- •6.090100 "Прикладне матеріалознавство"
- •Основна частина
- •1 Загальні положення
- •2 Завдання на курсову роботу
- •Завдання має вигляд
- •Приклад індивідуального завдання
- •3 Зміст і обсяг курсової роботи
- •3.1 Визначення бракаючих направляючих косинусів під час оброблення компонент тензора в новій системі координат
- •Визначення компонент тензора напруг у новій системі координат
- •Визначення величини головних напруг
- •3.4 Визначення напряму головних напруг
- •Визначення максимальних дотичних і октаедрічних напруг, інтенсивностей напруг
- •4 Вимоги до оформлення курсової роботи
- •Список літератури
- •39614, М. Кременчук, вул.. Першотравнева, 20
Визначення величини головних напруг
3.3.1 Знаходимо величину базисних інваріантів Т’
I1(Tσ) = -20,7+(-22)+(-0,8)=-43,5;
I2(Tσ) =(-20,7)·(-22)+(-22) ·(-0,8)+(-0,8) ·(-20,7)–2,12 –8,42 –(-4,1)2 =397,78;
I3(Tσ) =(-20,7)·(-22)·(-0,8)+2,1·(-4,1)·8,4–(-20,7)·8,42–(-20,7)·8,42 –(-22)·4,12-(-0,8) ·(-20,7)2 =1324,94.
3.3.2 Складаємо кубічне рівняння
σ3 - I1(Tσ)σ2 + I2(Tσ)σ – I3(Tσ) = 0 (3.3.1)
![]()
3.3.3 Кубічне рівняння загального вигляду (канонічне)
x3 + rx2 + sx + t = 0
потрібно подати як наведене
![]()
де
![]()
![]()
У даному
випадку
![]()
![]()
(3.3.2)
3.3.4 Визначаємо знак дискримінанта наданого рівняння
(3.3.3)
Дискримінант має бути завжди менше ніж 0, оскільки Т симетричний.
При Д<0 кубічне рівняння (3.3.2) має три дійсні корені 2.
![]()
3.3.5 Знаходимо корні наведеного рівняння (3.3.3). Виводимо допоміжні величини [2]
![]()
![]()
![]()
Тоді

3.3.6 Знаходимо корні канонічного рівняння (3.3.1)
![]()
σ1 = 17,067–14,5=2,57МПа;
σ2 = -12,34–14,5=-26,84 МПа;
σ3 =-4,72–14,5=-19,22 МПа.
3.3.7 Перевірка правильності розв’язання за базисним інваріантом
![]()
![]()
![]()
Найбільша
похибка
.
3.4 Визначення напряму головних напруг
Орієнтація головних напруг у просторі характеризується направляючими косинусами li, mi, ni де i – індекс головної напруги.
Потрібні за початковим тензором напруг у довільній системі координат і величині головних напруг визначити їх орієнтації в довільній системі координат.
Для визначення li, mi, ni потрібно використовувати рівняння напруг на похилому майданчику [3] спільно з рівнянням Ейлера. Після перетворень маємо
.
Під час розрахунку кожної трійки li, mi, ni брати два з трьох рівнянь напруг на похилому майданчику та рівняння Ейлера.
Приклад:
початковий тензор
![]()
Визначити
![]()
3.4.1 Визначаємо напрямок головної напруги σ1

Виразимо
та
через![]()

![]()

![]()
![]()
Знаходимо
![]()
![]()
Отримаємо два варіанти наборів направляючих косинусів:
-
1-й варіант
2-й варіант







3.4.2 Визначаємо направлення головної напруги σ2

Отримаємо два варіанти наборів направляючих косинусів:
-
1-й варіант
2-й варіант







3.4.3 Визначаємо направлення головної напруги σ3
![]()
![]()
![]()
Після розрахунків отримаємо
-
1-й варіант
2-й варіант







3.4.4 Проводимо перевірку правильності визначення величин направляючих косинусів. Дані заносимо до таблиці 3.
Таблиця 3.3 – Значення направляючих косинусів
-



Х
0,1378±0,3099
±0,9408
Y
0,8565
0,5143±0,0439
Z
±0,4979
0,7994±0,3363
Верхні знаки належать до 1-ого варіанту, нижні – до другого. Сума квадратів косинусів по стовпцях таблиці має дорівнювати (з урахуванням похибки обчислень).
Для вибору варіанту використовуємо умови ортогональності вісей 1, 2, 3
l1m1 + l2m2 + l3m3 = 0;
(
0,1378)(±0,3099)
+ (
0,8565)
(±0,5143) + (±0,4979)
(
0,7994)
= 0
Доданки взаємно скоротяться, якщо взяти 1-й або 2-й варіанти наборів направляючих косинусів. Вибираємо 1-й варіант.
