- •1. Культурологія як наука
- •2. Культура як предмет культурології
- •3. Методологічні підходи до вивчення поняття „культура”
- •4. Функція культури
- •5. Форми культури. Типи культур
- •1. Походження і головні етапи розвитку культури
- •2. Філософські концепції культури: просвітницькі концепції, культурологічні школи, еволюційні концепції
- •3. Ґенеза культури, мова культури
- •4. Функції мистецтва
- •5. Види мистецтва
- •6. Первісна культура та її місце в історії людства
- •7. Найдавніші релігійні вірування (тотемізм, фетишизм, анімізм, магія)
- •2 Доісторична Греція та класична Еллада
- •3. Зародження науки в Греції
- •4. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво
- •5. Виникнення театру. Драматургія. Комедія і трагедія
- •6. Піднесення і падіння давньогрецької культури
- •7. Культура стародавнього Риму. Періодизація культури
- •8. Система виховання й освіти
- •9. Мистецтво. Римський інженерний геній
- •10. Вплив християнства на подальший розвиток культури
- •11. Культура Стародавнього Сходу та Стародавнього Єгипту (спрс)
- •1.4. Наукові відкриття епохи Відродження та ренесансне мистецтво (спрс)
- •2. Розвиток класичного природознавства у науці
- •3. Романтизм: причини появи та особливості у художній культурі. Критичний реалізм
- •4. Натуралізм як течія в художній культурі
- •5. Імпресіонізм. Постімпресіонізм
- •6. Модернізм як доба у культурі
- •7. Модерн і функціоналізм в архітектурі. Нові виражальні засоби в музиці в архітектурі хх ст.. Довгий час переважала еклектика, т.Б. Комбінація елементів різних стилів.
- •Нові виражальні засоби в музиці
- •1. Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура східних слов’ян (спрс)
- •3. Культура Київської Русі – видатне явище європейської середньовічної культури
- •4. Вплив культури Візантії на культуру Київської Русі
- •5. Особливості прийняття християнства, його вплив на розвиток культури
- •6. Писемність і літературна традиція
- •7.Освіта та наукові знання
- •8. Мистецтво Київської Русі
- •9. Місце і роль культури Київської Русі у європейській культурі
- •1. Загальні риси культури України хіv – хvііі ст. Особливості реформаційного руху в Україні
- •6. Мистецтво
- •1. Українське національне відродження к.Хvііі – хіХст. Історичні умови. Освіта і наука.
- •2. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики. Роль творчості Шевченка у становленні української культури (спрс)
- •3. Література, драматургія й театр
- •4. Живопис. Графіка
- •5. Загальні особливості української культури у хх ст.
- •6. Політичне життя та культурний процес в Україні на поч..Хх ст..
- •7. Відродження української культури в період національно-демократичної революції. Українізація
- •8. Українська культура 30-х років хХст.
- •9. Культура років війни та повоєнного часу
- •10. Шістдесятники
- •11. Культура в часи перебудови та ставлення незалежності України
- •12. Культура України на початку ххі ст: національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен входження у світовий простір. (спрс)
6. Первісна культура та її місце в історії людства
Суттєвою рисою первісної людини є тотожність індивіда і роду, розчинення людини в колективі. Самобутність і самостійність сприймалася як загроза цілісності. Індивідуальні й неконтрольовані вчинки несли можливість повернення хаосу. Порушення родової приреченості відразу й жорстоко каралося. Нормою було непохитне наслідування традицій. Відсутність поділу праці економічно закріплювала стихійно нерозчленований колективізм найближчих родичів.
Первісний індивідуум не відокремлював себе від колективу, мислив самого себе носієм рис будь-кого іншого і навіть усього колективу; найжорстокішим покаранням для нього було вигнання з роду. Воно позбавляло звичних людині засобів існування, але, головне, - позбавляло відчуття належності цілому, тотожності родовому колективу, віднімало сенс існування.
Позаперсональність людини накладала табу на її зображення. Своєрідним зображенням людини стає зображення її руки як позначення її дієвої присутності в світі. В зображенні жінки архаїчний художник підкреслює її статеві ознаки, наголошуючи на її функції продовжувачки роду, берегині. Чи не найголовнішою темою первісної творчості виступали чисельні зображення тварин. Серед основних функцій первісного мистецтва слід виділити утилітарну, магічно-релігійну, комунікативну, пізнавальну, естетичну
Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті
|
Палеоліт - давній кам’яний вік. Ранній (нижній - близько 1 млн.р.), середній, пізній (верхній - від 35 до 10 тис.рр.тому) |
Мезоліт - середній кам’яний вік. 10 – 6 тис. до н.е. |
Неоліт – новий кам’яний вік. 6-3 тис. до н.е. так зв. „неолітична революція” |
|
Мистецтво нижнього палеоліту – чоловіче . На рубежі середнього та верхнього палеоліту закінчується еволюція гомінід і з’являється «справжня» людина – homo sapiens |
Переважний стиль мезоліту – орнамент на кераміці – досягнення жінки |
Матріархат |
|
Середній палеоліт – епоха безсловесна, передкультурна |
|
Мислення. Звукова мова. Формування мовних систем Елементи піктографії – малюнкового письма |
|
Розпочинається процес формування родоплемінного ладу. Головна соціальна інновація – екзогамія (виключення зі шлюбних відносин ближніх родичів). Заборона інцесту вимагала суспільної регуляції шлюбу. |
Завершується процес формування родоплемінного ладу. Виникає статево віковий розподіл праці (чоловіки – мисливство, жінки – збирання, ведення домашнього господарства; літні – виготовлення знарядь праці) |
Розквіт родоплемінного ладу та матріархату |
|
Зародження релігійних обрядів. Тотемічні символи. Анімізм |
Тотемізм. Анімізм |
Анімізм. Фетишизм. Магія. |
|
Пам’ятка духовної культури – поховання, як своєрідне жертвоприношення, а не поховальний обряд. |
|
Зародження землеробства й тваринництва |
|
Вдосконалення знарядь праці. |
Лук і стріли |
Знаряддя праці з каменю. Колесо |
|
Будівництво житла – землянок. Будівництво (чи пристосування природних) культових приміщень |
Устремління до осілого способу життя |
Покращення житлових умов – печери замінюються побудовами з цегли, каміння, дерева.
|
|
Елементи графіки (паралельні лінії, пересічені іншими, що утворюють начебто кути, зиґзаґи; кути) Настінні малюнки. Наприкінці епохи печерні малюнки зникають, поступаючись орнаменту. Поява шитого одягу, прикрас (браслети) |
Крок до скотарства (привчено собаку, подекуди свиню, вівцю, козу, корову) |
Виникнення гончарства, ткацтва, прядіння Образотворче мистецтво – кругла скульптура, рельєф. Графічні зображення тварин, рослин і людей.(рідше) Нескельні малюнки |
|
Кістяні (чи з м’якого каменю) жіночі статуетки. Зображення людини рідкі, але знаходяться багато знаків жіночої статі. Це – один з перших в історії символів |
|
Математичні знання (відстань польоту стріли, списа, довжиною різних частин тіла...) Формування медицини, токсикології, фармакології, хірургії |
|
Зародження музики (перші муз.інструменти; в усіх народів світу ідентичні: „флейти”, ударні) |
|
Зародження пісенного, танцювального й інструментального мистецтва |
|
Верхній палеоліт – епоха, яка породила основні символи колективного без свідомого, т.зв. архетипи |
Початок формування племінної етнічної спільності. |
Розпочинається активний вплив на природу |
Культура епохи бронзи і заліза
|
Епоха бронзи
|
Епоха заліза
|
|
2-а половини ІІІ тис. до н.е. – І тис. до н.е. завершальна стадія первіснообщинного ладу |
к.ІІ – поч.І тис. до н.е. – VІІ ст.. до н.е. - кіммерійці VІІ ст.- ІІІ ст. до н.е. – скіфи к. ІІІ ст. до н.е. - сармати |
|
Час початку обробки міді і в той же час кінець кам’яного віку. Після міді розповсюдження отримала бронза – сплав міді й олова |
Останній період розвитку первісного ладу. Новий підйом у розвитку техніки та металургії.
|
|
Істотне поширення виробів з бронзи – першого штучно створеного людиною сплаву. Розвиток ливарної справи - зародження металургії. |
Розвиток корабельної справи, архітектури (кургани. Монументальна кам’яна архітектура (зародження) |
|
У соціальному відношенні – перехід від матріархату до патріархату |
Розподіл розумової та фізичної праці |
|
Виникають перші рабовласницькі держави |
Перехід від військової демократії до станово-класового суспільства на базі рабовласництва |
|
Землеробство. Скотарство |
Землеробство. Скотарство |
|
Поховальні обряди. Кургани. Піраміди. Катакомби |
Розвиток релігії. Культ племінних покровителів, вождів, героїв, вождів... Служителі культу – жерці |
|
Оборонні стіни Зброя |
Коштовна зброя. Прикраси. Посуд. Ювелірні вироби. Художнє кабування, тиснення, інкрустація... |
|
|
Упорядкування писемності Героїчний епос Календар |
Доба «неолітичної революції» як перехід до відтворюючого господарства й осілості ознаменована спробами розкрити в мистецькій творчості сутнісні взаємозв’язки людини і природи. Важливе місце відводиться людині та її взаємодії з оточенням: сцени полювання, щоденної роботи тощо.
До характерних особливостей первісної культури слід віднести:
гомогенність (однорідність) – відсутність розділення на класи, коли об’єднання йде на основі кровних зв’язків
синкретичність (нерозчленованість), яка проявляється в міфології, мистецтві (музика, танці, поезія не віддільні одне від одного)
тотемність
фратрионність (братство) передбачала необхідність включення у самовизначення людини просторових координат, співвіднесених із сторонами світу. Соціум також ділився згідно з ними: плем’я сприймалося як складове з чотирьох частин
егалітарність (рівність)
фетишизм
табуювання
анімізм
магія
міфологічність
Натурфілософія як основа сприйняття первісної людини
Первісний лад мав своєю головною структурною віссю кровно родинні відносини. І світ, який оточує людину – небо, земля, дерева, води, тварини, в її уявленні (за О.В.Лосєвим) – теж одна велика община, зв’язана родовідними відносинами. Світ – наче родина, подвіря. Тому провідна ідея первісної свідомості така: дійсність – живий організм, а людина – частка його. Світ у цілому і все, що його населяє, відповідно одухотворене, живе за тими самими законами і звичаями, що й рід людський. Душа є у всього сущого; первісній людині притаманна віра у переселення душі (у тому числі й у тіло тварин).
Одухотворення природи – анімізм; ототожнення роду з твариною – тотемізм; якщо світ одухотворений і в ньому все живе, то, природно, впливати на нього можна чаклунством, чародійством – виникає магія.