- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ хх Метод наук зокрема
2. Наука, або знання речей, будучи не чим іншим, як внутрішнім спогляданням речей, зумовлюється такими ж елементами, як і зовнішнє спостереження або споглядання, а саме – оком, об’єктом і світлом. Тільки при наявності таких елементів утворюється зір. Оком внутрішнього зору є розум або розумові здібності, об’єктом, – усі речі, які є поза і в інтелекті, світлом – належна увага. Але, як у зовнішньому зорі потрібний ще й певний спосіб, щоб бачити речі такими, які вони є, так і тут потрібний певний метод, при якому речі так уявлялися б уму, щоб він сприймав і осягав їх вірно і легко.
3. Загалом, отже, юнакові, який бажає проникнути в таємниці наук, необхідно додержуватися 4 умов:
1) він повинен мати чисте духовне око;
2) перед ним повинні бути поставлені об’єкти;
3) повинна бути в наявності увага і потім
4) те, що підлягає спостереженню, повинне бути представлене одно за одним у належному порядку, – і він усе буде засвоювати вірно і легко.
4. Ні від кого не залежить, які в нас природні обдарування. … Але в нашій владі не дозволяти цим нашим зерцалам вкриватися пилом і помрачати свій блиск. А пилом цим є зайві, некорисні, пусті розумові заняття.
5. Щоб дзеркало добре відбивало предмети, треба насамперед, щоб предмети мали достатню щільність і ясність і були в області зовнішніх чуттів. …
6. Тому нехай буде для учнів золотим правилом: все, що тільки можна, давати для сприймання чуттями, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, те що підлягає смаку – смаком, доступне дотикові – через дотик. Коли які-небудь предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу схоплюються кількома чуттями…
7. Для цього є потрійна підстава. По-перше, початок пізнань необхідно, завжди випливає з відчуттів (адже немає нічого в умі, чого раніше не було б у відчуттях). А тому слід було б починати навчання не з словесної розмови про речі, а з реального спостереження над ними. І тільки після ознайомлення з самою річчю нехай іде про неї мова, що з’ясовує справу всебічніше.
8. По-друге, істина і точність знання також залежать не від чого іншого, як від свідчення відчуттів. Адже, речі насамперед і безпосередньо відбиваються у відчуттях, а потім тільки, з допомогою відчуттів – в умі. … Нікого не можна примусити повірити чужому свідченню всупереч досвідові власного його відчуття. Отже, чим більше знання спирається на відчуття, тим воно певніше. Тому, коли ми бажаємо прищепити учням істинне й тверде знання речей, взагалі треба навчати всього через особисте спостереження і чуттєвий доказ.
9. По-третє, тому що відчуття є найнадійніший провідник пам’яті, вказане чуттєве наочне сприймання всього приводить до того, що якби хто-небудь цим шляхом засвоїв, то він буде знати це твердо. Коли я хоч раз покуштував цукру, хоч раз бачив верблюда, хоч раз чув співи солов’я, хоч раз був у Римі і оглянув його, то, звичайно, все це міцно закріплюється в пам’яті і не може бути забуте. … Звідси відомий вислів П л а в т а: „Краще один свідок-самовидець, ніж десять тих, що переказують за чутками” …
10. Якщо іноді немає в наявності речей, то можна замість них користуватися копіями, або зображеннями, виготовленими для навчання.
Так, ботаніки, зоографи, геометри, геодезисти і геометри з користю додають до своїх описів малюнки. Подібно до цього слід було б робити так у фізиці та інших предметах. [Коменський пропонує модель скелету людини із муляжами внутрішніх органів.] … Такого роду наочні приладдя (саме зображення речей, яких не можна подати в натурі) треба було б приготувати з усіх галузей знання, щоб у школах вони були під рукою.
12. …Далі треба сказати про світло, при відсутності якого даремно будеш підносити предмети до очей. Це світло вчення є увага. Через яку учень сприймає все відкритим розумом, який ніби жадає знання.
13. Треба тепер знайти спосіб або метод подавати предмети чуттям так, щоб від них складалося міцне враження. Принципи цього способу прекрасно можна запозичити із зовнішнього зору. Щоб бачити що-небудь правильно, необхідно: 1) поставити відповідний предмет перед очима, 2) але не далеко, а на належній віддалі, 3) і при тому не збоку, а прямо перед очима, 4) лицева сторона предмета повинна бути не відвернена або перевернена, а обернена прямо до очей, 5) так, щоб спочатку можна було оглянути предмет у цілому, 6) а потім оглянути кожну частину окремо, 7) і при тому по порядку від початку до кінця, 8) і спинятися на кожній частині доти, 9) поки все не буде побачене правильно. ...
Застосування до мистецтва навчання наук 9 правил:
Правило І. 15. Всього, що треба знати, треба навчати.
Правило ІІ. 16. Все, чого навчаєш, треба подавати учням як таку річ, що дійсно існує і дає певну користь.
Правило ІІІ. 17. Всього, чого навчаєш, треба навчати просто, а не манівцями.
Правило ІV. 18. Всього, чого навчаєш, треба навчати так, як воно є і відбувається, тобто через вивчення причинних зв’язків. …розкрити причини походження речі – це значить дати справжнє значення речі згідно з відомим положенням: знати – це значить розуміти річ через пізнання причин; причина є путівниця ума.
Правило V. 19. Все, що підлягає вивченню, нехай спочатку подається в загальному вигляді, а потім частинами. Піддавати річ загальному вивченню – це значить з’ясувати суть всієї речі і її видові ознаки. Суть з’ясовується через питання: що? яке? чому?
Правило VІ. 20. Частини речі повинно розглянути всі, навіть менш значні, не пропускаючи жодної, беручи на увагу порядок, положення і зв’язок, в якому вони перебувають з іншими частинами.
Правило VІІ. 21. Все треба вивчати послідовно, зосереджуючи увагу в кожний даний момент лише на чому-небудь одному.
Правило VІІІ. 22. На кожній речі треба спинятися доти, поки вона не буде зрозумілою. Досягти цього, як ми вказали в Х основоположенні розділу ХVІІІ, можна тільки через затверджування, запитування, повторення до повного засвоєння.
Правило ІХ. 23. Відмінності між речами треба розрізняти добре, щоб розуміння всього було чітким. Глибока істина лежить у загальновідомому вислові: „Хто добре розрізняє, той добре навчає”.