- •Модуль №1
- •Тема №1:
- •Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.1. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.2. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки
- •1.3. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.4. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками
- •1.5. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.6. Класифікація методів збору та/інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.7. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема №2: психологічний аналіз особливостей емоційної сфери студента
- •1.1. Емоції в житті студента
- •Категорії емоціогенних ситуацій
- •1.2. Особливості емоційних станів в студентський період
- •Тривожність і тривога
- •Фрустрація
- •Агресія
- •Ригідність та подібні до неї явища
- •1.3. Емпатія як соціально-психологічна властивість особистості
- •2 Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •2.1 Психологічна характеристика студенства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •2.2 Суперечливості та кризи студентського віку
- •2.3 Вищій навчальний заклад — один із провідних чинників соціалізації особистості студента як фахівця.
- •2.5 Типологічні особливості сучасних студентів
- •Тема № 3: професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення студентського віку
- •3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Рекомендації студентові щодо власного професійного зростання:
- •Тема №4:
- •4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •4.3. Міжособистісні стосунки у студентській групі
- •4.4. Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера
- •4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Функції студентського самоврядування:
- •Модуль № 2 тема № 1.1 психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема № 1.2 : психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема № 1.3.: психологія виховання студентської молоді
- •Тема № 2.1.: Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •Тема № 2.2.: психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та стратегії вирішення
- •Тема № 3: Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи План:
- •Література:
- •1. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача
- •2. Педагогічна творчість та її особливості
- •I. Особистісні здібності:
- •II.Дидактичні здібності:
- •III. Організаційно-комунікативні здібності:
- •3. Професіоналізм особистості викладача
- •Індивідуальний стиль педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його “я-концепції”
- •4. Авторитет викладача
- •5. Типологія викладачів
4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
Мені не було коли проводити детальні
співбесіди... Тому я придумав власний
метод відбору: шукав людей, які
ще в коледжі були капітанами
студентських команд... Такі люди
були вродженими лідерами.
Джек Ояек , американський бізнесмен
Перебудова нашого суспільства має вплив і на життя студентства, зокрема студентських груп. Давні традиції їхньої діяльності зруйновані (комсомол, студентські загони, допомога сільському господарству, шефство над дитячими будинками, зустрічі з видатними діячами культури, мистецтва тощо). У нинішніх умовах студентське самоврядування е середовищем найбільш активного формування творчої активності, навичок організаційної і виховної роботи, управлінської діяльності.
Зараз життя та діяльність групи дещо обмежена навчальною роботою студентів. Подекуди виникає недооцінка ролі групи у вихованні особистості фахівця (що важливо і для майбутнього педагога). Можливо, тому процес формування студентського колективу дещо уповільнюється. Лише 45% студентів наприкінці першого курсу вважають, що група стала колективом. І на останніх курсах колектив знову руйнується через багато причин.
Фахівці з вищою освітою - це майбутні керівники виробничих колективів (педагог - керівник дитячих колективів). Важливою передумовою підготовки до реалізації цієї професійної функції є участь студентів у студентському самоврядуванні. Зараз студентське самоврядування слугує цілям реформування вищої школи та всіх сторін студентського життя. У зв'язку з цим зростає роль органів студентського самоврядування у формуванні професійних та організаторських якостей особистості кожного студента.
Треба звернути особливу увагу на роль органів самоврядування в організації студентських колективів: від активу групи до університетських органів самоврядування (наприклад, студентський профком) і навіть місцевих (наприклад, орган студентського самоврядування в м. Києві). Діяльність органів студентського самоврядування сьогодні спрямована на різні сторони життя у вищій школі.
Самоврядування - це гнучка динамічна система, яка грунтується на поєднанні адміністративних і суспільних студентських інституцій (старостат, студентський профком, студентська дирекція тощо). Органи самоврядування розраховані на широке залучення членів студентського колективу до вирішення питань його життєдіяльності.
Підвищення ролі студентського самоврядування є відображенням процесу гуманізації і демократизації суспільства загалом і системи вищої освіти зокрема. Участь студентів в органах студентського самоврядування - важливий засіб формування громадянської свідомості, соціальної активності, відповідальності та ін. І (с прискорювач соціального розвитку особистості майбутнього керівника.
В органах студентського самоврядування беруть участь і викладачі, що має значення для передачі досвіду старших молодшим.
Головним спрямуванням діяльності самоврядування мусить бути також навчальний процес і а наукова діяльність студентів. Студенти повинні виявляти творчу активність, мати почуття господаря в групі, інституті, університеті.
Розпочинати самоврядування треба зі студентської групи. Через групу потрібно вести суворий та об'єктивний облік ставлення кожного студента до навчання, призначення або зняття стипендії, поселення в гуртожитку та ін. Група повинна мати можливість обирати та переобирати старосту, визначати, хто достойний працювати за індивідуальним планом або достроково складати сесію. Можна назвати три основні сфери участі студентів в управлінні вищим навчальним закладом:
включення студентів у ради інституту (факультету), університету;
самоврядування у виробничому і навчально-виховному процесі групи;
3. самоврядування у сфері побуту та відпочинку. Самоврядування у студентській групі має допомагати виконанню кожним членом групи своїх навчальних обов'язків, сприяти професійному І зростанню майбутніх фахівців, коригувати групові настанови і міжособистісні взаємини, підтримувати позитивний мікроклімат, облагороджувати групові традиції та ін.
Буває, що ідеї, пропозиції подає куратор групи, кафедра або деканат, але вони повинні бути ще прийняті групою. Важливо, щоб турбота про інтереси групи та кожного її члена стала турботою і власною справою кожного члена активу (староста, профорг, відповідальний за окремі ділянки роботи, неофіційний лідер та ін.).
Згідно з Законом України «Про вищу освіту» завданням студентського самоврядування є «забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу; забезпечення виконання студентами своїх обов'язків; сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності; сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами».
