Тема 1. 1. Специфіка філософського знання.

Тема 1.2. Філософія Стародавній Греції,

Тема 1.3. Філософія Середньовіччя та Відродження.

Тема 1.4. Західноєвропейська філософія XVII-XVIII ст.

Тема 1.5. Німецька класична філософія

ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ І

ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1.1. Специфіка філософського знання.

1. П л а н

1. Філософія, наука, світогляд.

2. Специфіка філософського світогляду.

3. Функції філософії в культурі.

Основні поняття: світогляд, світорозуміння, світовідчуття, світовідношення, міф, релігія, філософія, філософська категорія, філософська проблема, наука.

Історія терміна “філософія”. Труднощі, пов’язані зі спробами дати однозначне визначення поняттю “філософія”. Філософія як наука про найбільш загальні закономірності буття та пізнання. Чи є філософія наукою?

Світогляд як форма суспільної та індивідуальної самосвідомості. Багатоманітність світоглядів. Зіткнення світоглядів. Пізнавальні, ціннісні та діяльні аспекти відносини “світ - людина”. Системні та несистемні аспекти світогляду. Філософська (теоретична) та повсякденна (буденна) форми світогляду. Предмет філософії і специфіка філософського мислення. Рефлексивність та систематизованість філософського знання. Функції філософського знання як форми світогляду.

Проблема виникнення філософії. Міфологія, передфілософія, філософія. Філософія і наука. Сцієнтизм і антисцієнтизм як філософсько-світоглядні позиції.

Функції філософії в культурі. Проблема евристичних та катарсичних функцій філософії. Здивування як інтелектуальна основа філософії та зворушення як емоційна основа філософії. Філософія як підготовка до смерті. Б.Спіноза: метафізика як релігія інтелектуалів та релігія як метафізика мас.

Тема 1.2. Давньогрецька філософія.

1. П л а н

1. Основні особливості античної філософії.

2. Пошук першооснови буття в натурфілософії VI - Vст. до н.е.

3. Сократівський поворот до людини.

4. Платон як основоположник об’єктивного ідеалізму.

5. Філософський синтез Аристотеля.

Основні поняття: натурфілософія, першопочаток, хаос, космос, міф, логос, діалектика, міра, буття, небуття, апорія, атом, детермінізм, релятивізм, ейдос, ідея, правителі-філософи, форма, матерія, діалектика, душа, пригадування, деміург, сутність, чотири причини, ентелехія, телеологія, дедукція, індукція, категорія.

Проблема “грецького дива”. Чинники грецького дива: географічне положення Еллади, опір на досягнення давньосхідних цивілізацій, полісна система, широкий розвиток рабства тощо. Основні особливості давньогрецького менталітету: поліс як модель космосу; рабство як загальна модель відносин у світі; споглядальний естетизм; дух агоністики тощо.

Виникнення філософії з міфології. Міфологічні характеристики античної філософії. Космоцентризм давньогрецької філософії. Проблема першопочатку буття в ранній давньогрецькій натурфілософії.

Мілетська школа. Фалес. Гілозоїзм. Анаксімандр. Апейрон. Фрагмент про взаємну “помсту” речей. Анаксімен.

Геракліт. Космологія. Вчення про боротьбу та взаємоперехід протилежностей. Специфіка діалектики Геракліта: це діалектика не стільки розвитку, скільки багатоманітності речей. Світовий ритм та світова гармонія. Вчення про логос. Фрагмент про дитину з астрагалами: яскрава картина основних особливостей давньогрецького менталітету. Соціально-політичні погляди Геракліта.

Елейська школа. Ксенофан: Критика релігійного антропоморфізму. Парменід. Шлях істини й шлях погляду. Тотожність буття та мислення. Заперечення небуття. Основні характеристики буття за Парменідом. Проблема самототожності. Світ “справжнього буття” – велика філософема європейської метафізики, встановлена Парменідом. Апорії Зенона. Немислимість руху. Метод доказу від протилежного.

Атомізм Демокріта. Поняття атома і порожнечі. Проблема математичної та фізичної неподільності атому. Космологія Демокріта. Проблема детермінізму. Психологія, гносеологія, етико-соціальні погляди Демокріта. Уявлення про богів. Проблема “магічного матеріалізму” Демокріта.

Сократ: його життя і характер філософствування. Діалектика, майєвтика, іронія - аспекти сократівського методу. Пошук загальних визначень. “Познай самого себе”. “Я знаю, що нічого не знаю”. Етичний раціоналізм Сократа: ототожнення знання і чесноти. Страта Сократа. Всесвітньо-історичне значення особистості Сократа.

Платон. Життя та особистість Платона. Ейдос чи ідея? Ймовірний шлях йдучи котрим, Платон створив вчення про ідеї. Ідея як справжнє буття, як прообраз одиничних речей. Система ідей, ідея блага. Матерія як джерело множинності і мінливості. Діалектика Платона: взаємозв’язок та взаємоперехід категорій буття, спокою, руху, тотожності, іншого. Пізній Платон: вчення по деміурга. Вчення Платона про душу. Структура душі, душа в світі ідей і в тілах. Знання як пригадування. Платон про сутність і походження держави. Відповідність між космосом, державою і людською душею. Структура ідеальної держави. Правителі як філософи. Тоталітаристські тенденції в соціальній філософії Платона. Обґрунтування необхідності маніпулювання людьми, техніка такого маніпулювання. “Чари Платона”.

Аристотель. Життєвий та творчий шлях. Критика теорії ідей Платона. «Третя людина». Первинна і вторинна сутність. Діалектика матерії і форми. Першоматерія як можливість всіх форм. Бог як чиста форма, форма всіх форм. Формальна, матеріальна, рушійна і цільова причини. Телеологія Аристотеля. Вчення про ентелехію. Вчення про Розум-Першорушій. Космологія Аристотеля. Раціональне зерно вчення про природні місця речей. Вчення про душу, види і здібності душі. Види знання. Класифікація наук. Аристотель як основоположник формальної логіки. Соціальна філософія Аристотеля. Правильні і неправильні форми правління. Види справедливості. Аристотель як ідеолог “середнього класу”.

Основні надбання античної філософії, їх всесвітньо-історичне значення. Сила і слабість античної філософії. Нетлінне в античній філософії.