Лідерство та суміжні поняття

Лідерство справляє багаторівневий вплив на людей – членів групи. Звернемо увагу на декілька понять, які висвітлюють психологічні явища стосунків в системі «Лідер» – «колектив».

Соціальна фасилітація(латин. – полегшувати) – підвищення швидкості та продуктивності праці особи внаслідок актуалізації в її свідомості образу іншої людини (або групи), що виступає в ролі спостерігача або суперника. Вперше це явище було зафіксоване Ф.Олпортом у ХІХ ст. Політичний лідер є такою фігурою, яка здатна стимулювати своїх послідовників, підлеглих, а також конкурентів і суперників до активної діяльності, змагання, боротьби.

Фасцинація(англ. – зачарованість) – спеціально організований вербально-інформаційний вплив, який використовує промовець для повнішого засвоєння інформації слухачами. В даному випадку йдеться про комунікативну компетентність політичного лідера, його здатність впливати на слухачів інтонацією та ритмом промови, вмінням емоційно зачепити громадян, звертаючись до їх життєво важливих тем, проблем.

Персоналізація(латин. – особистість) – комунікативний процес, внаслідок якого особа починає сприйматися іншими людьми як авторитетна відома персона. Завдяки персоналізації особа здобуває моральне право виступати в суспільному житті як особистість. Основою персоналізації є суспільно важливі вчинки, результати діяльності людини, або її маніпуляція громадською думкою – приписування собі неіснуючих якостей або заслуг.

Критерії аналізу політичного лідерства

Визначення масштабу політичного діяча вимагає встановлення низки факторів, зокрема таких як:

Ідеологічна платформа політика: ідеологічна концепція; соціально-політичні ідеали, ідеї, принципи і погляди; політичні гасла.

Соціальний статус лідера, його позиція в партії (русі, громадській організації).

Повнота володіння стратегічною інформацією.

Могутність і ефективність підконтрольного йому апарату управління.

Наявність підконтрольних силових структур і ЗМІ.

Міра особистої участі у розробці стратегії розвитку суспільства.

Фактична міра участі в ухваленні конкретних державних рішень, оперативному управлінні соціальними процесами.

Політичні покровителі, прихильники і симпатики у державних органах влади (законодавчих, виконавчих, судових, силових структурах).

Покровителі за кордоном.

Характер взаємин з кримінальним світом.

Фінансово-економічні можливості:

• Пряме або непряме володіння економічними ресурсами.

• Право розпоряджатися матеріальними ресурсами, необхідними для суспільного виробництва і споживання: фінансовими, природними, людськими ресурсами.

• Доступ до економічної інформації стратегічного рівня.

• Здатність впливати на ухвалення важливих економічних рішень.

Запитання для самоперевірки:

• Які особливості впливу з боку лідера на соціальну групу?

• Які головні передумови лідерства?

• Охарактеризуйте особливості лідерства в малій соціальній групі?

• Охарактеризуйте особливості лідерства в великій соціальній групі?

• Назвіть відмінності ролей лідера і ватажка. На які цілі орієнтується ватажок?

• Дайте характеристику конструктивної, координаційної, організаційної функції лідерства.

• Чим характеризується «підлегле керівництво» як форма занепаду лідерства?

• Чим характеризується «вождизм» як форма занепаду лідерства?

• Чим характеризується «геронтократія» як форма занепаду лідерства?

• Які головні ідеї К. Хорні, А. Адлера щодо «невротичного прагнення» індивіда до влади?

• З якими стадіями розвитку особистості, згідно теорії Г.Лассвелла, ототожнені лідери «агітатори», «адміністратори», «теоретики»?

• Яке тлумачення лідерства в теорії «гуманістичного психоаналізу» Е. Фромма?

• Охарактеризуйте соціально-когнітивні тлумачення владної мотивації Альберта Бандури.

• Дайте характеристику «демонстративного» і «компульсивного» стилів політичного лідерства.

• Дайте характеристику «депресивного», «параноїчного», «шизоїдного» стилів політичного лідерства.

• Дайте тлумачення поняття «соціальна фасилітація» у структурі взаємодії лідера з оточенням.

• Дайте тлумачення поняття «фасцинація» у структурі взаємодії лідера з оточенням.