- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
1. Від багатьох чуємо скарги, та й факти це підтверджують, що тільки небагато учнів виносять зі шкіл ґрунтовну освіту, а більшість – тільки поверхову освіту або навіть тільки натяк на освіту.
4. [Цього можна уникнути]:
І. Коли ґрунтовно будуть розглядатися лише ті речі, які повинні дати користь.
ІІ. Займаючись, проте, всіма речами уже без будь-якого винятку.
ІІІ. Коли всьому буде покладена міцна основа.
ІV. Коли вказані основи будуть закладатися глибоко.
V. Коли всі потім будуть спиратися тільки на ці основи.
VІ. Все, що треба розрізняти, повинне бути розрівнюване з повною виразністю.
VІІ. Все наступне буде спиратись на попереднє.
VІІІ. Все що зв’язане між собою, повинне бути зв’язуване постійно.
ІХ. Все повинне розподілятись пропорційно між розумом, пам’яттю і мовами.
Х. Все повинне закріплятися постійними вправами
.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ І
Не слід братися ні за що непотрібне.
5. П р и р о д а н і к о л и н е р о б и т ь н і ч о г о н е п о т р і б н о г о. Наприклад, … дереву природа не дає вух, очей, пір’я, волосся і т.д., тільки кору, лико, серцевину, корінь і т.д.
7. Так і архітектор, думаючи збудувати міцну будівлю, заготовляє не солому, не полову, не грязь, не лозу, а каміння, цеглу, міцне дерево й інший такий міцний і щільний матеріал.
В школах треба викладати лише те, що дає найгрунтовнішу користь як у цьому, так і в майбутньому житті і навіть більше в майбутньому.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ ІІ
Треба займатися тільки тим, що стосується діла.
У школах, освічуючи людину, необхідно освічувати її в цілому… Тому в школах слід вивчати не тільки наук, але й моральності і благочестя… Міцним може бути тільки те, що тісно зв’язане в усіх своїх частинах.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ ІІІ
Міцне тільки те, що добре обґрунтоване.
Отже, [в школах]: Яке б заняття не починали, треба насамперед збудити в учнів серйозну любов до нього, довівши перевагу цього предмета, його користь, приємність і що тільки можливо.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ V
Все з власного коріння.
…правильно навчати юнацтво – це не значить вбивати в голову зібрану з авторів мішанину слів, фраз, висловів, думок, а це значить – розкривати здібність розуміти речі, щоб саме з цієї здібності, ніби з живого джерела потекли струмені (знання)…
Людина, навчена ґрунтовно, є дерево, що має свій власний корінь, що живить себе власним соком і тому постійно (дужче й дужче день від дня) росте, зеленіє, цвіте, приносить плоди.
… треба вчити так, щоб люди, скільки це можливо, набували знання не з книг, а з неба і землі, з дубів і буків, тобто знали і вивчали самі речі, а не чужі тільки спостереження і свідчення про речі …
Отже, нехай буде законом:
І. Все треба виводити з непорушних основ речей.
ІІ. Нічого не слід навчати, спираючись на самий лише авторитет; але всього навчати з допомогою доводів, заснованих на зовнішніх чуттях і розумі.
ІІІ. Нічого не викладати самим лише аналітичним методом, а краще викладати синтетичним.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ VІІ
Все безупинно йде вперед.
… У школах:
І. Всі заняття повинні розкладатися так, щоб наступне завжди ґрунтувалося на попередньому, а попереднє зміцнювалося наступним.
ІІ. Все, що викладається, правильно зрозуміле розумом, повинне бути закріплене також і в пам’яті.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ VІІІ
Все – при постійному зв’язку.
І. Наукові заняття всього життя повинні бути так розподілені, щоб складати одну енциклопедію, в якій усе повинне випливати зі спільного кореня і стояти на своєму власному місці.
ІІ. Все, що викладається, повинне бути так обґрунтоване аргументами, щоб не залишалося ніякого місця ні сумніву, ні забуттю.
… Підкріпляти все підставами розуму – це значить усього навчати, вказуючи на причини, тобто не тільки показувати, як що-небудь відбувається, але також і показувати, чому воно не може бути інакше. … Адже, знати що-небудь – це значить пізнавати річ у причинному зв’язку … таким чином дивно розкриваються в учнів очі для того, щоб з добутих знань самостійно виводити нові.
Висновок. 37. ... в школі все треба викладати через дослідження причин.
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ ІХ
Все – в постійній відповідності між внутрішнім і зовнішнім.
І. При засвоєнні всякого предмета відразу треба обдумати, яку це дасть користь, щоб нічого не вивчати марно.
ІІ. Все те, що засвоєне, в свою чергу, повинне передаватися іншим і для інших, щоб ніяке знання не пропадало.
В цьому розумінні правильно сказано: твоє знання ніщо, коли інший не знає, що ти це знаєш …
ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ Х
Все – з постійними вправами.
…навчання не можна довести до ґрунтовності без найчастіше і особливо вміло поставлених повторень і вправ.