- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
1. …в школах всіх треба вчити всього. Але цього не можна розуміти так, проте, ніби ми вимагали від усіх знання всіх наук і мистецтв (особливо знання точного і найглибшого). Адже, це по суті справи марне і, зважаючи на короткість нашого життя, ні для кого з людей неможливе. …Але у всякому разі необхідно дбати і навіть добиватись того, щоб усіх, хто з’явився в світ не тільки як глядач, а також як і майбутній діяч, навчити розпізнавати основи, властивості і цілі найважливішого з усього, що існує і відбувається, щоб у цьому світі не зустрілося їм нічого, про що б вони не мали змоги скласти хоча б скромної думки і чим вони не могли б скористатися для певної мети розумно, без шкідливої помилки.
2. Отже, у всіх випадках, без винятку, треба прагнути до того, щоб у школах, а звідси через школи і у всьому житті:
І. З допомогою наук і мистецтва розвивалися здібності.
ІІ. Удосконалювалися мови.
ІІІ. Розвивалися доброчесність і норови в напрямі всякої пристойності згідно з усіма моральними підвалинами.
Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
Ми обіцяємо таку організацію шкіл, при якій:
І. Освіту повинне здобувати все юнацтво, крім хіба тих, кому Бог відмовив розуму.
ІІ. Юнацтво навчалося б усього того, що може зробити людину мудрою, доброчесною, благочестивою.
ІІІ. Як підготовка до життя, ця освіта повинна бути закінчена до настання зрілості.
ІV. Ця освіта повинна відбуватися дуже легко і м’яко, ніби сама собою – без биття і суворості або будь-якого примусу.
V. Юнацтво повинне здобути освіту не позірну, а істинну, не поверхову, а ґрунтовну…
VІ. Ця освіта не повинна вимагати великих зусиль, а повинна бути надзвичайно легкою.
Шість здібностей.
18. …маємо нагоду пригадати дещо про відмінність здібностей, а саме: в одних здібності гострі, у інших – тупі, в одних – гнучкі і податливі, в інших – тверді і вперті, одні прагнуть до знань заради знання, інші захоплюються скоріше механічною роботою. З цього тричі подвійного роду здібностей виникає шестикратне сполучення їх.
19. По-перше, є учні з гострим розумом, які прагнуть до знання і податливі; вони переважно перед усіма іншими особливо здібні до занять. Їм нічого не треба крім того, щоб давали їм наукову поживу; ростуть вони самі, як благородні рослини. Потрібна лише розсудливість, щоб не дозволяти їм надто поспішатися, щоб передчасно вони не ослабли і не виснажилися.
20. По-друге, є діти, які мають гострий розум, але мляві, хоч і слухняні. Вони тільки потребують пришпорювання.
21. По-третє, є учні, які мають гострий розум і прагнуть до знання, але невгамовні і вперті. Таких звичайно в школах ненавидять і здебільшого вважають безнадійними; проте, коли їх належним способом виховувати, з них звичайно виходять великі люди…
22. По-четверте, є учні слухняні і охочі до навчання, але в’ялі і забарливі. І такі можуть іти слідами тих, хто йдуть попереду. Але для того, щоб зробити це для них можливим, треба спуститися до їх слабості, ніколи не переобтяжувати їх, не ставити до них надто суворих вимог, ставитися до них доброзичливо і терпляче або допомагати, підбадьорювати і підтримувати їх, щоб вони не занепадали духом. Нехай вони пізніше прийдуть до мети, зате вони будуть міцніші, як буває з пізнішими плодами.
23. По-п’яте, є учні тупі й, крім того, байдужі і в’ялі. Їх ще можна виправити, аби тільки вони не були вперті. Але при цьому потрібна велика розсудливість і терпіння.
24. На останньому місці стоять учні тупі з зіпсутою і злобною натурою; здебільшого ці учні безнадійні. Проте, відомо, що в природі для всього зіпсованого є протидіючі засоби, і неродючі з природи дерева, коли правильно їх посадити, стають родючими. Тому взагалі не слід втрачати надію, а треба добиватися усунути в таких учнів принаймні впертість. … Проте, серед тисяч навряд чи знайдеться хоч одна така звиродніла натура; це саме і є дивним доказом Божої благості.
26. …Все юнацтво з такими різними здібностями можна виховувати і освічувати одним і тим же методом.
30. …При вказаних вадах і відхиленнях здібностей скоріше можна допомогти, поки вони нові. Як на війні, поки бій відбувається правильним порядком, новобранці змішуються з старими солдатами, слабі – з міцними, ліниві – з рухливими і всі б’ються під одними і тими ж прапорами, за одними і тими ж наказами, а після перемоги кожний переслідує ворога, поки хоче і може, забирає здобич на своє бажання, так і в цьому науковому поході необхідно, щоб більш повільні змішувалися з більш швидкими, більш тупі – з більш розумними, уперті з слухняними і вчилися б за одними і тими ж правилами і прикладами доти, поки потребують керівництва. По закінченню ж школи нехай кожний вивчає і засвоює науки з тією швидкістю, з якою може.
З якою мудрістю треба діяти при змішанні здібностей різного характеру.
31. Вказане змішання я розумію не стільки щодо місця занять, а в далеко більшій мірі щодо надання допомоги: кого вчитель визнає більш здібним, до того він приєднує для навчання двох або трьох, що відстають; тому, у кого добрий характер, він доручає для нагляду і керування учнів гіршого норову. Таким чином, буде виявлене прекрасне дбання про тих і других; при цьому, звичайно, учитель повинен буде стежити за тим, щоб це робилося розумно.