
- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
п о в е р т а й с я ч а с т і ш е д о п е р ш о п о ч а т к о в и х о с н о в н и х п о н я т ь і в и в о д ь п е р ш і і з о с т а н н і х.
Це правило, зазвичай зрозуміле, відноситься головним чином до раціональних предметів, наприклад, до геометрії і арифметики. …
… Це правило випливає безпосередньо з елементарного методу… В елементарному навчанні все залежить від закладення міцного фундаменту.
4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
і н е в е л и к і з а к і н ч е н і ч а с т и н и !
… Маленькі закінчені частини означають зупинки, на яких можна провести огляд і зробити повторення, яке забезпечить методичне планомірне просування вперед. … Це сприяє логічному розвитку учня, закладає основу для наочного всебічного розгляду предмета, дозволяє вчителю проникнути у природу його виховання і визначити, чи здатний він чи ні до наукових занять. …завжди складай заздалегідь визначений план навчання.
5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
н а с т у п н о г о м а т е р і а л у і, н е д о п у с к а ю ч и с у т т є в и х
п е р е р в, н а в о д ь і з н ь о г о о к р е м і д а н і,
щ о б в и к л и к а т и д о п и т л и в і с т ь у ч н я,
н е з а д о в о л ь н я ю ч и ї ї, о д н а ч е, п о в н о ю м і р о ю !
Такий спосіб обґрунтовує мимохідь наступне і привертає до нього увагу. Коли потім і відбувається подальший виклад і повне висвітлення, воно надає учню справжньої духовної насолоди найвищої якості.
6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
щ о б, д е ц е т і л ь к и м о ж л и в о,
н а н а с т у п н о м у с т у п е н і п р и в и в ч е н н і н о в о г о
з н о в у п о в т о р ю в а л о с я п о п е р е д н є !
При такому способі невідоме приєднується до вже відомого. Завдяки цьому пройдене стає все більш і більш міцним здобутком учнів і вони вправляються в розумінні і трактуванні більш складних предметів. …
Якщо правило № 5 передбачає наступний матеріал, то правило № 6 передбачає повернення до попереднього. Обидва ці правила в об’єктивному відношенні забезпечують єдність предмета, а в суб’єктивному – живий інтерес і постійні вправи.
7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
…різні предмети повинні вивчатися окремо, і потрібно тільки чітко і ясно визначити і вказати їх взаємовідношення.
Ця думка покладена в основу моїх „Рекомендацій до використання шкільної хрестоматії”. Вони показують, як все викладання мови в народній школі повинно будуватися навколо хрестоматії і одночасно висвітлювати один і той же предмет з різних боків. Те, що на уроці читання було предметом для вправ у читанні, на уроці орфографії повинно бути матеріалом для вправ у правильному написанні і засвоєнні правил, що цього стосуються, а на уроці граматики – стати об’єктом для вивчення мови. Не все, таким чином, вивчається впереміж, а споріднені за змістом предмети, що викладаються одночасно, повинні бути пов’язані між собою. …
8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
а н е н а в п а к и !
Предмет, тобто відчуття, уявлення, поняття, думки, складає сутність, тобто найголовніше. На це перш за все треба спрямувати увагу! Після того, як предмет сприйнятий, до нього додають його позначення: чуті – слова і речення; видимі – природні і довільні позначення, тому що вони вже мають тепер певний зміст.
… Багато чого, щоправда, стає зрозумілим тільки за допомогою картин і зображень, наприклад, у географії. Але все ж нехай учень намагається там, де це тільки можливо, спочатку уявити собі предмет без картини і зображення.