- •Марк фабій квінтіліан (42 – 118)
- •Про виховання оратора у ранньому віці навчання повинно мати характер забави
- •Де краще вчити – дома чи в школі
- •Необхідно знати природу дитини
- •Проти тілесних покарань
- •Франсуа рабле (1494 – 1553)
- •Гаргантюа і пантагрюель Як виховувався Гаргантюа
- •Мішель монтень (1533 – 1592)
- •Досліди
- •Томас мор (1478 – 1535)
- •Томазо кампанелла (1568 – 1639)
- •Місто сонця
- •Відання правителя Любові
- •Обрання найвищого правителя
- •Спільність життя та занять
- •Ян амос коменський (1592 – 1670)
- •В е л и к а д и д а к т и к а, щ о м і с т и т ь універсальну теорію учити всіх усього,
- •Привіт читачам
- •Користь дидактики
- •Розділ іv є три ступені готування до вічності: пізнання себе (і разом з собою – усього), керування собою і прагнення до Бога
- •Розділ V Насіння освіти, доброчесності і благочестя закладене в нас від природи
- •Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
- •2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
- •4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
- •1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
- •2. Багаті й бідні.
- •3. Начальники і підлеглі.
- •Розділ vіі Освіта людини з найбільшою користю відбувається в ранньому віці. Вона навіть тільки в цьому віці і може відбуватися
- •Розділ vііі Юнацтво повинне здобувати освіту спільно, і для цього потрібні школи
- •Розділ іх Школам потрібно доручати всю молодь тієї і другої статі
- •Розділ х Навчання в школах повинне бути універсальним
- •Розділ хіі Школи можна перетворити на краще
- •Розділ хvі Загальні вимоги навчання і вчення, тобто як навчати і вчитися
- •Розділ хvіі Основи легкості навчання і вчення
- •Розділ хvііі Основи міцності (грунтовності) навчання і учіння
- •Розділ хіх Основи найкоротшого шляху навчання
- •Розділ хх Метод наук зокрема
- •Розділ ххvі Про шкільну дисципліну
- •Розділ ххvіі Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів
- •Джон локк (1632 – 1704)
- •Думки про виховання Фізичне виховання
- •Виховання характеру
- •Розумовий розвиток
- •Жан жак руссо (1712 – 1778)
- •Еміль, або про виховання к н и г а п е р ш а виховання немовлят
- •К н и г а д р у г а виховання дитини до 12-ти років
- •К н и г а т р е т я виховання підлітка
- •К н и г а ч е т в е р т а виховання юнака
- •Йоганн генріх песталоцці (1746 – 1827)
- •Лінгард і гертруда
- •19. Яку основу повинна мати гарна школа.
- •20. Основа доброї школи – те саме, що й основа людського щастя, і є не що інше, як справжня мудрість життя.
- •67. Організація школи.
- •68. Подальше впорядкування школи.
- •69. Слово Боже – це істина.
- •70. Щоб бути справді добрим, треба вдаватися суворим.
- •84. Виховання і тільки виховання – мета школи
- •Фрідріх адольф вільгельм дістервег (1790 – 1866)
- •Керівництво для освіти німецьких вчителів і. Правила навчання, що стосуються учня як суб’єкта навчання.
- •1. Н а в ч а й п р и р о д о в і д п о в і д н о !
- •2. К е р у й с я п р и н а в ч а н н і п р и р о д н и м и с т у п е н я м и
- •3. П о ч и н а й н а в ч а н н я, в р а х о в у ю ч и р і в е н ь р о з в и т к у
- •4. Н е в ч и т о м у, щ о д л я у ч н я, д о к и в і н ц е в ч и т ь,
- •5. Н а в ч а й н а о ч н о !
- •6. П е р е х о д ь в і д б л и з ь к о г о д о д а л е к о г о,
- •7. В е д и н а в ч а н н я н е н а у к о в и м,
- •8. П е р е с л і д у й з а в ж д и ф о р м а л ь н у м е т у
- •9. Н і к о л и н е у ч и т о м у,
- •10. Т у р б у й с я п р о т е, щ о б у ч н і н е з а б у в а л и т о г о,
- •11. Н е м у ш т р у в а т и, н е в и х о в у в а т и і о с в і ч у в а т и
- •12. П р и в ч а й у ч н я п р а ц ю в а т и, з м у ш у й й о г о
- •13. Р а х у й с я з і н д и в і д у а л ь н і с т ю т в о ї х у ч н і в !
- •Іі. Правила навчання, що стосуються навчального матеріалу, об’єкта
- •1. Р о з п о д і л я й м а т е р і а л к о ж н о г о н а в ч а л ь н о г о
- •2. З а т р и м у й с я г о л о в н и м ч и н о м н а в и в ч е н н і о с н о в !
- •3. П р и о б г р у н т у в а н н і п о х і д н и х п о л о ж е н ь
- •4. Р о з п о д і л я й к о ж н и й м а т е р і а л н а в і д о м і с т у п е н і
- •5. В к а з у й н а к о ж н о м у с т у п е н і о к р е м і ч а с т и н и
- •6. Р о з п о д і л я й і р о з м і щ у й м а т е р і а л т а к и м ч и н о м,
- •7. П о в’ я з у й с п о р і д н е н і з а з м і с т о м п р е д м е т и !
- •8. П е р е х о д ь в і д п р е д м е т а д о й о г о п о з н а ч е н н я,
- •9. В р а х о в у й п р и в и б о р і м е т о д у н а в ч а н н я
- •12. З м і с т н а в ч а н н я п о в и н е н в і д п о в і д а т и
- •Ііі. Правила навчання відповідно до зовнішніх умов, часу, місця, положення і т.Д.
- •1. П р о х о д ь з і с в о ї м и у ч н я м и п р е д м е т и
- •2. Р а х у й с я з (г а д а н и м) м а й б у т н і м с т а н о в и щ е м
- •3. Н а в ч а й к у л ь т у р о в і д п о в і д н о !
- •Іv. Правила навчання, що стосуються вчителя
- •1. Н а м а г а й с я з р о б и т и н а в ч а н н я з а х о п л ю ю ч и м
- •2. Н а в ч а й е н е р г і й н о !
- •3. З м у ш у й у ч н я п р а в и л ь н о у с н о в и к л а д а т и
- •4. Н і к о л и н е з у п и н я й с я!
- •Георг кершенштейнер (1854 – 1932)
- •Школа майбутнього – школа праці
- •Джон дьюї ( 1859 – 1952)
- •Школа і суспільство Розділ другий
- •Адольф фер’єр (1879 – 1960)
- •Характеристика «нових шкіл»
Розділ vі Людині, якщо вона повинна стати людиною, необхідно здобути освіту
Насіння не є ще плід.
1. Насіння знання, моральності, благочестя дає, як ми бачили, природа, але вона не дає самого знання, доброчесності, благочестя. Це набувається за допомогою молитви, вчення, діяльності. Дуже влучно, тому, хтось визначив людину як істоту, здібну до навчання, бо ніхто не може стати людиною, коли його не вчити.
Щоб людина стала людиною, вона повинна здобути освіту, що доводиться: 1. На прикладі інших створінь.
3. …нехай ніхто не думає, що справжньою людиною можна стати, не навчившись діяти, як людина… Це ясно з прикладу всіх створінь, які, хоч і призначені бути корисними людині, але стають такими тільки бувши пристосованими для цього рукою людини. Так, наприклад, каміння дане для того, щоб служити для спорудження будинків, башт, мурів, колон та ін., але воно служить для цієї мети лише тоді, коли воно нами наламане, обтесане, поскладане. …кінь з природи придатний для воєнної справи, віл – для запрягання, осел – для носіння тягарів, собака – для охорони і полювання, сокіл і яструб – ловити птахів та ін. І все-таки, якщо кожну з цих тварин ми не привчимо до властивого їй діла вправою, то користі з них буде мало.
2. На прикладі самої людини щодо її тілесної сторони.
4. Людина щодо тіла створена для праці. Але ми бачимо, що разом з нею народжується також здатність до цього: людину треба поступово вчити і сидіти, і стояти, і ходити, і рухати руками для роботи…
4. І тому, що приклади показують, що людина без виховання стає не чим іншим, як тільки звірем.
6. Є приклади того, як деякі люди, що вкрадені були в дитинстві дикими тваринами і виросли серед них, знали нічим не більше звірів. Мало того, мовою, рухами ніг і рук вони нічим не відрізнялися від звірів, як тільки знову через деякий час не попадали в середовище людей.
1. Виховання потребують і тупі, і обдаровані.
7. …о с в і т а н е о б х і д н а в с і м. Якби тепер ми оглянули різні якості людей, то знайшли б те саме. Адже, хто усумнився б у тому, що виховання необхідне людям т у п и м, щоб звільнити їх від природної тупості? Але справді далеко більше потребують виховання люди о б д а р о в а н і, бо діяльний ум, не бувши зайнятий чим-небудь корисним, займеться некорисним, пустим і згубним.
Чим родючіше поле, тим більше родить воно тернину і чортополох. Так і видатний ум, повний пустими мріями, коли не засіяти його насінням мудрості і доброчинностей.
2. Багаті й бідні.
8. Чим є багаті без мудрості, як не відгодованими висівками свинями, чим виявляються бідні без розуміння речей, як не ослами, засудженими носити тягарі? Що таке красивий неук, як не прикрашений пір’ям папуга або, як сказав хтось, золоті піхви, в які вкладено свинцевий меч.
3. Начальники і підлеглі.
9. Щодо тих, хто коли-небудь має управляти іншими – царів, князів, магістратів, пастирів церкви і вчених – то їм, насамперед необхідно пройнятися мудрістю, так само як провідникові треба мати очі, перекладачеві – мову, трубі – звук, мечу – вістря. Так само треба освічувати й підлеглих, щоб вони вміли розумно коритися мудрим правителям не з примусу, не з ослячої покірливості, а добровільно, з любові до порядку. Адже, розумним створінням треба управляти не криками, в’язницею, киями, але спираючись на розум.
Отже, всі без винятку.
10. Отже, нехай буде встановлено: всім, породженим людьми, безумовно необхідне виховання для того, щоб вони були людьми, а не дикими тваринами, не нерухомими колодами. Звідси виходить і те, що кожний настільки перевищує інших, наскільки він більше від інших вправляється.