- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
67. Організація школи.
Другого дня в школі почалося навчання.
Він [лейтенант] запропонував Гертруді запровадити у школі такий порядок, який вона створила б у себе вдома. Гертруда розподілила дітей за віком і за характером роботи. Своїх дітей і дітей Руді, уже обізнаних з усіма порядками, вона розмістила між рештою дітей. Спереду, ближче до стола, вона посадила малюків, які ще не знали азбуки, за ними сиділи ті, які вміли читати по складах, далі – ті, які вміли трохи читати, і, нарешті, ті, які читали вільно. Після цього вона взяла три букви алфавіту і прикріпила їх до чорної дошки. Цими трьома буквами вона вирішила обмежитися для першого дня. Одному з дітей вона запропонувала прочитати ці букви. Якщо дитина правильно проказувала їх, інші повинні були повторювати за нею ті самі букви. Надалі вона змінювала порядок букв, прикріплювала до дошки ті самі, але більшого або меншого розміру. Скінчивши ці вправи, вона лишила букви перед очима дітей на цілий ранок. Переставляння букв вона практикувала і з тими, хто читав по складах. Хто вже вмів трохи читати, повинен був читати разом з ними по складах. Перед тими, хто трохи або вільно читав у голос, всі інші напівголосно повторювали за ним прочитане. І ніхто не знав, чи не викличе вона його зараз і чи не скаже: „Читай далі”.
Для нагляду за роботою з рукоділля вона привела з собою жінку, яку звали Маргрет. Ця жінка повинна була тепер щодня приходити до школи, через те що самій Гертруді було це не під силу. Навряд чи можна було знайти більш підходящу для цього людину, ніж Маргрет. Тільки-но спинялась рука або прядка, як вона вже була біля дитини і не відходила від неї, доки і рука і колесо не починали рухатися знов. Більшість дітей того ж вечора принесли додому таку роботу, що їхні матері не повірили, що це вони самі зробили. Але діти відповідали їм:
- Так, велика різниця в тому, як показуєш ти і як показує Маргрет; ти так не вмієш.
Не менше хвалили вони лейтенанта. По обіді він вів заняття, а Гертруда слухала його і придивлялась до всього, що він робив.
... Увечері він роздав усім дітям, що досягли семи років, по кілька скріплених аркушів паперу і кілька пер. На цих аркушах кожна дитина побачила своє ім’я, написане так красиво, наче воно було надруковане. Вони не могли налюбуватися, дивлячись на ці написи, і все питали, як це роблять. Він показав їм і близько чверті години виводив великі букви, які мали вигляд друкованих. Вони охоче простояли б так до ранку і все дивилися б, як він пише, так це їм сподобалось. „Невже й ми зуміємо так писати?” – дивувалися вони.
- Чим краще ви навчитеся писати, тим приємніше буде мені, – відповів він.
Прощаючись, він сказав їм, щоб вони обережно поводились з папером і увіткнули свої пера гострим кінцем у гнилі яблука, в них вони найкраще триматимуться.
- Так, якби ж то в нас були гнилі яблука, адже ж тепер не зима, – зауважив дехто.
Він розсміявся і сказав:
- Можливо, я дістану для вас яблук; у пасторші їх є досить, більш ніж їй хотілося б.
- Ні, ні, ми самі принесемо для них, у нас теж ще є яблука, – вигукнули інші.