Тема 9. Правовий захист пам’яток

Необхідно проаналізувати досвід радянського законодавства в пам’яткоохоронній галузі на прикладі УРСР. Крім Закону УРСР “Про охорону і використання пам’ятників історії та культури” від 13.07.1978 р.

Особливості правової охорони пам’яток у незалежній Україні характеризуються на прикладі законів “Основи законодавства України про культуру” (14.02.1992 р.), “Про основи містобудування” (16.11.1992 р.), “Про охорону культурної спадщини”, “Про Національний архівний фонд і архівні установи”, “Про музеї та музейну справу” (21.09. 1992 р.), “Про природно-заповідний фонд України”, “Про архітектурну діяльність”, “Земельний кодекс України” (25.10.2001 р.).

Тема 10. Традиції пам’яткоохоронної роботи на Україні

Дана тема передбачає вивчення питань створення і використання пам’яток у попередні часи. Зокрема, інтерес викликає їх місце в діяльності Одеського товариства історії і старожитностей, Київського комітету з розшуку старожитностей, Тимчасового комісія для упорядкування давніх актів, Історичного товариства Нестора Літописця в Києві, Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка у Львові, Південно-Західного відділу географічного товариства в Києві, Таврійського товариства історії, археології та етнографії, Харківського Наукового товариства.

Слід особливо зупинитися на долі пам’яток під час воєн, революцій, голодоморів, коли було завдано великих збитків культурній спадщині українського народу через вивезення і знищення історичних цінностей. У роки незалежності Україною укладено угоди з Росією, Німеччиною та ін. державами про їх повернення.

Методичні рекомендації до виконання завдань із самостійної роботи

Тема 1. Історіографія музеєзнавства (1990 – 2000-і роки)

Дане питання вимагає порівняльного аналізу змісту музеєзнавчих публікацій часів УРСР і незалежної України. У цьому ракурсі необхідно звернути увагу на дослідження ролі музеїв у останні близько двох десятиріч у навчально-виховному процесі в загальноосвітніх школах. Цій проблематиці передовсім приділяється помітне місце в спеціалізованій освітянській періодиці (“Освіта”, “Директор школи”, “Рідна школа”, “Освітянське слово” тощо). Головний акцент тут робиться на використання музейного потенціалу у вихованні національної свідомості підростаючого покоління.

У роки незалежності виходять у світ спеціальні музейні періодичні видання, зокрема, місячник “Український музей” (газета), тематичні випуски журналу “Культура. Історія. Традиції”, присвячені музеям окремих регіонів, у т. ч. Кіровоградщини (2004 р., № 6). Необхідно звернути увагу на збірники музеєзнавчих конференцій, спеціальні підручники. Інтерес викликають регіональні музейні видання (напр. “Кунсткамера Олександра Ільїна: Альбом”, вид. Кіровоградським краєзнавчим музеєм).

Тема 2. Історія музейної справи

Музейна справа в УРСР у 1950–1980-х рр. була підпорядкована завданням реалізації радянської ідеології з напрямків пропаганди перемоги у Великій Вітчизняній війні, переваг соціалістичного способу виробництва у місті й на селі, змагання, руху за комуністичну працю, досягнень у науці й техніці тощо. У цей час виникають характерні саме для України музеї під відкритим небом. Необхідно вивчити особливості цих народознавчих музеїв у різних регіонах республіки, зокрема в Наддніпрянщині та Західній Україні.

Вивчаючи розвиток історичних музеїв у роки незалежності України, необхідно враховувати моменти нігілістичного ставлення на поч. 1990-х рр. до музейних осередків революційної, бойової та трудової слави, які були ліквідовані чи перепрофільовані. Натомість створювалися народознавчі музеї, світлиці. Необхідно відмітити, що в цей час активно пропагуються предмети релігійних культів, народних свят.

У роки незалежності до музеїв приймаються речі видатних діячів національно-визвольних змагань (доцільно навести приклад по Кіровоградському краєзнавчому музею, де демонструється експозиція меморіальних речей В. Винниченка), матеріали з історії ОУН–УПА. Варто звернути увагу на динамічність реагування організаторів експозицій на сучасні події в незалежній Україні (виставки, присвячені річницям Конституції, Помаранчевої революції тощо).