7. Культура стародавнього Риму. Періодизація культури

періоди

Перший

Другий

Третій

царський період

(VІІІ-VІ ст.. до н.е)

період республіки

(з к.VІ ст. до І ст.. до н.е.)

Імператорський період

Римом володіли царі етрусків (загадкового народу, який згодом повністю зник).

Кожна сім’я мала свій культ домашніх божеств, культ сімейних предків.

.

поділяється на три великих періоди:

1. Рання республіка

На відміну від Афін, Рим не створив високої культури в період свого становлення і процвітання як місто-держава. Найстаріші римські роди об’єднувалися назвою «патриції», з числа яких виділялася аристократія. Безправним суспільним прошарком був «плебс», представники якого не брали участь в поділі військової здобичі та земель громадського поля. Римська міфологія була примітивніша за грецьку. Тільки під впливом греків почали виготовлятися зображення богів і будуватися храми.

За зразок бралися грецькі боги, з якими ототожнювалися римські: Юпітер – Зевс, Венера – Афродіта, Вакх – Діоніс тощо

2. Епоха великих завоювань ( 265р – 30-ті рр.. ІІ ст.. до н.е.) – незмірно зростає потяг до підвищення рівня культури З усіх усюд до Риму звозилися картини і статуї, платили величезні гроші за освічених рабів. Звикаючи до театру римляни запозичували з п’єс короткі афоризми грецької філософії.

Проти такого плину речей виступали охоронці суворої римської доброчесності (Катон Старший таврував «мерзотність нововведень)

3. Громадянські війни і криза (133 – 31 рр до н.е.)

Починається з Гая Юлія Цезаря, закінчується Рому лом Августулом – останнім римським імператором

Робляться спроби створити культуру гідну величі Риму. Навколо імператора збираються талановиті римляни (Вергілій, Тіт Лівій). Зявляється «Енеїда», творить великий Овідій, Катулл, Тібул, Проперцій. У галузі філософії славу Риму приносять Луцій Аней Сенека та Марк Тулій Цицерон.

Але вимоги зображення імператорської величі справляли відчутний вплив на духовність суспільства, часто позбавляючи мистецтво тієї невимушеності, якими відзначався творчий геній греків.