- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
п р и р о д у п р е д м е т а !
Із зовнішнього боку є тільки два методи навчання. Один полягає в тому, що учням предмет викладається, повідомляється, дається, другий – в тому, що учнів змушують предмет створювати і створюють разом з ним догматичний і розвиваючий (евристичний) методи навчання. Перший зазвичай користується викладаючою (ахроматичною), другий – діалогічною (еротематичною) формою навчання. При першому учням або говорять окремі речення, які вони повторюють (або записують під диктовку), або їм викладають більш значні частини, що мають закінчений характер, які вони засвоюють за допомогою пам’яті або записують цілком або частково. Якщо навчання ведеться діалогічним або розмовним шляхом, то воно проходить у питаннях і відповідях. Це запитальне навчання. Запитання можуть йти як від учителя, так і від учня. Де має місце останнє, там у школі кипить розумове життя.
Запитальне навчання не завжди буває розвиваючим. Воно або стосується уже вивченого і служить у даному випадку тільки для перевірки, або ж спрямовано на нове, яке повинно бути розвинено із самого учнівського розуму і є тоді …сократичним. … Викладаючий метод навчання придатний для недозрілих новачків, які повинні навчитися говорити, а у вигляді цілих лекцій – тільки для зрілих, думаючих, самодіяльних юнаків, які вже вийшли з дитячого віку. Єдиним розвиваючим методом навчання в початковій школі є викладання діалогічне, запитальне. Однак досвідчений, вправний вчитель не дотримується строго і виключно якого-небудь певного методу.
… [Метод навчання] визначається предметом, який вивчається. Всі предмети розподіляються в цьому відношенні на дві групи: історичну і раціональну. Зміст першої є вже даним (позитивним); зміст останньої випливає з незмінної природи людини, створюється всякою людиною, що думає. До першої групи предметів належить, наприклад, більша частина географії, історії, історична частина закону Божого, частина граматик і т.д. До останньої відносяться філософські і математичні науки, етика, логіка, арифметика і геометрія і т.д. Багато предметів … належать до ряду змішаних, наприклад, граматика, закон Божий, природознавство. Позитивне, емпіричне, історичне знання повинно бути, як відомо, дано, повідомлено, воно не може бути розвинено. Тут залишається потурбуватися про те, щоб все було зрозуміло, добре засвоєно, правильно подано і використано. В історичних предметах може бути використана викладаюча система навчання. Від учня для цього особливо вимагається сприйнятливість (рецептивність). …
Історичні предмети володіють меншою освітньою силою, ніж раціональні, які вищою мірою збуджують самодіяльність. Тому останні не повинні викладатися як позитивні й емпіричні предмети. Їх зміст, навпаки, повинен подаватися у розвитку. Це здійснюється, звичайно, поволі, але тим паче неминуче. Всяка істинна освіта рухається повільно. Справа не в кількості знань, а в розвитку розумових сил, у вправах здатності викладу і мови. По тому, як викладаються раціональні предмети, можна судити про непридатність чи досконалість вчителя як вихователя молоді. … Тільки вчителя, який здатний збудити самосвідомість учнів, розвинути їх розум за допомогою раціональних предметів, зміцнити і загартувати його, можна вважати вихователем юнаків в істинному розумінні слова. Все інше скоріше дресирування, а не навчання, натаскування, а не розвиток, не освіта. Тому, де тільки можливо, необхідно дотримуватися діалогічної форми навчання. … Окремі випадки можуть бути учням надиктовані. … У школі повинно панувати мислення, тому питання і відповіді, пошук і знахідки, життя, а не смерть. Де вчитель запитує вміло і жваво, а учні відповідають швидко, спритно, правильно, звертають увагу на головне, там відкриваються широкі горизонти для успішного розумового розвитку і духовного розкріпачення, … там школа є ареною для вправ (гімнастики) юнацького розуму.
Із вище викладеного випливає, що так названа формальна мета завжди повинна стояти в початковому навчанні вище матеріальної і будь-якої іншої.
…шлях людства вказує … напрям для навчання окремої людини. Тільки учень проходить за декілька років дорогу, на яку людство витратило тисячоліття. Однак його потрібно вести до мети не із зав’язаними очима, а зрячим і він повинен сприймати істину не як готовий результат, а повинен її відкрити. Вчитель повинен керувати цією експедицією відкриттів і тому також бути присутнім не тільки в якості простого глядача. Учень повинен напружувати свої сили, йому ніщо не повинно даватися даремно. Дається тільки тому, хто прагне. …
Дозвольте нам висловити вище викладене інакше.
Метод викладання кожного предмета повинен відповідати його джерелу або принципу, повинен бути принципово відповідним. Або: викладай історичне історично, раціональне раціонально!
Існує два головних джерела знань: досвід і розум. До знань з досвіду (або емпіричних) відносяться всі власне історичні факти, всі явища і властивості фізичного світу, які сприймаються чуттєво. … До знань раціональних або, точніше, пізнань (тому що знання завжди відносяться до зовнішнього, а пізнання до внутрішнього), до раціональних знань належить зміст математичних, етичних і філософських наук. Наш принцип вимагає, щоб ці різні за своїм походженням галузі знань викладались відповідно до свого походження: одні історично, позитивно, догматично, інші раціонально й евристично. Перші дають учню роботу перш за все і переважно зовнішню (рецептивну і за допомогою пам’яті), останні з самого початку внутрішню; тому вимагають більш високого ступеня самодіяльності і мислення. Багато різноманітних знань можна набути без витрат розумової енергії; пізнання або істинне наукове знання, обґрунтоване, яке знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку і залежності, ніколи не можна набути таким чином. …