Теми рефератів:

1. Теоретико пізнавальне значення римського права для сучасної юриспруденції.

2. Характеристика римського приватного права.

3. Етапи розвитку римського права.

4. Рецепція римського права в Західній Європі.

5. Кодифікація імператора Юстиніана: мета, зміст, значення для формування права європейських держав

Література:

1. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974.

2. Косарев А.И. Римское право. - М., 1986. - С. 17-39, 113-138.

3. Дождев Д.В. Римское частное право. - М., 1996. - С. 1.

4. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец немецкой классической философии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 21. - С. 311.

5. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. - М., 1996. - С. 3.

6. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 3. - С. 63.

7. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. 3-е изд. - М., 1972.

8. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - Н., 1856. С. 3-10.

9. Римское частное право. - М., 1948.

10. Подопригора A.A. Римское гражданское право. - К., 1990. - С. 3-21.

11. Пушкін O.A., Самойленко В.М. Поняття римського приватного права. Історія його становлення: Лекція. - Харків: ХІВС, 1993.

12. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. - Харків: ХІВС, 1993.

13. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. - Л., 1974. - С. 10-25.

14. Косарев А.И. Римское право. - M., 1986. - С. 43-50, 80-84.

15. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1972. - С. 19-41.

16. Дождев Д.В. Римское частное право. - М., 1996. - С. 76-117.

17. Римское частное право / Под ред. И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. - М., 1996. - С. 19-46.

18. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М., 1956. - С. 13-26.

19. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. - К., 1990. - С. 22-42.

20.Пушкін O.A., Самойленко В.М. Поняття римського приватного права. Історія його становлення: Лекція. - Харків: ХІВС, 1993.

21. Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. - Харків: ХІВС, 1993.

Змістовний модуль 2. Римський цивільний процес

Тема 2. Форми захисту цивільних прав.

Навчальна мета заняття: засвоєння курсантами та слухачами загального поняття судового процесу, простеження його становлення від самоуправства до юрисдикційного процессу.

Час проведення 2 години.

Час, що відводиться на самостійну роботу 2 години.

Навчальні питання:

1. Форми захисту прав. Становлення державного суду в Римі;

2. Співвідношення суб’єктивних прав і позовів у римському приватному праві;

3. Поняття та види цивільних процесів із приватноправових спорів;

4. Легісакційний процес: поняття та загальна характеристика;

5. Види позовів у легісакційному процесі;

6. Формулярний процес: поняття, стадії, склад преторської формули;

7. Види позовів у формулярному процесі;

8. Екстраординарний процес: поняття та загальна характеристика;

9. Особливі засоби преторського захисту;

10. Позовна давність.

Методичні вказівки:

При вивченні першого питання необхідно засвоїти загальне поняття судового процесу, простежити його становлення від самоуправства до юрисдикційного процесу. Крім цього, важливо вивчити підсудність, виходячи з того, що "Incoba et his magіstatibus рареге defet, apud guos incola est, et іllіs, apud guos civis est" (місцевий житель повинен підкорятись магістратам там, де він проживає, і там, де є громадянином).

Вивчаючи особливості процесу, доцільно засвоїти одноособовий і колегіальний розгляд справ, легісакційний і формулярний процес, їх становлення, основні риси i відмінності. Необхідно твердо знати стадії формулярного процесу і їх зміст. Крім цього, слід засвоїти екстраординарний процес.

При розгляді другого і третього питання слід знати речові (actio in геm) і персональні (actio in personam) позови та їх відмінності, позови суворого права і доброї совісті, класифікацію речових позовів, особливі засоби преторського захисту.

Опановуючи питання про позовну давність, слід звернути увагу на її природу, основні відмінності від законних строків.

Юридична термінологія:

1. Praetor jus inter cives dicebat – претор провадив суд над громадянами.

2. Actio nihil aliud est quam jus, quod sibi debetur judicio persequendi – позов є не що інше, як право (особи) здійснювати в судовому порядку свою вимогу.

3. Actiones, quas in usu veteres habuerunt, legis actiones appellabantur. quia ipsarum legum verbis accomodate erant (Gai) – позови, які застосовували стародавні (правознавці), називалися "легісакційними", оскільки вони основувалися на буквальній суті закону.

4. Ex turpi causa acіio non oritur – на незаконній підставі позов не виникає.

5. Consortes lіtis – учасники судового засідання.

6. Audiatur et altera pars – хай буде вислухана друга сторона.

7. Unus testіs - nullus festis – один свідок - не свідок.

8. Res judicata pro verіtate habetur – судове рішення повинно прийматися.

9. Praesumptio juris – презумпція невинності.

10. Alibi – в іншому місці, алібі.

1. Onus probandi – тягар доказування (лежить на позивачі).

2. Actore non probante reus absolvitur – при недоказаності (позову) відповідач звільняється.

3. Error juris – юридична помилка, незнання закону.

4. Manifestum non ebet probatіone – очевидне не має потреби в доказуванні.

5. Probatio liquidissima – найочевидніший доказ.

Контрольні питання:

1. Причини виникнення державного суду.

2. Особливості різних видів судових процесів.

3. Поняття позову.

4. Основні види позовів і їх особливості.

5. Різниця між судовим і преторським захистом.

6. Поняття і характеристика позовної давності.

7. Переривання і припинення строків позовної давності.