, як зробити навчання цікавим, і відповідаємо: 1) за допомогою різноманітності; 2) жвавості вчителя; 3) всієї його особистості взагалі. „Різноманітність – втіха життя”, – говорить відоме прислів’я. … Учитель … повинен шукати різноманітності не в різних предметах, але у формі, манері викладу.
Більш важливіша жвавість, рухливість, бадьорість вчителя, його природна любов до викладання і до занять з дітьми, його радість навіть при незначних успіхах і т.д. … Висловлюючись лаконічно, намагайся викликати інтерес до навчання за допомогою всієї своєї особистості! Якщо не належиш у цьому відношенні до числа людей, щедро наділених природою, то намагайся вдосконалюватися в цьому наскільки можеш! … Хто здатний привернути до себе увагу слухачів, той їх володар. …
Поставимо ще раз запитання: чим можна заохотити учня до навчання, чим викликати в нього почуття радості при вивченні предмета? По-перше, любовним ставленням до останнього; любов учителя до предмета передається учню; по-друге, тим, що передбачається бажання до навчання в учня під час навчання; по-третє, що зрозуміло, – дидактичним викладанням предмета, по-четверте, і головним чином, – збудженням в учня почуття й усвідомлення, що він дещо знає й уміє, що він просунувся вперед.
… Знавець людства і друг юнацтва викликає бажання вчитися, він постійно повертається до вивченого, знову змушує над ним вправлятися. Використовує на наступних ступенях те, що вивчено на попередніх, дає учню на кожній зупинці огляд уже пройденого, бо для нього це найважливіше, ніж вивчення нового. Так збуджує він в учня живильне почуття набутої сили. Хто набув це почуття, той не потребує ніякого іншого збудження до старанності. Він любить учителя, школу, предмет, а коли залишає школу, у нього зберігаються одержані ним там стимули. Заглибитися у предмет, бути ним поглинутим – означає знову знайти самого себе.
2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
Тільки людина рішуча, енергійна, з твердим характером, знаюча чого вона хоче, чому вона хоче і які засоби ведуть до виконання її волі, – тільки така людина може виховати рішучих, енергійних, сильних характером людей.
… Підіть у школу, де вчитель дихає енергією, і подивіться, що він творить! Результатом його діяльності є стійка напружена увага, яка проявляється в погляді учнів, в їх зовнішній виправці, добре розвиненій мові – одним словом, у всьому. …
3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
н а в ч а л ь н и й м а т е р і а л ! С л і д к у й з а в ж д и з а д о б р о ю
в и м о в о ю, ч і т к и м н а г о л о с о м, я с н и м в и к л а д о м
і л о г і ч н о ю п о б у д о в о ю м о в и !
Тут мова піде про учнів: потрібно слідкувати за тим, щоб вони виконували вище вказані вимоги. ...
Учень повинен викладати все засвоєне без будь-якого виключення усно власними словами. ...
Говорити самому (тобто учити) значно легше, ніж змусити говорити іншого, привчати його до правильної, вільної мови. Це вимагає невичерпного терпіння, постійної уваги до учня: не тільки до змісту його мови, але також і до форми і до способу викладу. ... Наступні положення є для нас непохитними істинами:
1. Учень знає добре те, що він вміє правильно висловлювати.
2. Він засвоює правильно тільки те, що його змушують висловлювати.
3. Як кращі вихователі лаконічні там, де мова йде про правильну діяльність самого учня, так і кращі вчителі, якщо не лаконічні, то в будь-якому випадку неговіркі, небагатослівні. Балакучі вчителі – найгірші з усіх.
В учня повинно увійти у звичку все, що він чує і вчить, виражати подумки про себе правильними реченнями, хоча б від нього і не вимагалось передачі їх у голос. ...
Ясність викладу полягає в усуненні всього двозначного і невизначеного, як і всього, що не стосується справи; логічна побудова мови – в такій послідовності думок, в якій вони природно ідуть одна за одною в нашій свідомості. ...
Учня обов’язково потрібно змусити викласти хід думок у зв’язному і послідовному порядку і ні в якому іншому. Із зворотнім випадком ніколи не потрібно згоджуватися! Інакше ніколи не з’явиться ясність і міцність знань, чіткість суджень і послідовність висновків. Як пташку по співу, так учня можна пізнати по мові.