Тема 2. Історія музейної справи

Підготовка до семінарського заняття передбачає акцентування уваги на неперервності багаторічних традицій розвитку музейної справи в Україні та за кордоном. При виступі на занятті необхідно називати приклади музейних збирань (давньогрецького, середньовічного) на території північного Причорномор’я.

При підготовці до питання “Музеї в дорадянській Україні” варто звернути увагу на вивезення до метрополії українських земель пам’яток історії та культури, зокрема, археологічних знахідок, в т. ч. з території, яка тепер входить до Кіровоградщини. При цьому варто зауважити, що музеї, які в XIX – на поч. XX ст. виникали на Україні, мали переважно локальний за змістом своїх збірок характер. Особливості розвитку музейництва в Радянській Україні в 1920-і роки пов’язані з політикою українізації, здійснюваною владою в ті часи. Необхідно звернути увагу на одержавлення музейної галузі, залучення до її діяльності провідних вітчизняних істориків, народознавців, краєзнавців. Складнощі розвитку музеїв у 1930-і роки обумовлені політичними репресіями, згортанням процесів коренізації. Варто зазначити, що одразу після цього збитків музейна галузь зазнала під час окупації. Особливістю того періоду є діяльність музеїв, які займалися краєзнавчо-етнографічними напрямками роботи, й за часів гітлерівської влади. Необхідно звернути увагу на формування музейних колекцій у ІІ пол. ХХ ст.

Тема 3. Комплектування, облік і зберігання фондів

Передовсім при вивченні питання організації комплектування фондів необхідно засвоїти основні його етапи (визначення тематики комплектування, підготовча робота, планування відряджень, експедицій, способи і місця збирання матеріалів, фотофіксація та обміри знахідок, дослідження в архівах, обстеження меморіальних місць, приватних колекцій, сільських осель).

Характеризуючи етапи комплектування варто головну увагу звернути на визначення предметів музейного значення як найважливіший серед завершальних етапів. Адже під час його власне й визначаються предмети, які мають бути взяті на облік (речові пам’ятки, писемні джерела, нумізматичні колекції, природничо-історичні пам’ятки, науково-технічні предмети, меморіальні, унікальні й рідкісні пам’ятки тощо).

При вивченні першого питання теми необхідно звернути увагу на роль обліку як первинної важливої форми зберігання фондів, що має низку різновидів (первинний, інвентаризація, каталогізація тощо). З цією ж метою, а також для ефективного пошуку інформації, створюється система науково-довідкового апарату музеїв (картотеки: топографічна, науково-інвентарна, систематична, тематична, предметна, хронологічна, іменна, географічна, ілюстративна). Звертається увага на можливості й реалізацію електронних систем обліку.

Необхідно засвоїти основні вимоги щодо забезпечення надійного збереження музейних фондів. Серед головних із них – зберігання предметів на різних носіях в окремих фондосховищах.

Тема 4. Експозиційна робота музеїв

При підготовці до семінару необхідно звернути увагу на різновиди експозицій залежно від їх завдань, етапи виставкової роботи (наукова підготовка, хронологічні межі, зміст структури, художнє оформлення, складання плану, тематична структура, тематико-експозиційний план, добір експонатів, виготовлення копій).

Важливе значення має оформлення виставки (колірне вирішення, пояснювальні тексти, етикетаж, монтаж). Заключним етапом є відкриття і фіксування експозиції. Необхідно знати, що при відкритті виставки бажана участь представників засобів масової інформації, громадськості, краєзнавців. Складається науковий звіт про відкриття експозиції. Необхідно зазначити, що виставка не є застиглим чинником. Вона може оновлюватися і доповнюватися. При відповіді доцільно наводити приклади експозицій, оглянутих студентами.