- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
… вже в молодому віці проявляються відмінності, відхилення, особливості, відмінні властивості дітей, які повинні бути враховані учителями. Одній дитині легше дається абстрактне мислення, другій доступніше чуттєві пізнання, третя схоплює істину, завдяки малюнку чи оповіданню; буває розум теоретичний і практичний. У цьому відношенні потрібно рахуватися з відмінностями дитячої природи і сприяти її своєрідному розвитку. Не всі можуть і повинні стати одним і тим же і дати одне і те ж.
Ще більшою мірою потрібно брати до уваги індивідуальність учнів, коли мова йде про навчальний матеріал як у розумінні кількості окремих, так і якості навчальних предметів.
Зовсім несправедлива вимога, щоб усі учні показували однакові успіхи в одному й тому ж предметі і повинні були б вивчати його в однаковому об’ємі. Від дитини зі слабкою пам’яттю не можна вимагати того, що виконує інший з доброю пам’яттю. Хто наділений більш теоретичними, ніж практичними задатками, робить більше успіхів у теоретичних, ніж у практичних речах, у чому не потрібно йому докоряти. Не можна вимагати, одним словом, всього від усіх однаковою мірою!
Нам здається, що вище ми встановили найбільш важливі загальні дидактичні правила, що стосуються суб’єкта, який підлягає вихованню. Зробимо короткий підсумок.
Справжній вихователь добивається природовідповідної гармонійної освіти свого вихованця, а саме: розвитку (розкриття) його внутрішніх сил шляхом збудження, а не накопичення (нагромаджування) навчального матеріалу; органічної, а не механічної; багатогранної, а не однобічної освіти!
Тому він досягає не тільки індивідуальної, але і громадської, не тільки загальнолюдської, але також і національної, одним словом істинної освіти!
Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
п р е д м е т а в і д п о в і д н о д о р і в н я р о з в и т к у і
(в и щ е в к а з а н и х) з а к о н і в р о з в и т к у у ч н я !
У науці матеріал можна розглядати як мету і спосіб викладу з суто об’єктивного погляду, але це неприпустимо при навчанні юнацтва. Матеріал тут є не більше як засіб для освіти відомих індивідів, тому він повинен пристосовуватися до їх ступеня зрілості. Мова не йде про набуття знань самих по собі, ще менше про досконале систематичне знання (як у вченого), а про розвиток і освіту. Будемо сподіватися, що це вже достатньо ґрунтовно нами доведено.
2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
Це правило стосується ґрунтовності й обумовлює дійсний успіх. Хто не закладе потрібної основи, змушений завжди латати дірки або побоюватися руйнації всієї будівлі. … Так, наприклад, ґрунтовне викладання латинської мови неможливе без суворого граматичного навчання, також викладання арифметики – без ґрунтовного вивчення арифметичних дій, викладання чистописання – без досягнення досконалості в основних лініях і штрихах і т.д.
Проте, нехай ніхто не боїться, що через тривалість затримки на елементах він втратить багато часу. …
Здається, зайвий час, який витрачається на неминучі основи, згодом надолужуються вдвоє і втроє.