Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія (роб. стац.)- 2011.doc
Скачиваний:
111
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Тема 1.3. Філософія Середньовіччя і Відродження

    1. П л а н

1.Середні віки як історична епоха.

2. Патристика. А.Августин.

3. Середньовікова схоластика. Ф.Аквінський як систематизатор схоластики.

4. Основні особливості філософії Ренесансу.

5.Філософська думка у культурі Київської Русі та в Україні польсько-литовської доби.

Основні поняття: теоцентризм, креаціонізм, схоластика, універсалії, номіналізм, реалізм, докази буття Бога, гуманізм, антропоцентризм, заперечна теологія, пантеїзм, збіг протилежностей, вчене незнання.

Два міфи про Середньовіччя. Християнська догматика і філософська думка. Бог, людина і світ у християнській філософії. Філософія як “служниця богослов’я”.

Апологетика і патристика. А.Августін. Креаціонізм проти еманації. “Розпрямлення” історії. Вчення про «два гради».

Схоластика. Віра та розум. Філософія Платона й Аристотеля як джерело суперечки про універсалії. Реалізм, номіналізм, концептуалізм. Фома Аквінський. Теорія “двоїстої істини”. Докази буття Бога. Проблема онтологічного доказу буття Бога. Соціально-політичні та етичні погляди Фоми. Уільям Оккам: «правило бритви».

Європейське Відродження як історична епоха. М.Кузанський. Теорія вченого незнання. Вчення про буття - можливість, про співпадання протилежностей у Богові. Діалектика абсолютного мінімуму і абсолютного максимуму. Заперечувальна теологія. Містичний пантеїзм Кузанського: розгортання світу з Бога та зростання світу в Бога. Дж.Бруно як філософ-гуманіст. Вчення про безкінечність всесвіту. Вчення про світову душу. Теорія пізнання і діалектика Дж.Бруно. Атомістська традиція в творчості Бруно. Страта Дж. Бруно.

Філософська думка у культурі Київської Русі. Онтологічні й натурфілософські уявлення діячів культури Київської Русі. Гносеологічна проблематика та розуміння сутності людини. Морально-етичні уявлення та погляди на історію діячів Києво-Руської культури.

Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України XVI - початку XVII ст. С.Оріховський-Роксолан. Філософські ідеї діячів Острозького культурно-освітнього центру. І. Вишенський.

Тема 1.4. Західноєвропейська філософія XVII-XVIII ст.

    1. П л а н

  1. Основні особливості філософської думки Нового часу. Пріоритет гносеологічної проблематики.

  2. Родоначальник новоєвропейського емпіризму Ф.Бекон.

  3. Основоположник раціоналізму Нового часу Р.Декарт.

Основні поняття: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, механіцизм, метод, індукція, монізм, дуалізм, деїзм, вроджені ідеї, субстанція, примари розуму.

Зміни у європейському суспільстві XVI - XVIIст. процес секуляризації та автономізації філософського знання. Розвиток науки, особливо механіки. Фундаментальне значення протилежності “суб’єкт – об’єкт” у філософії Нового часу. Гносеологізм новочасової філософії. Практично-інструментальний характер новоєвропейського трактування знання.

Поняття “раціоналізм”, “емпіризм”, “сенсуалізм”. Різне розуміння джерел пізнання, критеріїв істинності знання і форм мислення. Полеміка про природжені ідеї. “В розумі немає нічого, чого раніше не було би в відчуттях”. Розум як tabula rasa.

Ф.Бекон. Проект прагматичного перетворення науки. “Знання - сила”. Індуктивна методологія. Бекон як ідеолог експериментальної науки. Світонослі та плодоносні досвіди. Методика експериментування. Концепція ідолів пізнання, шляхи їх подолання. Ф.Бекон і сучасне засилля техніки, утілітарне ставлення до природи.

Р.Декарт. “Добре прожив той, хто добре приховався”. Принцип сумніву. Первинна достовірності у процесі пізнання. Cogito, ergo sum. Рефлексивність новоєвропейської філософії. Проблеми існування зовнішнього світу та “правдивість Бога”. Поняття про соліпсизм. Правила для керівництва розуму. Дуалізм та деїзм Декарта. “Світовий годинник”. Ф.Бекон та Р. Декарт як ключові фігури процеса десакралізації у європейській культурі.

Матеріалістичне (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк) та ідеалістичне (Дж.Берклі, Д.Юм) розуміння чуттєвого досвіду. Поняття про агностицизм. Гносеологічні ідеї Дж. Локка. Критика теорії природжених ідей, вчення про первинні та вторинні якості.

Діалектичні ідеї у філософії Б.Спінози. Субстанція як cauza sui.