Психологічний зміст показників локалізації

Локалізація відповіді (ціла пляма чи деталь) вказує на спосіб підходу до пізнання об’єктів і явищ навколишньої дійсності, прагнення охопити ситуацію у всій складності, взаємозалежності її компонентів або інтерес до окремого, специфічного, конкретного.

Гарно артикульовані, інтегровані цілісні відповіді у поєднанні з чіткою формою (WF+) – показники високого інтелекту з теоретичною спрямованістю. Навпаки, синкритичні () або конфубуляторні () відповіді (DW), котрі не відповідають формі плями (WF-), вказують на інтелектуальні порушення, наприклад, при шизофренії, або на некритичність, «суб’єктивізм» і надмірне честолюбство. У нормі цілісні відповіді складають 20-30 % від загальної кількості відповідей на всі таблиці. Використання великих та звичайних маленьких деталей характеризує конкретну практичну орієнтацію мислення (норма D – 45-55 %, d – 5-15 %). Значне переважання малих деталей (d>15 %) може вказувати на зайвий педантизм або симптом нав’язливості. Рідкісні деталі (Dd), переважно, свідчать про невпевненість, тривожність і про спроби її подолати (зокрема, на таблицях ІV-VІ). При відсутності інших показників афективної несприятливості (Dd) вказує на цікавість, пізнавальність, оригінальність мислення (при F+).

Тлумачення білого фону (S, WS, DS) інтерпретується у екстравертів як свідчення негативізму, прагнення протистояти впливу оточення або у інтровертів – протиставлення самому собі, невпевненість, відчуття неповноцінності.

У нормі досліджуваний, переважно, починає з трактування цілої плями, потім її елементів, і, нарешті, фону. Така послідовність (W–D–d–Dd-S) вказує на систематичний логічно впорядкований підхід до реальності. Разом з тим, якщо вона зберігається незмінною при інтерпретації всіх таблиць, можна говорити про ригідність, стереотипність мислення і адаптації у цілому. Послідовність вважається впорядкованою, якщо вона, зберігаючи вказаний порядок у більшості таблиць, варіює залежно від структури самої плями. Хаотична невпорядкована послідовність, очевидно, пов’язана з порушеннями адаптації або (рідко) зустрічається у особливо обдарованих осіб «художнього» типу.

Психологічний зміст основних детермінант

ФОРМА

ФОРМА (F) є однією із найпопулярніших детермінант відповіді і більше, ніж всі інші характеризує власне процес структурування, організації невизначеного матеріалу. Лузлі-Устері інтерпретує F+ як прояв свідомих конструктивних тенденцій особистості, здатності розумно контролювати свої афективні спонукання. Клопфер також вважає F+ показником інтелектуального контролю і «сили Его», тобто ступеня і якості адаптації до реальності. Чим більше F+ (норма – 20-50 %), тим більш «безпристрасно» людина здатна вирішувати життєві проблеми і дотримуватись об’єктивності, не потрапляючи під вплив ситуаційних емоцій. У той самий час при невеликій кількості М, Fс, FС' збільшення F понад норму вказує на ригідність, «над контроль», брак спонтанності, у декотрих випадках виступаючи як механізм захисту від надмірної ефективності і схильності до конфліктів. Низький відсоток F (<20%) на фоні М, Fс, FС' свідчить про недостатньо ефективний інтелектуальний контроль і можливих «проривах» суб’єктивності.

Чітка «гарна» форма свідчить про спостережливість, точність, реалістичність мислення; у нормі подібні відповіді складають 80-90%, більш низький відсоток чітких форм відзначається при шизофренії та істеричних неврозах; в останньому випадку інтерпретується як невротичне гальмування мислення.

КІНЕСТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

(М, FМ, м)

Психологічна інтерпретація кинестетичних показників – найбільш складна і суперечлива частина роботи з тестом Роршаха. Вважається, що цей показник найбільш інтимно пов'язаний з внутрішнім світом особистості, хоча існують різні точки зору на те, які саме тенденції демонструє М. Більшість дослідників розцінюють М як проекцію несвідомих глибинних шарів життя особистості, оскільки на відміну від кольору та форми, обумовлених об’єктивними якостями плями, рух ніби спричиняється самим суб’єктом. Виходячи з цього, кінестезії часто пов’язують з творчими здібностями, високим інтелектом, розвинутою уявою. Роршах розглядав М у зв’язку з інтраверсивною спрямованістю особистості, тобто вмінням людини «заглибитись у себе», творчо опрацювати (сублімувати) афективні конфлікти і тим самим добитись внутрішньої стабільності. Існують також дані про зв'язок М з особливостями міжособистісних стосунків, зокрема уявленням людини про саму себе і своє соціальне оточення, здатності до співпереживання і розуміння інших людей.

Клопфер вважає людські кінестезії ознакою свідомого, добре контрольованого, яку застосовує суб’єкт внутрішнього життя – власних потреб, фантазій і самооцінки. Роршах диференціював М також на активні (тіло у експансивному русі) і пасивні кінестезії (зігнуті, нахилені пози). Перші свідчать про активну доброзичливо-кооперативну життєву установку, другі вказують на пасивність, тенденцію до уникання труднощів, аж до позиції «геть від світу».

Таким чином, людські кінестезії вказують на:

1. інтраверсивність;

2. зрілість «Я», яка виражається у свідомому прийнятті власного внутрішнього світу і гарному контролі над емоціями;

3. творчий інтелект (при F+);

4. афективну стабільність і адаптованість;

5. здатність до емпатії.

У протоколах здорових, гарно пристосованих, зрілих досліджуваних присутні щонайменше 3М. Як розказувалось вище, діагностувати М слід лише у випадку переживання руху, тобто ідентифікації з рухомим об’єктом. Роршах і декотрі сучасні автори розглядають у якості М рухи, пози, міміку лише людських істот або антропоморфних тварин. Клопфер формулює цю думку точніше: символом М позначаються рухи, які передають людську діяльність, наприклад, тварини, що розмовляють, гусениці, які сваряться тощо.

РУХИ ТВАРИН (FМ)

Символом FМ американські психологи позначають рухи тварин, частин тіла тварин або їх карикатур у властивій тваринам діяльності. Ідентифікація з кінестезіями FМ, переважно, свідчить про незрілість особистості. Напротивагу М кінестезії тварин відображають менш усвідомлені, менш контрольовані потяги, які не повністю приймаються особистістю. Повна відсутність FМ свідчить про придушення примітивних потягів, можливо, через їх неприйнятний зміст.

РУХ БЕЗДУШНИХ ОБЄКТІВ

(Fм, мF, м)

Цими символами позначають рухи об’єктів, механічних або абстрактних сил, наприклад, струмок, що біжить, фалди, що розвіваються на вітрі тощо. Очевидно, що ідентифікація з бездушними об’єктами вказує на глибинні неусвідомлювані, неконтрольовані імпульси, нереалізовані бажання. Їх недоступність свідомості часто переживається суб’єктом як відчуття тривоги, страху, свідчить про високу внутрішню конфліктність. Разом з тим декотра кількість FМ та м у певному співвідношенні з М є допустимим і характеризує багатство і жвавість внутрішнього світу особистості, спонтанність її афективних проявів, розвинута уява на фоні гарного контролю і адаптованості.

ВІДТІНКИ

А. Текстура, поверхня (Fс, сF, с).використання відтінків у відповідях свідчить про чутливість людини до тонких нюансів міжособистісних стосунків. У поєднанні з формою відтінки вказують на спосіб керування потребою у прив’язаності, залежності, опіці з боку інших людей.

Fс означає не лише потребу у подібних зв’язках, але й здібність до враховування потреб інших людей. Потреба у контактах контролюється і приймає соціалізовані форми. Оптимальна кількість Fс говорить про сензитивнiсть, чуйність; надто велика кількість Fс вказує на відсутність цих почуттів.

Відтінки (с, К, к)

 Відтінкові детермінанти характеризують відповіді, в яких використовуються хроматичні або ахроматичні світлотіні. Використання ефектів світлотіні надають образам нові тонконюансовані якості: передає якості поверхні або структури, глибину або перспективу, а також обумовлює сприйняття трьохмірних об'єктів на площині.

1. Поверхня або якості структури в залежності від ступеня вираженості форми шифруються як Fc, cF, с.

Таблиця I. Жінка в прозорій спідниці - DFc.

Таблиця VI. Луската поверхню-DcF.

Таблиця IV. Грудки бруду - We.

2. Глибина, перспектива, дистанція, в залежності від ступеня вираженості фор ¬ ми, шифруються як FK, KF, К.

Таблиця VII. Оклахома, нафтові вишки, одні далі, інші ближче - DFK.

Таблиця VII. Це хмари, схожі на людей, - DKF.

Таблиця V. Суцільна темрява - WK.

Відповіді типу "паморозь", "туман", "димку", "дим" шифруються як KF або К.

3. Проекція об'єктів на площину шифрується як Fk, kF, k. Під цю категорію потрапляють дві групи - відповідей - рентгенівські знімки н топографічні карти.

Таблиця I. Хребет DFk.

Таблиця X. Схоже на карту рель ¬ ефов - DkF.

Таблиця IV. Тут тіні, чимось напомі ¬ нающіе рентгенівський знімок, - Wk.

 

Колір (С і С ')

 Детермінантою "колір" охоплюються відповіді, в яких звертається увага на колір плями. Розрізняють детермінанти двох видів - хроматичні (червоний, Коричневий, зелений, жовтий) і ахроматичні (чорний, білий, сірий). | 1. Хроматичний колір може виступати в комбінації з формою (FC, CF) або в чистому вигляді (С). Місце детермінанти вказує на відносне переважання у відповіді кольору чи форми.

Категорією FC позначаються відповіді, в яких провідну роль відіграє форма або форма і колір врівноважені.

Таблиця II. Червоні шкарпетки - FC.

Таблиця IX. Красиве бальне зелену сукню - FC.

Категорією CF позначаються відповіді, де провідну роль відіграє колір, але наяв ¬ вшановують елементи форми.

Таблиця IX. Дуже багато кольору, може герб або афіша - CF.

Таблиця VIII. Водорості або підводні квітуча рослина - CF.

Категорією С позначаються відповіді чотирьох типів - С, Cn, Cdes, Cgym.

С - чистий колір; у відповідях цього типу природний колір об'єктів (червоний для крові, блакитний для неба) використовується не опосередковуючи формою, наприклад, "кров".

Сц-називання кольору, при відсутності його змістовних тлумачень, наприклад:

"Яка безліч квітів - рожеве, желтое, блакитне, зелене" (таблиця X).

Cdes - опис кольору, зазвичай поєднує ¬ ся зі сприйняттям таблиці як художні-венного твори, наприклад: "навер ¬ ве, це акварельний етюд" (таблиця IX).

Csym - символічна інтерпретація кольору: "Яка радісна картина, колір весни і відродження" (таблиця X).