- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
1. У межах певного числа років повинне бути закінчене все коло освіти, і з цих майстерень людства повинні вийти люди справді освічені, зовсім моральні і істинно благочестиві.
2. Щоб досягти цієї мети, ми беремо для розвитку духовних сил весь час юнацтва, починаючи з раннього дитинства до змужнілості, а саме перші 24 роки життя, які повинні бути поділені на певні періоди за вказівкою самої природи. Адже, досвід показує, що тіло людини росте приблизно до 25-го року життя…
3. Отже, ці роки висхідного зросту ми поділимо на 4 певні періоди: дитинство, отроцтво, юність, зрілість. Кожному вікові треба призначити одне шестиріччя і відповідну школу так, щоб
І. Для дитинства материнське піклування,
ІІ. Для отроцтва школа елементарна або народна школа рідної мови,
було школою
ІІІ. Для юнацтва латинська школа або гімназія,
ІV. Для зрілості академія і подорожі.
Зокрема, материнська школа повинна бути в кожному будинку; школа рідної мови – в кожній громаді, в кожному селі і в кожному містечку; гімназія – в кожному місті; академія – в кожній державі або навіть у кожній більш значній провінції.
4. При всій відмінності цих шкіл ми, проте, бажаємо, щоб у них викладали не різний матеріал, а один і той самий, тільки різним способом, тобто все те, що може зробити людей істинними людьми, … тільки сходячи вгору кожним ступенем вище, відповідно до віку і попередньої підготовки.
5. Проте, відмінність між школами буде трояка. По-перше, у перших школах все буде викладатися більш загальними і елементарними рисами, а в наступних – все більш докладно і чітко.
6. По-друге, у першій, материнській, школі будуть вправлятися переважно зовнішні чуття з тим, щоб діти привчалися поводитися правильно з оточуючими предметами і розпізнавати їх; у школі рідної мови будуть вправлятися більше внутрішні чуття, сила уявлення і пам’ять з їх виконавчими органами – рукою і мовою – через читання, письмо, малювання, співи, лічбу, вимірювання, зважування, запам’ятовування різного матеріалу та ін., в гімназії буде розвиватися розуміння і судження про весь зібраний відчуттями матеріал з допомогою діалектики, граматики і всіх інших реальних наук і мистецтв, які вивчаються через запитання: що? чому? Нарешті, академія буде розвивати переважно те, що стосується волі, а саме: здібності, які навчають зберігати гармонію (а розладнане приводити до гармонії). Щодо душі, це дає богослів’я, щодо ума – філософія, щодо життєвих функцій тіла – медицина, щодо зовнішнього блага і стану – юриспруденція.
8. Третя відмінність буде полягати в тому, що в нижчих школах – материнській і школі рідної мови – буде здобувати освіту все юнацтво тієї і другої статі; в латинській – переважно ті юнаки, в яких прагнення вищі, ніж бути ремісниками, а з академії будуть виходити вчені і майбутні керівники інших. …
9. Ці чотири роди шкіл не без підстави можна було б порівняти з чотирма порами року. Материнська школа являє собою прекрасну весну, прикрашену бруньками і квітами різних ароматів. Школа рідної мови являє собою літо з її стиглим колосом і деякими ранніми плодами. Гімназія відповідає осені, що збирає багаті плоди з полів, садів і виноградників і складає це в скарбницю ума. Академія, нарешті, – це зима, яка дає зібраним плодам різні призначення, щоб було на що жити весь інший час життя.