- •Теоретична частина
- •1.1 Пірометри серії пд-4
- •Розрахункова частина
- •2.1 Розрахунок схеми сполучення
- •2.1.1 Підключення пірометрів
- •2.1.1.1 Основні співвідношення для розрахунку перетворювача струм-напруга.
- •2.2 Розрахунок фільтру
- •2.2.1 Розрахунок фільтру нижніх частот
- •2.2.1.1 Розрахунок фільтру першого порядку
- •2.3 Вибір ацп та розрахунок нормалізатора
- •2.3.1 Вибір ацп
- •2.3.1.1 Основні співвідношення для вибору ацп
- •2.3.2 Розрахунок нормалізатора
- •2.3.2.1 Основні співвідношення для розрахунку нормалізатора
- •2.3.2.1.1 Для неінвертуючого нормалізатора
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.3 Вибір ацп та розрахунок нормалізатора
2.3.1 Вибір ацп
2.3.1.1 Основні співвідношення для вибору ацп
Початковими даними для розрахунку є:
1. Клас точності перетворення – 0,1;
2. Вхідна напруга для заданого діапазону температур −10 В;
Розрахунок розпочинаю з визначення необхідної розрядності АЦП відповідно до заданого класу точності, а потім розраховую параметри нормалізатора.
1. Визначаю корисну роздільну здатність АЦП із заданою точністю:
.
Nn = (1/0,1)*100% = 1 000,
де – необхідне значення класу точності перетворювача.
2. Визначаю розподільну здатність АЦП, взявши максимальну похибку ±5 дискретів:
.
N = 1 000*5 = 5 000,
де - максимальна погрішність перетворювача (±5 дискретів).
Саме ближче значення до розрахованого є 213=8 192, таким чином роздільна здатність АЦП не може бути менша за 13 розрядів.
3. Задаю напругу повної шкали АЦП. Прийму одне із стандартних значень Uпш = 10 В.
4 За довідковими даними у якості АЦП обираю 14-ти розрядний АЦП типу AD9253. Мікросхема має наступні технічні параметри:
Кількість розрядів – 14; Потужність що споживається,мВт – 50;
Час перетворення, мкc – 25; Кількість каналів перетворення – 4.
Напруга живлення,В – 5; Вхідна напруга перетворення,В ‒ 0..10;
2.3.2 Розрахунок нормалізатора
2.3.2.1 Основні співвідношення для розрахунку нормалізатора
Початковими даними для розрахунку нормалізатора є:
1. Напруга на вході при максимальній температурі – 11,7 B;
2. Напруга на вході при мінімальній температурі – 4,7 В;
3. Знак і напруга повної шкали АЦП − +10 В.
Розраховую нормалізатор напруги, схема якого може бути спроектована таким чином, як представлена на рис.5.
Рисунок 5 ‒ Нормалізатор напруги - неінвертуючий суматор.
1. Визначаю напругу зміщення шкали нормалізатора. Напруга зміщення вибирається так, щоб напруга на виході нормалізатора при мінімальній температурі заданого діапазону дорівнювала 0 В.
Uзм = Utmin* Кп * Кф = 4,7*1*1 = 4,7 (В),
де Utmin − напруга при мінімальній температурі заданого діапазону, яка визначається при розрахунку перетворювача температури, Кп - коефіцієнт підсилення перетворювача, Кф - коефіцієнт підсилення фільтру.
2. Розраховую джерело Uзм, в якості якого може бути використаний параметричний стабілізатор. Задаю напругу джерела зміщення:
Uст. ном. = Uзм = 4,7 (В).
Вибираю відповідний стабілітрон з найбільш близькою напругою стабілізації (діод типу КС133А).
3. Задаю значення резистора R2, за допомогою якого підлаштовується напруга джерела зміщення. Набуваю типового значення:
R2 = 1 кОм = 1 000 (Ом).
4. Визначаю струм навантаження стабілітрона, як:
Ін = Uст. ном. / R2.
Ін = 4,7/1 000 = 4,7 (мА).
5. Визначаю баластний опір R1:
R1 = (Eвх. - Uст. ном.) / (Iст.ном.+ Ін ) = (10-4,7)/(10∙10-3+4,7∙10-3) = 430 (Ом),
де Eвх. − вхідна напруга джерела зміщення, Iст.ном. - робочий струм стабілітрона.
2.3.2.1.1 Для неінвертуючого нормалізатора
6. Визначаю опір R3, R4, R5:
Для зміщення діапазону вхідної напруги необхідно щоб виконувалася умова Uвих0 = - Utmin + Uзм = 0, тоді для неінвертуючого суматора можна записати:
.
R3=R4=R5 = 10 (кОм).
Для забезпечення рівності повинна виконуватися умова R3=R4=R5. Набув типового значення, яке рівне 10 кОм.
7. Визначаю необхідний коефіцієнт підсилення:
.
К = 10/(7×1×1) = 1,43.
де Uпш - напруга повної шкали АЦП (10 В), Кп - коефіцієнт підсилення перетворювача, Кф - коефіцієнт посилення фільтру.
8. Визначаю значення резисторів R6, R7, R8 з рівності:
Визначу значення опорів R6 і R8. Набуду значення опору R8 рівним R5, тоді для забезпечення 50 % діапазону регулювання коефіцієнта посилення номінал R6 буде рівний R8/2.
Отже,
R6 = R8/2 = 10 000/2 = 5 000 (Ом).
R7 = (R6+ R8/2) ×К = R8×К = 10 000×1,43 = 14 300 (Ом).
R8 = 10 000 (Ом).
9. Визначу комплектуючі елементи. У якості опорів виберу резистори загального призначення типу C2-29B, СП5-2В6 враховуючи маленькі струми та малу потужність вибираю опори 0,125 Вт. Для обраних опорів виберу 2-й клас точності, тоді номінали опорів відповідно будуть:
R1- C2-29B-0.125-360 Oм±10%
R2- C2-29B-0.125-1 кОм +10%
R3..R5- СП5-2В6-0.125-10 кОм +10%
R6- C2-29B-0.125-5 кOм±10%
R7-СП5-2В6-0.125-14,5 кОм +10%
R8- СП5-2В6-0.125-10 кОм +10%