
- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
І. Один вчитель повинен очолювати школу або, принаймні, один клас.
ІІ. З кожного предмета повинен бути тільки один автор.
ІІІ. Одна і та ж робота повинна задаватися одразу всьому класу.
ІV. Всі науки і мови повинні викладатися одним і тим же методом.
V. Все треба викладати ґрунтовно, коротко і переконливо, так, щоб зміст відкривався точно одним ключем, за допомогою якого речі розкривалися б самі собою.
VІ. Все, що знаходиться у взаємозв’язку, повинно викладатися в такому ж зв’язку.
VІІ. Все повинно вестися в нерозривній послідовності, так, щоб все сьогоднішнє закріплювало вчорашнє і прокладало дорогу для завтрашнього.
VІІІ. І нарешті, повинно бути усунене все непотрібне.
ПРОБЛЕМА І
Я к и м ч и н о м о д и н у ч и т е л ь м о ж е о б с л у ж и т и л ю б у к і л ь к і с т ь у ч н і в…
Необхідно, щоб він:
І. Розділив всіх учнів на певні розряди, наприклад, на десятки, і на чолі кожного десятка поставив спостерігачів, а над ними в свою чергу – інших і т.д. до самого старшого.
ІІ. Якщо вчитель ніколи ні поза школою, ні в самій школі не буде навчати якого-небудь учня чи частину учнів окремо від інших, а буде навчати тільки всіх разом і одночасно. Відповідно, ні до кого він не буде підходити окремо, не буде дозволяти підходити до себе по одному, але стоячи на кафедрі (звідки всі його можуть бачити і чути), він, подібно сонцю, буде поширювати свої промені на всіх. А всі, спрямувавши до нього очі, слух і увагу, повинні сприймати все, що він буде розказувати чи показувати рукою на картині. …
Від усіх треба вимагати уваги до себе. Як цього досягти? Треба дотримуватися таких восьми вимог:
1. Завжди прагнути повідомляти що-небудь, що давало б і задоволення і користь.
2. Якщо вчитель перед початком кожної роботи чи зацікавлює учнів, рекомендуючи їм запропонований матеріал, чи заохочує їх шляхом питань про те, що вже було пройдено, щоб через зв’язок підійти до теперішнього матеріалу. …
3. Стоячи на більш високому місці, він повинен кидати погляди навколо і не допускати, щоб будь-хто займався чим-небудь іншим.
4. Якщо він підтримує увагу тим, щоб скрізь, наскільки це можливо, звертатись до зовнішніх чуттів.
5. Якщо серед робіт він інколи, перериваючи мовлення, спитає: „Такий-то чи такий-то, що я тільки щось сказав ? Повтори цю фразу. А ти скажи, як ми дійшли до цього ?”
6. Таким же чином, якщо ти спитав когось, а він завагався відповісти, швидко викликай другого, третього, десятого і вимагай відповіді, не повторюючи питання.
7. Може бути і так, що якщо чого-небудь не знає один та другий учень, треба звернутися з питанням до всіх, і тоді відповівшого першим або краще всіх треба похвалити перед усіма.
8. Нарешті, коли урок закінчений, треба дати можливість самим учням запитувати у вчителя, про що вони хочуть...
ПРОБЛЕМА ІІ
Я к м о ж н а б у л о б з р о б и т и, щ о б в с і н а в ч а л и с ь з а о д н и м и й т и м и ж к н и г а м и.
31. Не слід допускати книг, що не мають відношення до справи.
32. По-друге, коли шкільне приладдя такого роду, як дошки, прописи, навчальне приладдя, словники, підручники з різних наук і мистецтв, заздалегідь будуть готові.
34. Такі книги треба буде скласти для всіх шкіл відповідно до наших принципів легкості, ґрунтовності і короткості; їх виклад повинен бути повним, ґрунтовним і точним, таким, щоб вони були найвірнішою картиною всього світу (який повинен відбиватися в свідомості). І чого я особливо бажаю і на чому я наполягаю, так це на тому, щоб ці книги були написані зрозуміло і доступно і давали б учням таке висвітлення, через яке вони розуміли б усе самі, навіть без учителя.
37. Було б також дуже корисно, щоб зміст усіх книг кожного класу був написаний на стінах аудиторій, – чи у вигляді коротких, але виразних текстів, чи у вигляді картин і емблем, при спогляданні яких щодня могли б розвиватися і почуття, і пам’ять, і ум учнів.
ПРОБЛЕМА ІІІ
Я к и м ч и н о м м о ж н а б у л о б у ш к о л і в с і м у ч н я м в о д и н і т о й ж е ч а с з а й м а т и с я о д н и м і т и м ж е.
39. Для здійснення цього необхідно:
І. Починати заняття в школах тільки один раз на рік, так само, як і сонце тільки раз на рік (навесні) починає діяти на всю рослинність.
ІІ. Все, що має бути виконане, треба розкладати так, щоб на кожний рік, місяць, тиждень, день і навіть годину припадало своє власне завдання, і тоді ніщо не буде заважати тому, щоб пропонувати це завдання одночасно всьому класові і одночасно ж усіх доводити до мети. …