Змістовний модуль іі Охорона і збереження пам’яток історії та культури

Тема 12. Класифікація пам’яток

Основні види пам’яток історії: археології, пам’яток містобудування і архітектури, пам’ятки мистецтва, документальні пам’ятки.

Пам’ятки історії – приміщення, споруди, пам’ятні місця і предмети, пов’язані з важливими історичними подіями в життя народу, розвитком суспільства, держави, науки, техніки, культури і побуту, Великою Вітчизняною війною і т. д.

Пам’ятки археології – городища, кургани, залишки древніх поселень, укріплень, виробництва, каналів, доріг, давні місця поховань, кам’яні скульптури, наскальні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару давніх населених пунктів.

Пам’ятки містобудування і архітектури – архітектурні ансамблі, комплекси, історичні центри, квартали, майдани, вулиці, залишки давнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, а також пов’язані з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти.

Пам’ятки мистецтва – твори монументального, образотворчого декоративно-ужиткового та інших видів мистецтв.

Документальні пам’ятки – акти органів державної влади і органів управління, інші письмові і графічні документи, кіно-фотодокументи і звукозаписи, а також давні та інші рукописи і архіви, записи фольклору і музики, рідкісні друковані видання.

Тема 13. Традиції пам’яткоохоронної роботи на Україні

Археологічні пам’ятки. Поховання, стоянки поселення, скарби, предмети трипільської, ямної, Чорноліської, Сабатинівської, Буго-Дністровської, Дніпро-Донецької та інших культур. Мельгуновський курган. Мегалітичний комплекс на Дністрі. Давні поселення на Хортиці. Стародавні пам’ятки Києва.

Наслідки археологічних розкопок часів столиці Київської Русі. Монастирі, собори, церкви Києво-Руської доби. Городище русичів. Найдавніші вітчизняні писемні пам’ятки. Шанобливе відношення русичів до місць давніх поховань. Діяльність українських гетьманів у відбудові і спорудженні православних храмів. Гетьманські палаци і бібліотеки. Церкви козацької доби. Козацькі поховання. Хортиця. Літописи.

Перші археологічні музеї на Україні (поч. XIX ст.). Університетські музеї. Діяльність наукових товариств. (Одеське товариство історії та старожитностей, засноване 1839р.).

Київський комітет з розшуку старожитностей (1835 р.). Тимчасова комісія для упорядкування давніх актів (1843–1921 рр.). Київський центральний архів древніх актів (1852 р.). “Памятники изданные Временной комиссией для разбора древних актов”. Історичне товариство Нестора Літописця в Києві і Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка у Львові (1873 р.). Внесок у пам’яткоохорону діяльність Південно-Західного відділу географічного товариства в Києві ( 1873 р.), Таврійського товариства історії, археології та етнографії, Харківського наукового товариства (1887 р.), Тернопільського історико-краєзнавчого гуртка (1892 р.), Товариства дослідників Волині (1896 р.), Наукового товариства в Києві. Губернські вчені архівні комісії. Церковні історико-археологічні товариства, комісії. Київське товариство охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 р.).

Доля історико-культурної спадщини українського народу часів визвольних змагань (1917–1920 рр.). Функціонування в період революції, Першої світової і громадянської воєн, інтервенції Одеського товариства історії та старожитностей, Таврійської вченої комісії, Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва, історичного товариства Нестора Літописця, Центрального Комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва в Україні (1917 р.), Відділу охорони пам’яток старовини та музейної справи (1917 р.), Культурної комісії з питань повернення пам’яток з Росії (квітень 1918 р.).

Діяльність у справі виявлення, вивчення, охорони пам’яток у 1920-х р. Всеукраїнського комітету з охорони пам’яток мистецтва й старовини, секції охорони пам’яток старовини й мистецтва на Поділлі, Кабінету вивчення Поділля, Київського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва й побуту, Чернігівської підсекції охорони історичних пам’яток старовини і мистецтва комісії ВУАН, наукових товариств Полтави, Львова, Харкова, Кременчука, Вінниці, Катеринослава, Києва та ін.

Руйнування пам’яток архітектури (церков, соборів) у 1930-х р. Реорганізація структури краєзнавчих осередків у СРСР. Доля пам’ятників у роки Великої Вітчизняної війни. Діяльність Товариства дослідників української історії, письменства та мови в Ленінграді, українського товариства шанувальників вивчення Кубанської області. Спорудження в УРСР пам’ятників революціонерам, діячам більшовицької партії і держави.

Співробітництво Товариства охорони українських історичних пам’яток за кордоном (Прага, 1930–1940 рр.) з Українською установою довір’я в Празі, Українським музеєм визвольної боротьби в Празі, Українським історичним кабінетом у Празі. Українські церкви у Чехії, Український музей в Нью-Йорку, Музей імені Симона Петлюри в Парижі, Український музей в Свиднику (Словаччина), українські музеї Канади, Австралії. Ліквідація у Празі в повоєнний час Товариства охорони українських історичних пам’яток та Українського музею визвольної боротьби.

Музеї народної архітектури і побуту в УРСР. Пожвавлення діяльності краєзнавчих музеїв у 1960-х роках. Створення Добровільного товариства охорони пам’ятників історії і культури УРСР (1966). Недоліки в охороні творів народного дерев’яного зодчества, археологічних пам’яток (Кримська, Миколаївська, Київська, Львівська області), відзначені в постанові Ради Міністрів УРСР 20.02.1967 р. Порушення в областях наказу Держбуду УРСР від 23.10.1967 р. в частині заборони художніх цінностей із монастирів, церков, замків без дозволу цього відомства. Пам’яткоохороне законодавство Радянської України. Постанова Ради Міністрів УРСР від 20.02.1967 р. №125 “Про стан і заходи по дальшому поліпшенню охорони та збереження пам’ятників архітектури, мистецтва, археології та історії в УРСР”. Закон УРСР “Про охорону та використання пам’ятників історії та культури” від 13.07.1978 р.

Облік, реставрування основних груп пам’ятників історії і культури в 1970–1980-х рр. Археологічні розкопки. Увічнення подій і відомих діячів історії у меморіальних дошках, монументах, обелісках. Відкриття меморіалів Великої Вітчизняної війни. Проблеми передачі пам’яток архітектури релігійним громадам, зняття монументальних пам’ятників на рубежі 80–90-х років. Націоналізація архівних документів Компартії України.

Відкриття пам’ятників, меморіальних дощок, обелісків, музеїв національної історії. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців, Спілки архівістів України. Передача в держархіви справ на реабілітованих у 1920–1980-х рр. осіб.

Стан містобудівної спадщини Києва. Культові споруди міст України. Почаївські гори. Залишки Ольвії. Стан пам’яток археології. “Чорна археологія”. Палац кримських ханів у Бахчисараї. Пам’ятки Переяслава-Хмельницького. Мала Хортиця. Пам’ятки Шевченківського краю. Підготовка багатотомного “Зводу пам’яток історії та культури України”. Наукові конференції пам’яткознавців. Зняття з обліку ряду історико-революційних пам’ятників. Проблема збереження пам’яток архітектури і археології в умовах приватизаційних процесів.

Діяльність Товариства охорони пам’ятників і культури Української РСР в 1960–1980-х рр.: підготовка пропозицій щодо ремонту, реставрації та відкриття пам’ятників, проведення науково-практичних конференцій, видання збірників, статей, брошур, буклетів, путівників.

З’їзди УТОПІК. Діяльність обласних організацій. Пленуми УТОПІК. Засідання Колегії Головної ради Товариства. Червона Книга культурної спадщини України. Заходи до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Часописи “Вісник УТОПІК”, “Відлуння віків”, “Пам’ятки України”.

Розгляд Верховною Радою України питань охорони і збереження пам’яток історії і культури. Контроль за виконанням відповідного законодавства. Затвердження програм.

Парламентські слухання. Діяльність комітету ВР з питань культури та духовності. Укази Президента України. Функції Кабінету Міністрів України в організації пам’яткоохоронної діяльності. Постанова уряду від 09.09.2002 р. про затвердження комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003–2010 рр.

Діяльність Міністерства культури України. Процес створення Державної служби охорони спадщини. Проблеми підготовки фахівців археологів, музейників, етнографів, реставраторів, архітекторів, істориків, мистецтвознавців, пам’яткоохоронців у вищих навчальних закладах системи Міністерства вищої освіти та науки України. Координуючі функції місцевих органів влади (держадміністрації та виконкоми і ради) в пам’яткоохоронній діяльності управлінь та відділів культури і туризму і архітектури та містобудування. Держархіви областей. Державні краєзнавчі музеї. Співробітництво державних структурі з УТОПІК, церковними організаціями у пам’яткоохоронній діяльності. Функції правоохоронних структур у охоронні історико-культурної спадщини (МВС, прокуратура, суди).

Труднощі у вирішенні державними структурами на початку XXI ст. проблем охорони та збереження пам’яток історії і культури в Києві, Луцьку, Кам’янець-Подільському, Одесі, Запоріжжі, Херсонській, Львівській, Волинській областях. Зменшення кількості зареєстрованих пам’яток на рубежі тисячоліть.