- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
Піклування про дітей власне є справа батьків.
1. Показавши, що райські рослинки – християнське юнацтво, не можуть рости подібно до лісу, а потребують піклування, слід розглянути, на кого ж припадає це піклування. Найприродніше визнати, що припадає воно на батьків, щоб ті, кому діти завдячують життям, виявилися і джерелом для них розумного, морального і святого життя.
На допомогу їм, проте, даються шкільні учителі.
2. Однак, при різноманітності людей і їх занять рідко зустрічаються такі батьки, які могли б самі виховувати своїх дітей або за родом своєї діяльності мали б для цього потрібне дозвілля. Тому давно вже практикується порядок, при якому діти багатьох сімей доручаються для навчання спеціальним особам, які мають знання і серйозність характеру. Цих вихователів юнацтва звичайно називають наставниками, учителями, шкільними учителями, професорами, а самі місця, які призначені для спільних занять, називають школами, навчальними закладами, аудиторіями, колегіями, гімназіями, академіями та ін.
4. Для всякої християнської держави важливо,… щоб у всякому упорядкованому людському співжитті (чи буде то столиця, місто, чи село) була збудована школа як навчальний заклад для спільного виховання юнацтва.
8. …скрізь природа дає нам приклад того, що те, що росте у великому числі, повинне з’являтися в одному якому-небудь місці. Так, дерева у великій кількості ростуть у лісах, трава – на полях, риби плодяться у водах, метали лежать у надрах землі. І, коли в лісі ростуть сосни, кедри або дуби, то звичайно вони ростуть у великій кількості; при цьому інші породи дерев ростуть там не так уже добре…
9. …Садівник, наприклад, ідучи лісом і серед чагарників, наштовхнувшись де б не було на придатну для садіння рослину, не саджає її тут же, але, викопавши, переносить у фруктовий сад і там доглядає її, разом з сотнями інших. Так само, займаючись розмноженням риб для харчування, людина робить сажалки, ставки для них і дає їм можливість розмножуватися тисячами. І чим більший фруктовий сад, тим краще, звичайно, ростуть дерева; чим більша сажалка, тим більших розмірів риби. Тому як для риб повинні бути призначені ставки, для дерев – сади, так для юнацтва – школи.
Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
Школи повинні бути громадськими місцями для юнацтва.
1. З дальшого випливає, що в школи слід віддавати не тільки дітей багатих і знатних, а й усіх взагалі: знатних і незнатних, багатих і бідних, хлопчиків і дівчаток, у всіх містах і містечках, селах і селищах.
2. Всі люди, які тільки народилися, – народилися на світ з однією і тією ж головною метою: бути людьми, тобто розумними істотами, владарями тварин, яскравою подобою свого творця. Отже, всіх треба вести до того, щоб вони, належним чином ввібравши в себе науку, доброчесність і релігію, могли з користю пройти теперішнє життя і достойно підготуватися до майбутнього.
Особливо треба рішуче допомагати дітям тупим і злим від природи.
4. …деякі діти з природи тупі і нерозумні. Це ще більш рішуче вимагає універсальної культури умів. Хто з природи більш млявий і злий, той тим більше потребує допомоги, щоб, по можливості, звільнитися від тупості і нерозумства. І не можна знайти такого недоумства, якому зовсім уже не можна було б допомогти освітою. Як дірява посудина, яку часто миють, хоч і не держить води, але, все-таки, втрачає свій бруд і стає чистішою, так тупі і нерозумні люди, хоч би і не зробили ніяких успіхів в освіті, проте, пом’якшають характером настільки, що навчаться коритися державній владі і служителям церкви. Крім того, відомо з досвіду, що деякі надто мляві з природи, діставши наукову освіту, випереджали навіть людей обдарованих, бо, як справедливо сказав поет, „невтомна праця перемагає все”. … Одні розвиваються швидко, але швидко слабнуть і до деякої міри тупіють, а інші спочатку бувають тупими, а потім швидко і потужно розвиваються. У фруктових садах ми любимо мати не тільки дерева, які рано приносять плоди, але й такі, які родять серед літа і пізніше, бо все в свій час знаходить свою хвалу і коли-небудь, хоч і з запізненням, показує, що існувало воно не даремно.
Чи слід також і жіночу стать допускати до вивчення наук ?
5. Не можна дати ніякої достатньої підстави, чому б і слабу стать треба було б зовсім усунути від наукових занять (чи викладаються вони латинською мовою, чи рідною). Жінки – також образ Божий. Однаково причетні вони благодаті і царству майбутнього віку. Однаково вони обдаровані (часто більш, ніж наша стать) умом гострим, який сприймає мудрість. Однаково їм відкритий доступ до найвищих становищ, бо часто самим Богом вони закликалися до управління народами, до того, щоб давати рятівні поради царям і князям, до вивчення медицини, до інших справ, корисних для людського роду…