Тема 2. Історія музейної справи на Україні

Передісторія музеїв. Історія музейної справи – складова музеєзнавства. “Музеум”. Грецькі храмові зібрання мистецьких пам’яток. Збирання цінностей у країнах Стародавнього Сходу. Збірки коштовностей князів, вождів, купців, бояр. Періодизація передісторії музеїв. Давньосхідне збирання: Ассірія, Вавілон, Єгипет, Середня Азія.

Давньогрецьке збирання: узбережжя Середземного, Чорного, Каспійського морів, грецькі міста-поліси в Південно-Східній Європі і Малій Азії (у т.ч. в античних містах Північного Причорномор’я – Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї). Збірки творів мистецтва, кераміки. Колекції в давньогрецьких храмах-будівлях. Давньоримське збирання у Римській імперії, у т.ч. в античних містах Північного Причорномор’я. Перші каталоги і описи колекцій.

Середньовічне збирання (ІХ–ХVІІ ст.). Колекціонування в Київській Русі. Храми Русі. Десятинна церква. Софійський собор. Києво-Печерська, Троіце-Сергіївська лаври. Колекції в костьолах і церквах Франції, Італії, Німеччини, Англії.

Музейна справа в дореволюційній Росії: Оружейна палата, Кунсткамера, Ермітаж, Меморіальні музеї, Морський музей, Воєнно-меморіальна галерея героїв Вітчизняної війни 1812 р., університетські музеї, Історичний музей на Красній площі, провінційні музеї.

Історичні музеї в дореволюційній Україні. Миколаївський археологічний музей (1806 р.), Феодосійський музей старожитностей (1811), Одеський музей (1825), Керченський музей старожитностей (1826). Університетські музеї: археологічний (Харків), старожитностей, нумізматичний, образотворчих мистецтв (Київ). Міський музей у Києві, Чернігівський музей, Херсонський історико-археологічний музей, Херсонеський археологічний музей, Історичний музей у Катеринославі, панорама “Оборона Севастополя”, Музей Полтавського губернського земства, музеї Галичини.

Зародження етнографічного музеєзнавства в Україні. Народознавчі збірки музеїв Києва, Львова, губернських, повітових міст. Єлисаветградський музей.

Особливості розвитку музейництва в роки національно-визвольних змагань (1917–1921). Політика щодо пам’яток історії та культури України урядів Центральної Ради, УНР, УСРР, Гетьманату, Директорії. Питання взаємообміну культурно-мистецькими пам’ятками радянських України і Росії. Музеї політичного профілю з історії революції у 1920–30 рр. Труднощі розвитку українського музейництва у 1930-х рр. Виникнення та діяльність краєзнавчих музеїв (Уманський, Черкаський, Вінницький, Нікопольський, Путивльський та ін.). Музейне містечко в Києво-Печерській лаврі (музеї металопластики, станкового малярства, тканини та шитва, українського письма й друку, нумізматичний) у міжвоєнний час.

Евакуація музейних цінностей на схід у 1941–1942 рр. Втрати музейних предметів під час бомбардувань авіації, артилерійських обстрілів, краєзнавчий: історичний та етнографічний напрямки. Знищення в роки війни приміщень Київського, Харківського, Дніпропетровського, Чернігівського музеїв. Вивезення фашистами колекцій Державного історичного музею УРСР, Успенського собору Києво-Печерської лаври, руйнація музеїв Гоголя у Сорочинцях, Короленка в Полтаві. Збитки, завдані фашистами музеям Т. Шевченка в Каневі, краєзнавчим – у Полтаві, Житомирі, Новгород-Сіверську, Глухові. Відновлення експозицій у музеях звільнених областей.

Постанова Ради Міністрів УРСР “Про заходи до поліпшення охорони пам’яток культури на території УРСР” 1948 р. Відкриття музеїв, присвячених Великій Вітчизняній війні в Корсунь-Шевченківську, Краснодоні, Одесі, Севастополі, Ізмаїлі, Полтаві, під Києвом. Переяслав-Хмельницький історичний музей (1954 р.). Поширення громадських і народних музеїв історії міст, сіл, фабрик, заводів, колгоспів, шкіл, народної творчості.

Етнографічні музеї в Пирогово, Переяславі-Хмельницькому, в Західній Україні, народознавчі відділи краєзнавчих музеїв. Діяльність музеїв до ювілеїв Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Експозиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею (проблеми ремонту приміщення, відновлення обліку, експозиційних площ).

Особливості розвитку музеїв у роки незалежної України. Закриття музеїв революції, революційної слави, Леніна. Розширення комплектування етнографічними пам’ятками. Висвітлення в експозиційно-екскурсійній та публікаційній діяльності проблем історії національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., голодомору 1932–1933 рр., репресій радянських часів, відродження національно-культурних процесів часів незалежності. Нові музеї обласного центру і області (Олександрійський музей Миру, кіровоградські музеї літератури, музики, художні, громадські музеї історії пожежної справи, спорту, міліції, 11-ї школи).