- •1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.2. Напрямки діяльності підприємств.
- •1.3. Правові основи функціонування підприємств.
- •1.4. Закон України „Про підприємства в Україні”. Господарський кодекс України.
- •1.5. Статут підприємства.
- •1.6. Колективний договір.
- •1.7. Класифікація підприємств.
- •2. Виробнича та загальна структура підприємства. Зовнішнє середовище господарювання.
- •2.3. Загальна структура підприємства.
- •2.4. Поняття організаційної структури та типи організаційних структур управління.
- •2.5. Вплив зовнішнього оточення на діяльність підприємств.
- •2.6. Мікро- та макросередовище та їхні чинники.
- •3. Виробнича програма та виробнича потужністі підприємства
- •3.2. Виробнича програма підприємства та порядок її розробки.
- •3.3. Основні показники плану виробництва продукції та методи їх визначення.
- •3.4. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.
- •3.5. Виробнича потужність підприємства: різновиди та визначення.
- •4. Основні виробничі фонди підприємства
- •4.2. Класифікація, склад та структура основних фондів.
- •4.3. Облік та планування основних виробничих фондів.
- •4.4. Види зносу основних фондів та порядок нарахування амортизації згідно діючого законодавства.
- •4.5. Показники використання основних виробничих фондів.
- •4.6. Основні напрямки поліпшення використання основних виробничих фондів.
- •5. Обігові кошти підприємства
- •5.2. Джерела формування обігових коштів підприємства.
- •5.3. Кругообіг обігових коштів.
- •5.4. Нормування обігових коштів.
- •5.5. Показники ефективності використання обігових коштів.
- •6. Нематеріальні ресурси та активи підприємств
- •6.2. Об’єкти промислової та інтелектуальної власності та інші види нематеріальних ресурсів.
- •6.3. Поняття та охорона права власності в Україні.
- •6.4. Оцінка та строки зносу нематеріальних активів.
- •Розділ 7. Інноваційні процеси на промисловому підприємстві. Капітальне будівництво
- •7.2. Вплив інновацій на виробничий процес.
- •7.3. Технічний розвиток підприємства та науково-технічний прогрес.
- •7.4. Організаційний прогрес, його сутність та напрямки.
- •7.5. Планування капітального будівництва та його значення для розвитку підприємства.
- •8. Персонал підприємства
- •8.2. Визначення чисельності персоналу.
- •8.3. Кадрова політика підприємства та її сучасні напрямки.
- •8.4. Прогресивні методи відбору кадрів.
- •8.5. Нормування праці.
- •8.6. Продуктивність праці та резерви її підвищення.
- •9. Мотивація та оплата праці
- •9.2. Сутність заробітної платні.
- •9.3. Політика оплати праці на підприємстві та державна політика оплати праці.
- •9.4. Форми та системи оплати праці.
- •9.5. Тарифна та безтарифна системи оплати праці.
- •9.6. Оплата праці через участь у прибутку.
- •10. Собівартість промислової продукції
- •10.2. Методи визначення собівартості продукції.
- •10.3. Класифікація витрат за економічними елементами.
- •10.4. Класифікація витрат за калькуляційними статтями.
- •10.5. Зміст і методика обчислення кошторису виробництва.
- •10.6. Зарубіжний досвід визначення витрат виробництва.
- •10.7. Шляхи зниження витрат на виробництво продукції.
- •11. Фінансові результати діяльності підприємств
- •11.2. Дохід підприємства.
- •11.3. Прибуток та його використання.
- •11.4. Структура балансу підприємства.
- •11.5. Рентабельність та її різновиди.
- •11.6. Фактори, що впливають на підвищення рівня рентабельності.
- •11.7. Оцінка та діагностика фінансового стану підприємства.
- •12. Якість продукції
- •12.2. Методи забезпечення та оцінки якості продукції.
- •12.3. Стандартизація продукції.
- •12.4. Державний нагляд за якістю продукції.
- •12.5. Внутрішньовиробничий технічний контроль якості.
- •13. Економічна та соціальна ефективність виробництва
- •13.2. Види ефективності виробництва.
- •13.3. Критерії і система показників ефективності виробництва.
- •13.4. Методи визначення ефективності нової техніки.
- •13.5. Оцінка соціальної ефективності виробництва.
- •14. Концентрація виробництва та розміри підприємства
- •14.2. Економічне значення концентрації виробництва.
- •14.3. Визначення оптимальних розмірів виробництва.
- •14.4. Показники рівня концентрації виробництва.
- •15. Спеціалізація та кооперування виробництва
- •15.2. Уніфікація продукції.
- •15.3. Планування рівнів стандартизації та уніфікації.
- •15.4. Кооперування виробництва.
- •15.5. Економічна ефективність спеціалізації.
15. Спеціалізація та кооперування виробництва
15.1. Основні напрямки спеціалізації виробництва.
15.2. Уніфікація продукції.
15.3. Планування рівнів стандартизації та уніфікації.
15.4. Кооперування виробництва.
15.5. Економічна ефективність спеціалізації.
15.1. Основні напрямки спеціалізації виробництва.
Розподіл праці в промисловості призводить до диференціації його окремих видів, а їх концентрація на основі збільшення обсягів кожного різновиду праці до економічно раціональних розмірів забезпечує масове повторення операцій і процесів, т.т. масового і спеціалізованого виробництва. Таким чином, спеціалізація, з одного боку, є наслідком суспільного поділу праці, з іншого, - результатом концентрації однорідного виробництва.
Спеціалізація виробництва здійснюється в трьох основних формах: предметна, подетальна, технологічна.
Предметна спеціалізація означає зосередження на виробництві певних видах продукції.
По детальна спеціалізація означає зосередження на виробництві певних агрегатів, напівфабрикатів, окремих технологічних процесах.
Технологічна спеціалізація означає виокремлення окремих фаз виробництва або операцій в самостійні процеси.
15.2. Уніфікація продукції.
Науково-технічний прогрес в промисловості характеризується з одного боку, збільшенням і частою зміною номенклатури виробляємої продукції, а з іншого боку, - посиленням спеціалізації, механізації і автоматизації виробництва з метою отримання більш дешевої продукції. Це протиріччя може бути вирішено на основі організації масового виробництва однотипних виробів або напівфабрикатів, яке безпосередньо пов’язане зі стандартизацією і уніфікацією.
Основна мета уніфікації – ліквідація невиправданої багатотиповості виробів однакового призначення і приведення їх до можливої однотипності способів виготовлення.
Застосування уніфікації і стандартизації веде до концентрації виробництва однорідної продукції на підприємствах, що забезпечує зростання виробництва, краще використання виробничих потужностей, ресурсів, а відтак – збільшення прибутку.
15.3. Планування рівнів стандартизації та уніфікації.
На розвиток і поглиблення спеціалізації виробництва має вплив рівень стандартизації. Чим вище рівень стандартизації, тим вище може бути рівень спеціалізації виробництва.
Для аналізу рівня спеціалізації необхідно обрати і обґрунтувати критерії, які повинні:
- давати однозначну абсолютну оцінку рівня спеціалізації, яка дозволить порівнювати в часі спеціалізацію одного підприємства з іншим;
- показувати відносний рівень економічної ефективності спеціалізації;
- реагувати на зміни технічного рівня виробництва;
- відрізнятися простотою розрахунку, планування і обліку;
- мати універсальний характер використання.
З урахуванням цих показників узагальнюючий критерій спеціалізації підприємства по відношенню до і-го типу визначається за формулою:
КСі = (Проф. Пр і * Станд і * Екон.еф і)/Техн. гот.підпр і
Узагальнюючий критерій спеціалізації знаходиться в межах від 0 до 1. Показники формули суворо залежать від аналізуємої виробничої системи і для кожного конкретного розрахунку можуть бути прийняті постійними.
Дотримання раціонального співвідношення рівнів стандартизації і спеціалізації виробництва дозволяє складати науково обґрунтовані, більш раціональні плани розвитку і поглиблення спеціалізації виробництва.