Завдання:

1. Приймаючи участь у воєнних баталіях, громадянин Риму Сервій захопив у полон сім чоловік, його син захопив золоту вазу, а його раб – коня.

Кому належить яке майно і чому?

2. Які зміни відбулися у правовому стані римського громадянина Марка домовладики після його полонення? Чи зміниться щось, якщо Марк повернеться з полону?

3. Якщо виникало питання у реальному правовому статусі раба слід вважати його рабом чи вільним?

4. Поверталось придане у шлюбі sine manu після смерті жінки?

Теми рефератів:

1. Особливості правового становища вільновідпущеників і рабів.

2. Колонат у Стародавньому Римі.

3. Юридичні особи (universitates) у римському праві.

4. Правовий статус римських громадян і латинів.

5. Особливості правового статусу перегринів.

6. Сімейне право Стародавнього Риму: загальна характеристика.

7. Шлюб з повною владою чоловіка і шлюб з обмеженою владою чоловіка: порівняльна характеристика.

8. Поняття і види споріднення у римському праві.

9. Особисті та майнові відносини подружжя.

Список літератури

1. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С. 26-59.

2. Маркс K., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 3. - С. 22.

3. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С. 59-75.

4. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С. 45-55.

5. Дождев Д.В. Римское частное право. - М., 1996. - С. 228-302.

6. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. - М., 1996. - С. 87-144.

7. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С. 62-82.

8. Римское частное право. - М., 1948. - С. 94-128.

9. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. - Харків: ХІВС, 1993.

Змістовий модуль № 4: Речове право

Тема 5-7: Загальне положення речового права. Володіння. Право власності. Права на чужі речі.

Навчальна мета заняття: засвоєння курсантами та слухачами позицію римських юристів стосовно майнового і зобов’язального права, захисту цих прав, визначення майнового права, історію його розвитку, поділу прав на майнові і особисті, об’єкта прав.

Час проведення 2 години.

Час, що відводиться на самостійну роботу 2 години.

Навчальні питання:

1. Речові права. Ознаки та види речових прав;

2. Класифікація речей у римському приватному праві, її правове значення;

3. Володіння та його види;

4. Способи захисту володіння;

5. Поняття та види права власності;

6. Набуття та припинення права власності;

7. Способи захисту права власності;

8. Поняття та види прав на чужі речі;

9. Поняття та основні риси сервітутів. Види сервітутів;

10. Узуфрукт та узус;

11. Суперфіцій і емфітевзис;

12. Поняття та види застави.

Методичні вказівки:

При вивченні теми курсантам та слухачам слід засвоїти відмінності між інститутами майнового і зобов’язального права. Згодом це матиме важливе значення при засвоєнні аналогічних інститутів сучасного цивільного права.

Друге питання неможливо вивчити без визначення поняття речей як частини природи, що має цінність і належить конкретному власникові. При цьому належність речей має дуже важливе значення у визначенні їх юридичних властивостей і правового режиму. З цим, у свою чергу, пов’язаний поділ речей на окремі групи.

Розглядаючи трете питання, перш за все необхідно чітко визначитись щодо терміну володіння, його розвитку як самостійного інституту права, елементу права власності, вивчити позиції римських юристів, критерії поділу і види володіння, його виникнення і підстави припинення.

Ключове значення для засвоєння теми має вчення про захист володіння, оскільки в можливості такого захисту виявляється суть права. Тут же доцільно простежити розвиток вчення про захист володіння, способи його здійснення.

Тверде засвоєння цієї теми має важливе значення для вивчення цілого ряду дисциплін, у тому числі й інституту власності у цивільному праві України. Крім цього, слід мати на увазі, що вона, як показує практика, викликає у слухачів труднощі, що зумовлені складністю теми. При цьому необхідно враховувати, що римські юристи право власності розробляли більш з практичного боку і менше - з теоретичного. У зв’язку з цим його розвиток доцільно простежити в історичному аспекті. Особливої уваги заслуговує право приватної власності.

При вивченні теми слід засвоїти терміни jus possіdendі, jus utendі. jus abutendі, jus truendi та jus vindіcandi, їх зміст і розвиток. Оскільки в результаті розвитку інституту права власності виправдали себе тільки три правомочності, то вони повинні бути детально вивчені. Це також стосується видів права власності за римським правом.

Вивчаючи спільну власність, необхідно вивчити її поняття, види, суть, права співвласників. Провести порівняльний аналіз реальної і ідеальної долі в майні.

Наступне питання потребує доскональних знань способів і підстав набуття і втрати права власності.

Захист права власності - найважливіша функція держави, оскільки від цього залежить стабільність її економічної основи. Тому знання способів, методів і форм захисту конче необхідні. При розгляді віндикації потрібно знати її поняття, суть, умови і порядок застосування, відмінність від інших позовів, зокрема, негаторного і публіціанського.

Вивчаючи питання, які стосуються прав на чужі речі, слід мати на увазі, що права на чужі речі за своєю природою являються обмеженням права приватної власності. Історично вони зразу були тісно пов’язані з власністю на землю (предіальні сервітути). У зв’язку з цим необхідно засвоїти поняття і види права на чужі речі, розвиток цього інституту, його призначення, виникнення, втрату і захист.

Найбільш повно і специфічно інститут користування чужою річчю проявив себе в узуфрукті, який носив суворо особистий характер.

Засвоєння інститутів емфітевзису і суперфіцію доцільно почати з вивчення суті орендних відносин. При цьому слід звернути увагу на їх розвиток, правове становище осіб, способи захисту прав користувачів.

Вивчаючи заставу, яка виникла в ранньореспубліканський період, потрібно звернути увагу на її суть, як засіб забезпечення зобов’язань. Важливо знати зміст відносин застави, її форми, різницю між фідуціарною угодою, ручною заставою та іпотекою, підстави припинення застави.