Тема 14. Правова охорона пам’яток історії та культури

Правова охорона пам’яток у незалежній Україні. Закони “Основи законодавства України про культуру” (14.02.1992р.). “Про основи містобудування” (16.11.1992р.), “ Положення про Державний реєстр національного культурного надбання”, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1992 р.

Закони України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”, “Про музеї та музейну справу”, “Про ввезення, вивезення і повернення культурних цінностей” (21.09.1992 р.), “Про природно-заповідний фонд України”, “Про архітектурну діяльність”, “Земельний кодекс України” (25. 10. 2001 р.).

Закон України “Про охорону культурної спадщини” (2000 р., зміни 2001–2002 рр.): визначення термінів, класифікація об’єктів культурної спадщини, управління охороною культурної спадщини, забезпечення охорони пам’яток, захист традиційного характеру середовища та об’єктів культурної спадщини, відповідальність за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, міжнародні договори у сфері охорони культурної спадщини, державна реєстрація об’єктів культурної спадщини, особливості здійснення права власності на пам’ятки.

Закони України “Про тимчасову приватизацію пам’яток культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини”.

Тема 15. Збереження пам’яток історії та культури

Причини старіння, пошкодження і втрат пам’яток. Нерухомі й рухомі пам’ятки. Агресивні впливи зовнішнього середовища. Геологічна основа пам’ятників. Гідрологічні і біологічні впливи. Впливи антропогенної діяльності. Культурні цінності і воєнні конфлікти. пам’ятники і соціальне середовище. Порушення законодавства.

Науковий пошук, виявлення і облік нерухомих пам’яток. Мета наукових досліджень пам’яток. Археологічні дослідження. Пошук. Виявлення нових пам’яток. Методика виявлення нерухомих пам’яток. Наукова інвентаризація пам’яток. Обміри пам’яток. Фотофіксація. Визначення культурної цінності нерухомої пам’ятки. Збір культурних цінностей. Значення обліку пам’яток. Паспорт.

Профілактика збереження, охорона і відновлення пам’ятників. Засоби профілактики. Обмеження вимог щодо використання пам’яток. Технічні умови утримання пам’яток. Види виробничо-реставраційних робіт. Діагностика старіння і деформацій, ремонт, консервація пам’яток. Пристосування пам’яток для корисних цілей. Реставрація нерухомих пам’яток. Реконструкція, відновлення і відтворення. Ремонтні і будівельні роботи.

Тема 16. Міжнародне співробітництво у справі охорони та збереження пам’яток

Зарубіжний досвід міжнародного співробітництва: Гаазька конференція миру 1899 р. Друга Гаазька конференція з питань охорони пам’яток у Брюге (1937 р.). “Вашингтонський пакт” (1935 р.): угода про охорону історичних, архітектурних пам’яток, музеїв, наукових закладів 20 країн Латинської Америки. УРСР – член ЮНЕСКО (1954 р.). “Міжнародна конференція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту”, Гаага, 1954 р. (УРСР ратифіковано 1957 р.). Початок роботи постійного представника УРСР при ЮНЕСКО (1962 р.). Рекомендації ЮНЕСКО про заходи попередження, а також боротьбу із незаконним вивезенням та ввезенням історико-культурних цінностей. 1964 рік – рік охорони пам’яток. Діяльність Римського центру, Міжнародного союзу архітекторів, Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій, Міжнародного центру досліджень в галузі консервації і реставрації культурних цінностей, Міжнародної ради музеїв, Міжнародної ради архівів, Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС).

Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню та передачі прав власності на культурні цінності від 14.11.1970 р., та про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини від 16.11.1972 р. Занесення до списку всесвітньої спадщини Софіївського заповідника і Києво-Печерської лаври (1990 р.). Створення Українського національного комітету ІКОМОСу (1990 р.). Участь його членів у Генеральній Асамблеї ІКОМОСу. Дотримання принципів “Венеціанської Хартії” (1964 р.), “Флорентійської Хартії” (Міжнародна Хартія по охороні історичних садів та ландшафтів, 1981р.). “Міжнародної Хартії по охороні та використанню археологічної спадщини” (Лозанна, 1990р.).

Положення про порядок повернення культурних цінностей, які незаконно вивозяться і ввозяться, затверджене рішенням глав урядів держав – учасниць СНД 09.10.1992 р. Договір про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини. Ризька Хартія, укладена делегатами Естонії, Латвії, Литви, Білорусії та України, Канади, США, Великобританії, науково-практична конференція у Києві “Охорона і реставрація пам’ятників у світлі Закону України “Про охорону культурної спадщини”, організована УТОПІК, ІКОМОС, Управлінням охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища Київської міської держадміністрації у рамках Міжнародного дня пам’яток і пам’ятних місць (2001 р.). Київська резолюція 2002 р. міжнародного семінару “Проблеми та досвід збереження історичних територій та об’єктів культурної спадщини, спеціалістів із захисту історико-культурної спадщини з Вірменії, Австрії, Франції, Ізраїлю, Нідерландів, Польщі, Росії, Сербії, Чорногорії, США, України, Узбекистану. XIII Генеральна асамблея ІКОМОС.

Угода про співробітництво і співдружність між УТОПІК і Товариством опіки над пам’ятниками Польської республіки (1989 р.). Національний інститут пам’яток культури Болгарії (1957 р.). Співробітництво в галузі охорони і реставрації пам’яток України з АРС. Досвід пам’яткоохоронної діяльності в США, Англії, Канаді, Франції, Німеччині, Угорщині.