- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
Схожість людини з рослиною.
1. З сказаного виходить, що людина і дерево щодо цього схожі. Адже, родюче дерево (яблуня, груша, смоківниця, виноградна лоза) хоч і може рости залишене само на себе, але як дика рослина вродить і дикий плід; для того ж, щоб воно дало смачні і солодкі плоди, потрібно, щоб умілий садівник його посадив, поливав і розчищав. Хоч людина, як і всяка істота, сама набуває свій образ, все-таки без попереднього прищеплення живців мудрості, моральності і благочестя вона не може стати істотою розумною, мудрою, моральною і благочестивою…
Все найлегше формується в ніжному віці.
4. Природа всіх істот, які народжуються, така, що вони є гнучкі і найлегше приймають форму, поки вони в ніжному віці; зміцнивши, вони не піддаються формуванню. М’який віск можна ліпити, даючи йому нову форму, але, коли він затвердне, то його легше перетворити в порошок. Молоде дерево можна садити, пересаджувати, підчищати, згинати як завгодно; але, коли воно виросло, цього неможливо зробити. Так, як хто хоче зігнути з дерева лук, йому треба взяти дерево зелене й молоде; не можна зігнути старе, сукувате дерево. Свіжі яйця при висиджуванні легко зогріваються і дають пташенят; від старих яєць марно буде сподіватися цього.
Так само формується і сама людина.
5. Все це, очевидно, в такій же мірі стосується і до самої людини. У неї мозок (як ми вже сказали), сприймаючи ті образи речей, які попадають в нього через органи чуттів, схожий на віск, в дитячому віці взагалі вологий і м’який і здатний сприймати всі предмети, які трапляються; потім, поволі він висихає і твердне, так що, як показує досвід, речі опечатуються і відображаються на ньому з великою трудністю. Звідси відомий вислів Ц и ц е р о н а: „Діти швидко схоплюють незчисленну кількість предметів”. Таким чином, і руки, і всі інші члени тільки в дитячі роки можуть пристосовуватися до ремесел і робіт, поки мускули ще гнучкі. Хто має стати хорошим писарем, художником, кравцем, ковалем, музикантом та ін., – повинен займатися цим з юних років, коли уява ще жвава, а пальці гнучкі, інакше він ніколи не оволодіє своїм предметом. Так само і коріння благочестя слід насаджувати в серці кожного з ранніх років. У кому ми бажаємо гармонійно розвинути елегантний норов, над тим треба працювати в ніжному віці…
Тільки те тверде, що засвоюється в дитинстві.
7. Тільки те в людині тверде й стійке, що вона вбирає в себе в юному віці. Це ясно з тих же прикладів. Навіть розбита посудина зберігає запах, яким вона просякла при першому вживанні. Дерево, яке розкинуло своє гілля в ніжному віці вгору, вниз, в боки, так і зберігає їх протягом сотень років, поки його не зрубають. Шерсть так міцно задержує фарбу, якою вона була спочатку пофарбована, що перефарбувати її не можна. Дерев’яний обід на колесі, затверднувши, скоріше розлетиться на тисячу шматків, ніж стане прямим. Таким же чином і в людині перші враження такі стійкі, що було б чудом, якби вони змінилися. Тому надзвичайно розумно, щоб вони внадрювалися в юному віці згідно з вимогами істинної мудрості.