Змістовий модуль № 6: Спадкове право.

Тема 11 Загальні положення про спадкування.

Навчальна мета заняття: засвоєння курсантами та слухачами загальних положень спадкування в стародавньому Римі.

Час проведення 2 години.

Час, що відводиться на самостійну роботу 2 години.

Навчальні питання:

1. Основні поняття інституту спадкування;

2. Спадкування за заповітом. Заповідальна правоздатність;

3. Зміст та форма заповіту. Обмеження свободи заповітдальних розпоряджень;

4. Спадкування за законом;

5. Легат: поняття та загальна характеристика;

6. Фідеїкоміс: поняття та загальна характеристика;

7. Прийняття спадщини;

8. Лежача спадщина, її правовий режим. Відумерла спадщина;

9. Спадкова трансмісія;

10. Відповідальність спадкоємця за боргами спадкодавця;

11. Захист спадкових прав.

Методичні вказівки:

Вивчаючи цю тему, доцільно, перш за все, повторити тему "Сімейні правовідносини".

Особливості інституту спадкування в римському цивільному праві зв’язані із взаємодією з іншими видами майнових прав. У зв’язку з цим необхідно знати підстави виникнення цих відносин, поняття спадкування, права спадкування, порядок формування спадкової маси, особливості повної і сингулярної правонаступності при спадкуванні, види спадкування і, звичайно, простежити основні етапи розвитку римського спадкового права.

Спадкування за заповітом (testamentum) як розпорядження власника щодо свого майна на випадок своєї смерті доцільно розглядати в тісному зв’язку із правами домовласника. Особливо рекомендується звернути увагу на характеристику заповіту, вимоги щодо форми укладання заповіту, перелік осіб, які не могли бути спадкоємцями, обмеження свободи заповітів.

Якщо спадкування не здійснювалось за заповітом, римське цивільне право передбачало випадки і порядок спадкування за законом, їх черговість, потрібно твердо знати, як класи спадкоємців, так і перелік осіб, які до них відносилися, спадкування за правом (представлення).

Засвоєння четвертого питання потребує знання юридичних дій, які необхідно було здійснити, щоб стати спадкоємцем, умов прийняття спадщини, способів висловлення на це волі, особливостей законодавства і преторської практики. Тут же потрібно визначитися з особливостями сингулярної правонаступності.

Юридична термінологія:

1. Hereditas (bonorum possesio) est successio in universam jus, quod defunctus habiut – спадкування - це наступність у всіх правах, які мав померлий.

2. Heres ab intestato – спадкоємець за законом (внаслідок відсутності заповіту).

3. Testamentum fac – скласти заповіт.

4. Testamentun posterior derogat testamenti priori – пізніше складений заповіт відміняє попередній.

5. Hereditas iacens – лежача спадщина (тобто лежача без руху, ще не прийнята спадкоємцями після смерті спадкодавця спадщина).

6. Bona vacantіа – виморочне майно (спадщина без спадкоємця).

7. Jacens hereditas – спадкове майно, що не має власника.

8. Semel heres - semper heles – якщо хтось став спадкоємцем, то назавжди ним залишиться.

9. Nеmо pro parte testatus pro parte intestatus decedere – спадкування за заповітом (майна однієї і тієї ж особи) несумісне із спадкуванням за законом (тобто перше виключає друге).

10. Heredіs fletus sub persona risus est – плач спадкоємця -замаскований сміх.