2. Підведення підсумків педагогічної практики

Після завершення практики студент обробляє зібраний матеріал і складає звіт, у якому подає аналіз всіх напрямів своєї роботи під час практики,характеризує повноту виконання завдань, труднощі, з якими стикався, вказує на досягнення та нереалізовані ідеї, визначає причини недоліків та упущень, намічає основні шляхи самовдосконалення.

Оцінювання результатів проходження практики проводиться з урахуванням результатів спостереження за діяльністю студента на основі:

визначення якості виконання кожного завдання;

аналізу професійних рис практиканта (дисциплінованість, уміння організувати власний робочий час, ініціативність, творче ставлення до справи та інші), його готовності надати допомогу працівникам дошкільного навчального закладу, управлінню освіти; департаменту вищої освіти МОН України, викладачам вищого навчального закладу;

оцінних суджень, висловлених методистами, адміністрацією, працівниками бази практики;

аналізу змісту та якості звітної документації студента;

самооцінки студентом ступеня своєї підготовленості до самостійної практичної діяльності та якості виконаної роботи.

За кожен вид педагогічної практики студентам виставляється диференційована оцінка.

Педагогічна практика завершується підсумковою конференцією. У ході конференції студенти звітують про свою роботу під час практики, дають узагальнений аналіз її результатів, обмінюються досвідом у формі презентації перебігу практики, обговорюють причини труднощів та висловлюють пропозиції щодо покращення практичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.

2. Зміст практик

2.1.Програма безвідривної педагогічної практики для студентів іі курсу (педагогічний компонент)

навчанням в університеті.

Основна метаданого виду практики полягає в ознайомленні студентів зі специфікою педагогічної діяльності, накопичення відповідних психолого-педагогічних спостережень для кращого осмислення змісту єдності педагогічної теорії та практики. Студенти мають усвідомити себе майбутніми вчителями, прийшовши в школу з цією думкою і позицією, що сприяє свідомому і цілеспрямованому професійно-особистісному саморозвитку.

Зміст роботи студентів. Безвідривна практика передбачає відвідування студентами базової школи протягом кількох тижнів (20 годин), яке передбачає: загальне знайомство з школою і класом; бесіди з класним керівником, ознайомлення з планом його роботи, з шкільною документацією.

Безвідривна педагогічна практика спрямована на формування умінь і навичок студентів:

• пов’язувати одержані теоретичні знання психолого-педагогічних дисциплін з конкретними умовами організації педагогічного процесу в навчально-виховному закладі;

• цілеспрямовано спостерігати та аналізувати педагогічний процес і педагогічні явища, що в ньому відбуваються;

• аналізувати діяльність класного керівника.

Протягом проходження безвідривної практики студент має працювати в декількох напрямках і виконати такі завдання:

1. Описати досвід діяльності класного керівника:

• проаналізувати педагогічні проблеми над якими працює загальноосвітня школа та конкретний клас;

• ознайомитися із всіма видами планування виховної роботи школи та зафіксувати структурні та змістові особливості плану роботи класного керівника;

• проаналізувати напрями діяльності класного керівника;

• проаналізувавши методику підготовки виховних заходів класним керівником;

• проаналізувати методи, форми виховної роботи класного керівника;

2. Ознайомитися і зафіксувати особливості організації діяльності органів учнівського самоврядування в школі й конкретному класі:

• проаналізувати положення про організацію учнівського самоврядування;

• дотримання принципу демократичності при обрані органів учнівського самоврядування;

• самостійність, ініціативність, цілеспрямованість діяльності учнівського самоврядування;

• проаналізувати структуру та план діяльності учнівського самоврядування.

• проаналізувати форми, методи організації діяльності учнівського самоврядування.

3. Проаналізувати виховний захід.

Методичні рекомендації для виконання завдань з безвідривної практики.

Завдання . Опис діяльності класного керівника.

Деякі поради до опису діяльності класного керівника:

При описі діяльності класного керівника доцільно керуватися такими основними вимогами до педагогічного досвіду, який повинен:

- відповідати сучасним вимогам до виховання підростаючого покоління за змістом;

- забезпечувати всебічний розвиток особистості;

- відповідати вимогам та досягненням сучасної педагогічної науки;

- передбачати раціональні шляхи, якими педагог досягає високих результатів;

- бути ефективним.

Опис діяльності класного керівника може мати таку схему:

- Тема досвіду, яка конкретизує проблему педагогічного пошуку.

- Актуальність, яка обумовлена потребами сьогодення.

- Провідна ідея, мета та завдання, на вирішення яких спрямована система виховної діяльності класу.

- Наукова обґрунтованість.

- Засоби, методи, форми реалізації поставленої мети та можливості їх впливу на гарантований результат.

- Послідовність педагогічних дій на всіх етапах виховного процесу, який розкриває особливості вирішення виховних завдань за конкретних умов.

- Використання та впровадження інноваційних технологій, нетрадиційних форм, методів виховання. Практична реалізація програм, проектів виховання. Організація превентивного виховання, здорового способу життя та змістовного дозвілля вихованців.

- Забезпечення умов діяльності органів учнівського самоврядування класу.

- Гармонізація сімейно-шкільного виховання. Інтеграція виховних зусиль класного керівника, педагогів, що працюють в класі, родини, соціокультурних систем.

- Моніторингові дослідження щодо рівня вихованості учнів, результативності та дієвості системи виховної діяльності класу.

- Ефективність технології управління (у межах класного колективу), яке забезпечує інтеграцію компонентів в цілісну систему виховної діяльності класу і розвиток цієї системи (діагностика, аналіз, організація та діяльність, контроль, регулювання, корекція виховного процесу), нестандартність у вирішенні завдань виховання.

- Дієвість системи виховної діяльності класу, її результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності класного керівника (модель ідеального учня, модель випускника, модель вчителя).

- Умови ефективного функціонування досвіду (особливості учнів, характеристика індивідуального стилю діяльності класного керівника, його професійно-педагогічна підготовка, навчально-матеріальна база, оснащеність виховного процесу).

- Адресна спрямованість досвіду, можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвіду для масового впровадження в загальноосвітніх закладах.

До опису діяльності класного керівника можуть бути подані інші матеріали, які розкривають сутність виховної системи класу, творчі здобутки та досягнення класного керівника.

Орієнтовний перелік додатків до опису виховної системи класу:

- Концептуальна модель системи виховної діяльності класу.

- Схема моделі системи виховної діяльності класу.

- Інші схеми, структури, графіки, які характеризують особливості, інноваційну спрямованість організації виховної діяльності класу.

- Цільові програми, проектно-модульні програми, проекти з різних напрямів виховної діяльності класу.

- Система розвитку учнівського самоврядування класу.

- Організація превентивного виховання. Система профілактики правопорушень.

- Моніторинг стану виховної діяльності класу. Аналіз її результативності.

- Системна робота з батьками, педагогізація батьківської громадськості. Діяльність клубів для батьків, для матусь, клубів вихідного дня.

- Система інтеграції зусиль всіх інститутів виховання, громади, влади з проблем створення здорового середовища життя учасників навчально-виховного процесу.

- Розробки практичних справ з учнями та їх батьками.

Завдання . Аналіз етичної бесіди.