- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
а е л е м е н т а р н и м с п о с о б о м !
Наукове викладання, яке ми зустрічаємо, наприклад, в університетах, починається зазвичай з найзагальніших положень – аксіом, визначень, загальних підрозділів, схем і принципів, яким підкоряється одиничне й окреме. Тут має місце відповідна систематична послідовність, дедукція, так званий прогресивний рух або синтетичний метод, система.
Наука не виникла в тому вигляді, в якому вона викладається в якості готового самостійного об’єкта, тому що людський розум відкриває і пізнає спочатку конкретне, окреме, з якого він потім розвиває загальне. Такий початок з конкретного, спеціального, індивідуального і перехід до абстрактного є, отже, природним ходом розвитку. Тому всяке розвиваюче навчання дотримується цього способу. Ми називаємо це навчання елементарним, тому що воно охоплює і розвиває задатки учня в самій їх основі, а метод ми називаємо елементарним методом. Таким чином, науковий метод прямо протилежний елементарному. Вихідна точка одного складає кінцеву точку іншого, і навпаки.
… Учитель, який працює за науковим методом, викладає, повідомляє, пояснює, навчає догматично. … Учень завжди приречений на пасивне сприйняття, на одержання готового, на заучування, списування. Вчитель перетворює науку, яку він викладає, чи себе самого, оскільки він представляє її, на центр руху або навіть застою.
Інакше чинить вчитель, який використовує елементарний метод, навіть при так званому науковому навчанні. Він відштовхується від наявного рівня розвитку учня, викликає в ньому самостійність за допомогою питань, які діють на його пізнавальні здібності, і, неперервно його збуджуючи, спрямовує до знаходження нових знань і зародження нових думок.
Елементарний метод робить, таким чином, учня, а в школах цілий клас, центром руху. Сам учитель розглядає себе як засіб, завдяки якому здійснюється збудження і керівництво. … Навчати таким чином називається навчати елементарно.
Таким шляхом, нарешті, приходять зазвичай, до загальних положень, аксіом і принципів, вони складають результат.
… Науки, знання не потрібно повідомляти учню, але його треба привести до того, щоб він сам їх знаходив, самостійно ними оволодівав. Такий метод навчання найкращий, але він найважчий …
Так званий науковий метод – метод дедуктивний, синтетичний, регресивний, діалектичний часто, у гіршому випадку суто догматичний. Елементарний метод – індуктивний, аналітичний, прогресивний, евристичний. Поганий вчитель подає істину, хороший – вчить її знаходити. У першому випадку відбувається рух зверху вниз, в другому – знизу вверх; там учні починають з вершини і намагаються нарешті прийти до основи, тут починають з основи, на якій стоїть учень, і піднімаються до кінцевої точки, до вершини.
Д о д а т о к. [Внутрішня суть способу викладання] полягає в тому, чи дивиться вчитель на свій предмет як на дещо закінчене, завершене і відповідно цьому його викладає, або розробляє його як те, що підлягає ще дослідженню, розгляду, виявленню. В першому випадку вчитель викладає навчальний предмет, учні його засвоюють, вчать в буквальному розумінні слова. … В другому випадку, учні, яких спонукає вчитель, виходять з будь-якої істини, досліджують її або те, що з неї випливає, і здобувають таким чином істину шляхом власних міркувань, дослідження, вивчення.
При дійсному розвиваючому творчому способі навчання можна спонукати учнів до роздумів, дослідження, вивчення шляхом запитань, проте можна також говорити і самому, змушуючи учнів слухати. В останньому випадку майстерний викладач в процесі свого викладу представляє вголос в присутності своїх слухачів процес дослідження і мислення.
…Порівнюючи, таким чином, внутрішні і зовнішні відмінності способів навчання, ми отримуємо чотирьохчлен (квадрупль), а саме:
1) повідомлюючий (який вимагає головним чином рецептивності або сприйнятливості з боку учнів), догматичний спосіб викладання:
а) викладаючий,
б) запитальний;
2) розвивальний (досліджуючий, головним чином спонукаючий до самодіяльності учнів), евристичний спосіб викладання:
а) викладаючий,
б) запитальний.
Існує, таким чином, розвивальний спосіб викладання, який має вигляд викладального (повідомлюючого) і повідомлюючий, що має вигляд розвивального. ...