Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення

2. … йдучи слідами природи, навчання юнацтва буде проходити легко, коли

І. Почати його своєчасно, перш ніж ум підпаде зіпсованості.

ІІ. Воно буде проходити з належною підготовкою умів.

ІІІ. При навчанні будуть іти від більш загального до більш спеціального.

ІV. Від більш легкого до більш складного.

V. Ніхто не буде обтяжений надмірною кількістю матеріалу, який підлягає вивченню.

VI. У всьому будуть поступати вперед, не поспішаючи.

VІІ. Умам не будуть нав’язувати нічого такого, що не відповідає вікові і методові навчання.

VІІІ. Все буде передаватися через зовнішні чуття.

ІХ. Для безпосередньої користі.

Х. Все одним і тим же методом.

ОСНОВОВПОЛОЖЕННЯ І

Матеріал береться чистий.

3. П р и р о д а з а в ж д и п о ч и н а є з у с у н е н н я н е п р и д а т н о г о.

Птиця, наприклад, бере для висиджування тільки свіжі яйця, які мають у собі найчистіші речовини; коли пташеня уже раніше почало формуватися, то марно було б сподіватися успіху.

7. Так садівник з найбільшим успіхом садить молоді деревця; якщо ж він садить уже підрослі, то йому доведеться спочатку звільнитися від старих гілок, щоб запобігти поширенню соку в іншому напрямі. …

9. Отже,

І. Освіта юнацтва повинна починатися рано.

ІІ. В одного й того ж учня для одного й того ж предмета повинен бути тільки один учитель.

ІІІ. Згідно з волею вихователя насамперед повинні бути приведені в гармонію норови.

ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ ІІ

12. Погане тому дбання про дітей виявляють ті, хто насильно примушує їх учитися. …

13. Отже:

І. Всіма можливими засобами треба запалювати в дітях палке прагнення до знання і до вчення.

ІІ. Метод навчання повинен зменшувати трудність вчення з тим, щоб воно не викликало в учнях незадоволення і не відвертало їх від дальших занять.

Яким чином слід будити й підтримувати в дітях прагнення до вчення.

14. Прагнення до вчення збуджується і підтримується в дітях батьками, учителями, школою, самими навчальними предметами, методом навчання і шкільним начальством.

15. Коли батьки при дітях з похвалою говорять про вчення і вчених людей або, спонукаючи дітей до старанності, обіцяють їм красиві книги, красивий одяг або що-небудь приємне; коли хвалять учителя як за його вченість, так і гуманне ставлення до дітей; нарешті, коли вони іноді пошлють дітей до вчителя з дорученням або маленьким подарунком та ін., то легко досягнуть того, що діти щиро полюблять і науку, і самого вчителя.

16. Коли учителі будуть привітні і ласкаві, не будуть відштовхувати від себе дітей своїм суворим поводженням, а будуть приваблювати їх своєю прихильністю, манерами і словами; коли учителі рекомендують науки, до яких вони приступають, з погляду їх досконалості, привабливості і легкості; коли більш старанних учнів будуть час від часу хвалити (навіть даючи малечі яблука, горіхи, цукор та ін.); коли, запросивши деяких учнів до себе додому, а також разом усім будуть показувати картинки, на яких намальоване те, що їм у свій час доведеться вивчити, оптичні й геометричні інструменти, глобуси та інші подібні речі, які можуть викликати в учнів почуття захоплення; коли будуть через них мати зносини з батьками, словом, коли вчителі будуть ставитися до учнів з любов’ю, тоді вони легко завоюють їх серце так, що дітям буде приємніше бути в школі, ніж дома.

17. Сама школа повинна бути приємним місцем, даючи очам привабливе видовище всередині і зовні. Всередині вона повинна бути світлою, чистою, прикрашеною картинами: портретами знаменитих людей, географічними картами, пам’ятками історичних подій, деякими емблемами. А зовні до школи повинен прилягати не тільки майданчик для прогулянок і ігор, але також і невеликий сад, в який іноді слід пускати учнів і давати їм можливість тішитися видовищем дерев, квіток і трав. Якщо справа буде так поставлена, то діти, ймовірно, будуть відвідувати школу з не меншою охотою, ніж звичайно відвідують ярмарку, де вони завжди сподіваються побачити й почути що-небудь цікаве.

18. Приваблюють юнацтво і самі навчальні предмети, коли вони відповідають вікові і викладаються зрозуміло з приєднанням іноді чого-небудь жартівливого або менш серйозного, але приємного. Це й значить приємне сполучати з корисним.

19. Щоб збуджувати прагнення до знання, насамперед самий метод з необхідності завжди повинен бути природним. Адже, все, що природне, розвивається само собою. Немає потреби примушувати воду текти по похилій площині; знищи тільки греблю або взагалі все те, що її затримує, – і ти побачиш, що вона відразу потече. Немає потреби просити пташку вилетіти, – відчини тільки клітку. … Чого вимагає природний метод, повинне бути ясним з попереднього розділу, так само, як і з наступних правил. Крім того, щоб здібності збуджувалися самим методом, необхідно його розумно оживляти і робити приємним саме так, щоб усе, яке б не було воно серйозне, викладалося дружнім і приємним способом у формі бесід, змагань, відгадування загадок або в формі приповісток чи байок. …

20. Начальство і куратори школи можуть збуджувати старанність до вчення, коли самі будуть присутні на прилюдних актах (чи будуть то вправи в декламації і в диспутах, чи іспити і присудження вчених ступенів), і більш старанним будуть роздавати похвальні відзиви і нагороджувати їх подарунками.

ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ ІІІ

Все з власних основ.

21. П р и р о д а т в о р и т ь у с е з о с н о в, н е з н а ч н и х щ о д о в е л и ч и н и, а л е м о г у т н і х с в о є ю я к і с т ю.

23. Звичайно проти цього основного положення в школах робиться величезний гріх. Адже, більшість учителів вважають потрібним замість насіння садити рослини, а замість живців – дерева, бо замість основних початків нав’язують учням хаос різних висновків, більше того – навіть справжніх текстів. Але як справедливе те, що світ складається з чотирьох елементів, так безсумнівно, і наукова освіта складається з не багатьох початків, з яких, якщо тільки знати способи їх розрізнення, виникає безліч положень, подібно до того, як на дереві з кореня, що міцно закріпився, можуть вирости сотні гілок, тисячі листків, квіток і плодів. Хай змилується Бог над нашим віком і відкриє в кого-небудь мисленні очі, щоб той правильно зрозумів зв’язки речей і передав це іншим. …

24. Зазначимо…:

І. Кожна наука повинна бути вміщена в найстисліші, але точні правила.

ІІ. Кожне правило треба викладати не багатьма, але найяснішими словами.

ІІІ. Кожне правило повинне супроводжуватися численними прикладами, щоб стало досить ясним, яке різноманітне його застосування..

VІ. Навчальний матеріал розкладається так, щоб спочатку засвоювалося те, що є найбільш близьким, потім – не дуже віддаленим, потім – більш віддаленим і, нарешті, найвіддаленішим.

VІІ. В учнів розвивають спочатку зовнішні чуття (це найлегше), потім – пам’ять, далі – розуміння і, нарешті, судження. Саме в такій послідовності вони йдуть одне за одним, бо знання починається з чуттєвого сприймання, з допомогою уявлення переходять у пам’ять, а потім, через узагальнення поодинокого, утворюється розуміння загального і, нарешті, для уточнення знання про речі, достатньо зрозумілі, складається судження.

ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ VІ

Ні в чому не слід поспішати.

31. П р и р о д а н е п о с п і ш а є, а п о с у в а є т ь с я в п е р е д п о в і л ь н о.

Щоб швидко висидіти пташенят, птиця ж не кидає яєць у вогонь, а надзвичайно повільно зогріває їх природним теплом і пізніше, щоб пташенята швидше підросли, не обгодовує їх їжею, а годує потроху і обережно, даючи стільки їжі, скільки може перетравити нерозвинена ще здатність травлення.

33. Садівник не добивається від рослини, щоб вона в перший же місяць виросла або, щоб у перший же рік дала плід. Тому він не щодня нею займається, не щодня поливає її, на прискорює її зігрівання, розкладаючи біля неї вогонь або обсипаючи негашеним вапном, а задовольняється тим, що рослина зрошується з неба і зігрівається сонцем.

34. … Зовсім нерозумний той, хто вважає необхідним навчати дітей не в тій мірі, в якій вони можуть засвоювати, а в якій тільки сам він бажає, тому що треба допомагати здібностям, а не пригнічувати їх, і вихователь юнацтва, так само як і лікар, є тільки помічник природи, а не її господар.

35. Отже, легкість занять і задоволення від них для учнів збільшить той,

І. Хто буде притягати учнів до класних занять на найменше число годин, а саме – на 4 години, передбачаючи стільки ж годин для домашніх робіт.

ІІ. Хто якнайменше буде обтяжувати пам’ять, подаючи тільки найголовніше, давши всьому іншому текти вільно.

ІІІ. Хто все викладатиме відповідно до ступеня сприйнятливості учня, яка буде збільшуватися із віком і дальшим ходом занять.

ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ VІІ

Нічого силуваного.

36. П р и р о д а н і ч о г о н е в и к л и к а є н а с и л ь н о н а з о в н і к р і м т о г о, щ о д о з р і в ш и в с е р е д и н і, с а м о п р а г н е в и й т и.

38. Отже,

І. Дітям слід займатися тільки тим, що відповідає їх вікові і здібностям, а також тим, до чого вони самі прагнуть.

ІІ. Нічого не можна примушувати заучувати крім того, що діти добре зрозуміли. І також нічого не можна вимагати від пам’яті дитини крім того, що, судячи з безсумнівних ознак, вона засвоїла.

ІІІ. Нічого не слід давати для виконання крім того, форма і спосіб виконання чого в достатній мірі з’ясовані.

ОСНОВОПОЛОЖЕННЯ VІІІ

Все для зовнішніх чуттів

39. П р и р о д а в с і л я к о с о б і д о п о м а г а є. Наприклад, у яйця немає недостачі в своєму життєвому теплі, проте, батько природи, Бог, передбачає, щоб цьому теплу допомогли або теплота сонця або пір’я птиці, що сидить на яйцях. Коли пташеня вийде з яйця, мати, поки це необхідно, зігріває і всіляко розвиває і зміцнює його для всього, що потрібне йому в житті. …

41. Отже, …:

І. Не слід вдаватися при навчанні ні до яких тілесних кар (тому що, коли вчення іде погано, то чия це провина, як не самого вчителя, який або не вміє зробити учня здібним до вчення, або не прикладає до цього досить старання).

ІІ. Все, що учні повинні вивчити, треба подати їм і викласти так ясно, щоб вони мали перед собою, як свої п’ять пальців.

ІІІ. А для того, щоб усе сприймалося легше, треба, скільки це можливо, залучати до сприймання зовнішні чуття.

42. Наприклад, слух постійно треба сполучати з зором, мову – з діяльністю рук. … Не слід відступати від жодного предмета, поки він не закріпився достатньо у вухах, очах, в умі і пам’яті. А для цієї мети буде корисно, щоб усе, що звичайно вивчається у кожному класі, чи будуть то теореми чи правила або образи і емблеми з викладуваного предмета, зображалося наочно на стінах тієї ж аудиторії.